Загальні відомості про підприємство

Фізико-географічна та економічна характеристика району робіт

Історія Сімферополя починається ще з далекого 16 століття, коли на її території перебувало поселення Ак-Мечеть, з 1784 року Сімферополь – місто, з 1921 року – адміністративний центр Кримської АРСР, з 1991 року – Кримської АРСР, з 1992 року – автономної Республіки Крим.

Сімферополь розташований на річці Салгир (басейн Азовського моря). Площа міста становить 104 км2, населення становить 348,9 тисяч жителів. Сімферополь поділено на три райони: Залізничний, Київський, Центральний. Також в даному місті є залізничний вузол, аеропорти, автовокзали, початковий пункт тролейбусної лінії Сімферополь – Ялта.

Місто розташоване у поздовжній улоговині між Внутрішнім та Зовнішнім пасмами Кримських гір, на висоті 225 – 325 метрів над рівнем моря. Поверхня його має похил на Північ. Клімат помірно континентальний з порівняно м’якою зимою і помірно жарким літом. Пересічна температура січня +0,3, липня+21,7. Опадів 501 міліметрів на рік.

На території Сімферополя переважають чорноземи південні солонцюваті, коричневі та гірсько-лучні чорноземні ґрунти. Рослинність типчаково-ковилово-полинова, чагарникова, гірсько-лісова збереглася в основному на територіях природо-заповідного фонду. Площа зелених насаджень становить 506,5 гектарів. Також в місті є пам’ятники природи: ботанічні – дуб «Богатир Тавріди», п’ятистовбурний каштан; парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва Салгирка (всі – місцевого значення).

Сімферополь – значний промисловий центр (понад 70 підприємств, які виробляють чверть промислової продукції республіки). Розвинуті машинобудування і металообробка. Важливе значення має харчова (2 консервні, пивоварний заводи, тютюново-ферментаційний комбінат, кондитерська і макаронна фабрики) і легка (шкіряно-взуттєве, швейне, трикотажне об’єднання, фабрики текстильно-художніх виробів, шкіряно-галантерейна та інші) промисловість. Також є завод пластмас, виробничо-будівельних матеріалів, ТЕЦ.

На території Сімферополя є: Сімферопольський університет, кримський медичний, сільськогосподарський, природоохоронного і курортного будівництва інститути; 12 середніх спеціальних навчальних закладів, 13 професійно-технічних училищ. Діють науково-дослідні і проектно-конструкторські установи, зокрема інститут нафтопромислових споруд на континентальному шельфі, кримське відділення інституту археології АН України.

Також в Сімферополі можна відвідати Кримський краєзнавчий та Сімферопольський художній музеї, російський драматичний, український музичний театри, театр ляльок, Кримськотатарський музичний драмтеатр, філармонію, цирк. Є пам’ятники: Великої Вітчизняної війни, О.В.Суворову, М.В.Фрунзе, О.С.Пушкіну, пам’ятна скрижаль з іменами визначних людей, які жили і працювали в місті. Пам’ятка архітектури – палац у Салгирці. Археологічні пам’ятки: стоянка Чокурча, Городище Неаполь Скіфський.

Непогано розвинений туристичний комплекс: турбаза «Таврія», дитяча туристична база, численні об’єкти туризму . Відкрите бюро подорожей та екскурсій.

Історія створення і розвитку підприємства ТзОВ «Інститут «Шельф»

«Інститут «Шельф» заснований в 1944 році. За період свого існування інститут увійшов в число основних проектно-пошукових організацій в нафтовій галузі. З 1980 року став головною організацією нафтогазової промисловості по проектуванню підводних нафтогазопроводів, облаштуванню морських покладів нафти і газу на континентальному шельфі країн колишнього СРСР і закордону.

В загальному, розвиток інституту можна розділити на такі етапи:

організований Кримський філіал тресту «Нафтопровідпроект» - 27.12.1944рік;

Кримська філія тресту «Нафтопровідпроект» перейменована у Кримський відділ тресту «Нафтопровідпроект» - 05.08.1946рік;

Кримський відділ тресту «Нафтопровідпроект» перейменований у Експедицію №2 Московського тресту «Нафтопровідпроект» - 27.04.1951рік;

трест «Нафтопровідпроект» перейменований в державний інститут «Гіпротранснафт». Експедиція №2 стала називатися Експлікацією №2 інститута «Гіпротранснафт» - 19.07.1951рік;

Експлікація №2 інститута «Гіпротранснафт» передана в підпорядкування Київській філії «Гіпротранснафт» - 30.07.1955рік;

Інститут «Гіпротранснафт» перейменований в інститут «Гіпротрубопровід» - 08.05.1956рік;

Експедиція №2 інституту «Гіпротранснафт» перейменована в Експедицію №2 інституту «Гіпротрубопровід» - 11.06.1958рік;

На базі Київської філії інституту «Гіпротрубопровід» створений інститут «Южгіпротрубопровід». Експедиція №2 інституту «Гіпротрубопровід» перейменована в Експедицію №2 інституту «Южгіпротрубопровід» - 22.03.1965рік.(01.04.1965рік.);

Експедиція №2 інституту «Южгіпротрубопровід» реорганізована в ВКП (відділ комплексного проектування) інституту «Южгіпротрубопровід» - 03.01.1967рік;

ВКП інституту «Южгіпротрубопровід» перейменований в Сімферопольську філію інституту «Южгіпротрубопровід» - 19.12.1969рік;

Сімферопольська філія інституту «Южгіпротрубопровід» переданий інституту «Гіпрогазцентр» і стала називатися Сімферопольською філією інституту «Гіпрогазцентр» - 18.12.1970рік;

Сімферопольська філія інституту «Гіпрогазцентр» переданий інституту «Союзгазпроект» і стала називатися Сімферопольською філією інституту «Союзгазпроект» - 21.03.1974рік. (09.04.1974рік.);

На базі Сімферопольської філії інституту «Союзгазпроект» створений інститут «Спецгазпроект» - 26.12.1975рік;

Інститут «Спецгазпроект» перейменовано в інститут «Спецморнафтогазпроект» - 17.03.1980рік;

Створений ВНДПІшельф на базі інституту «Спецморнафтогазпроект» і Сімферопольського науково-дослідного відділу ВНДПІморнафтогазу - 21.02.1986рік;

ВНДПІшельф перейменовано в НДПІшельф – 27.11.1991рік;

НДПІ реорганізовано в ТзОВ «Інститут «Шельф»;

На сьогоднішній день ТзОВ «Інститут «Шельф» єдиний в Україні по проектуванню, розвідування та інженерингу об’єктів видобутку і транспорту вуглеводів на континентальному шельфі. Починаючи з 1976 року інститут був перекваліфікований на роботи, пов’язані з освоєнням морських нафтогазових покладів. Тривала експлуатація морських газових покладів в Азовсько – Чорноморському басейні, які забезпечують більше 50% потреб Криму, підтвердила надійність і правильність прийнятих спеціалістами технічних рішень, в розробці конструкцій морських стаціонарних платформ. За цей час був накопичений певний досвід роботи, який вимагав інженерного пошуку для отримання оптимальних рішень з врахуванням всіх факторів роботи споруд.

Одночасно з розробкою проектів, що стосуються об’єктів транспорту газу, інститутом виконувалися проекти по будівництві об’єктів підземних сховищ газу, облаштуванню нафтових, газових і газоконденсатних покладів в Полтавській, Харківській та Калінінградській областях. В Краснодарському краї, в Криму, в тому числі, по проектах інституту облаштовано більше 50% газоконденсатних родовищ, три підземні сховища газу: Глібовське ПСГ в Криму, активний об’єм першої черги 1 млрд.м3; Краснодарське ПСГ, активний об’єм першої черги 0,5 млрд.м3; Карадагське ПСГ в Азейбаржані, активний об’єм першої черги 1 млрд.м3; 12 автомобільних газонаповнюючих станцій АГНКС (7 в Краснодарському краї, 5 в Криму), більше 30 компресорних станцій і сотні ГРС для газифікації міст та сільського господарства.

Розроблені технічні рішення, отримано відповідні експертні висновки відповідних державних органів на одночасне буріння та експлуатацію