Cash flow. Одним із ключових факторів успіху є грамотне управління потоком готівки. Зміст управління готівки в тім, щоб на рахунку підприємства завжди була така сума, що гарантувала б підприємству стабільну роботу , але при цьому не було б зайвої, оскільки втрачається доход, коли гроші не працюють втрачається дохід. Це важливо для вже працюючого бізнесу, оскільки якщо неправильно розрахувати потоки готівки, то у визначений час навіть гарне рентабельне виробництво може просто «вилетіти в трубу», тому що може просто не вистачити грошей.

У фінансовому плані повинні бути присутнім наступні показники

Рівень ефективності використання коштів (Return on Investment):

(1.3)

Здатність оплати короткострокових зобов'язань (Current Ratio)

(1.4)

Оборотність запасів (Stock Turnover Ratio)

(1.5)

Частка власного капіталу в коштах фірми (Equity Ratio)

(1.6)

Це найбільш загальні показники діяльності фірми. Тут представляються розуміння по обсягу необхідних фондів, про те, до яких термінів вони потрібні і як будуть використані. Викладаються умови, що влаштовують, і порядок їхнього одержання, відсоток за кредит чи частку участі в прибутку, яку можна запропонувати. Одним словом, основна задача – дати основне уявлення про фінансову структуру бізнесу і намітити справедливу ціну за ту частку в бізнесі, що підприємство збирається запропонувати інвестору. Доцільно також описати гарантії по поверненню грошей інвестору. Докладний фінансовий план необхідний у кожнім бізнес-плані. Він повинен містити в собі оцінки прибутку і збитків по кожному кварталу й аналіз стану готівки.

Фінансовий план складається звичайно з таких розділів.

Постійні витрати на персонал

У розділі указуються вихідні дані про витрати, що можуть бути віднесені до періоду виробничої діяльності підприємства, що реалізує проект. У тому числі:

загальні (постійні) витрати (накладні витрати), що можуть бути віднесені до визначеного часу;

витрати на персонал;

прямі (змінні) виробничі витрати.

До витрат на персонал можна віднести:

а) витрати на управлінський персонал (директор, головний інженер, начальник виробництва, бухгалтер, плановик і т.д.),

б) витрати на виробничий персонал (конструктор, технолог, ремонтники і т.д.),

в) витрати на персонал по маркетингу й інших співробітників.

Персонал може використовуватися протягом не всього проекту, а його частини. Наприклад, агенти по збуту будуть використовуватися в проекті тільки після освоєння продукції і її виходу на ринок. У зв'язку з цим варто вказати період роботи персоналу (з якого і по який місяць проекту). У програмі передбачена наступна регулярність оплати праці: рік, місяць, тиждень, день, година.

Постійні витрати.

1. У даному розділі вказуються загальні (постійні) витрати (ще їх називають накладними витратами), що можуть бути віднесені до визначеного періоду часу виробничої діяльності підприємства, що реалізує проект.

2. До загальних (постійних) витрат можна віднести:
а) витрати на управління (комунальні послуги, пошта, зв'язок, факс, відрядження)
б) витрати на виробництво (оренду приміщень і устаткування, ремонт і обслуговування устаткування, паливо, електроенергія, допоміжні матеріали і т.п.);
в) витрати на маркетинг (реклама, заходи щодо просування продукції, її збут, реалізацію і т.п.).

Прямі витрати на виробництво

1. Складається по кожному продукті (товару, послузі) окремо. До прямих витрат відносяться такі витрати, обсяг яких залежить від обсягу виробництва продукції.

2. По кожному продукту в таблиці указуються витрати по наступним підрозділах:

- матеріал,

- комплектуючі вироби,

- відрядна зарплата,

- інші прямі витрати.

3. Ціна вказується в гривнях, якщо матеріал здобувається на внутрішньому ринку, чи в другій валюті проекту - якщо на зовнішньому.

4. Вказується один з наступних періодів (регулярність) виплати зарплати: декада, місяць, квартал, рік.

5. По статті "Зарплата" указується найменування виробничої операції, виконуваної робітником, що одержує відрядну заробітну плату в залежності від обсягу виробництва.

6. На відрядну зарплату, як правило, при розрахунках поширюються всі податкові відрахування, задані в розділі "Податки"

7. При необхідності встановлюється спеціальний режим оподатковування по кожній статті витрат (матеріали, комплектуючі, інші) - указується (у %) величина податку, віднесеного до загальних витрат, а також вибирається регулярність виплат.

Калькуляція собівартості

Калькуляція собівартості складається по кожному виду продукції (послуг) окремо. Собівартість продукції (послуги) може визначатися одним із двох основних методів:

складання калькуляції собівартості по калькуляційних статтях витрат;

розрахунок собівартості:

Калькуляція, у загальному випадку, складається по калькуляційних статтях (з розшифровкою по кожній статті) відповідно до установлених вимог. Калькуляція, у загальному випадку, складається по наступним калькуляційних статтях (з розшифровкою по кожній статті):

сировина і матеріали;

покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати і послуги кооперованих підприємств;

зворотні відходи;

паливо й енергія на технологічні цілі;

зарплата основна;

зарплата додаткова;

нарахування на зарплату; загально-виробничі витрати;

РАЗОМ: виробнича собівартість;

поза виробничі витрати;

РАЗОМ: комерційна собівартість.

Кошторис витрат

У загальному випадку кошторис витрат на проект складається по типових статтях:

придбання устаткування;

виготовлення нестандартного устаткування;

проектні роботи;

будівельно-монтажні роботи;

навчання і перенавчання персоналу;

матеріали і комплектуючі на виробництво;

паливо й енергія на виробничі нестатки;

оренда приміщень;

оренда устаткування;

основна зарплата;

- додаткова зарплата;

- нарахування на зарплату;

- повернення позики;

- відсоток за кредит;

- загально-виробничі витрати;

- витрати на маркетинг і збут;

- поза виробничі витрати;

- інші витрати;

- прибуток.

Прогноз обсягів реалізації (план збуту) .

Це свого роду відправна точка при підготовці головного бюджету, оскільки передбачуваний обсяг продажів впливає на всі складові частини головного бюджету.