Шоста стадія – усунення потреби. Залежно від ступеня зняття напруги, що викликається потребою, а також від того, викликає усунення потреби ослаблення або посилення мотивації до діяльності, людина або припиняє діяльність до виникнення нової потреби, або продовжує шукати можливості і здійснювати дії по усуненню потреби (мал.2.1).

Знання логіки процесу мотивації не дає істотних переваг в управлінні цим процесом. Можна вказати на декілька чинників, які ускладнюють і роблять неясним процес практичного розгортання мотивації. Важливим чинником є неочевидність мотивів. Можна припускати, здогадуватися з приводу того, які мотиви діють, але в явному виді їх "вичленувати" неможливо. Потрібні тривалі і скрупульозні спостереження для того, щоб спробувати з достатньою мірою достовірності сказати: чому і які мотиви є тими, що ведуть, рушійними в мотиваційному процесі людину.

Наступним важливим чинником є мінливість мотиваційного процесу. Характер мотиваційного процесу залежить від того, які потреби ініціюють його. Проте самі потреби знаходяться між собою в складній динамічній взаємодії, часто суперечивши один одному, або ж, навпаки, усилюючи дії окремих потреб. При цьому складові цієї взаємодії можуть мінятися в часі, змінюючи спрямованість і характер дії мотивів. Тому навіть при найглибшому знанні мотиваційної структури людини, мотивів його дії можуть виникати непередбачені зміни в поведінці людини і непередбачена реакція з його сторони на мотивуючі дії.

Ще одним чинником, що робить мотиваційний процес кожної конкретної людини унікальним і не на сто відсотків передбаченим, є відмінність мотиваційних структур окремих людей, різний ступінь впливу однакових мотивів на різних людей, різний ступінь залежності дії одних мотивів від інших. У одних людей прагнення до досягнення результату може бути дуже сильним, біля інших же воно може бути відносно слабким. В цьому випадку даний мотив по-різному діятиме на поведінку людей. Можлива і інша ситуація: дві люди мають однаково сильний мотив на досягнення результату. Але біля одного цей мотив домінує над всіма іншими, і він добиватиметься результату будь-якими способами. Більш того, цей мотив співрозмірний по силі дії з мотивом на співучасть в сумісних діях. В цьому випадку дана людина поводитиметься по-іншому. Як видно, процес мотивації дуже складний і неоднозначний. Існує достатньо велика кількість різних теорій мотивації, що намагаються дати пояснення цьому явищу. В другій частині даного розділу будуть розглянуті основні теорії мотивації, які можуть бути розбиті на дві великі групи. Першу групу складають теорії, що концентруються на виявленні і аналізі змісту чинників мотивації, другу – теорії мотивації, точкою концентрації уваги яких є динаміці взаємодії різних мотивів, тобто те, як ініціюється і прямує поведінка людини. Перша група теорій звичайно називається групою теорій змісту мотивації, друга група – теорий процесу мотивації.

2   Теорії змісту мотивації

Теорії змісту мотивації аналізують чинники, що роблять вплив на мотивацію. Значною мірою фокус цих теорій сконцентрований на аналізі потреб і їх впливі на мотивацію. Ці теорії описують структуру потреб, їх зміст і те, як дані потреби пов'язані з мотивацією людини до діяльності. В даних теоріях робиться спроба дати відповідь на питання про те, що усередині людини спонукає його до діяльності. Найвідомішими теоріями мотивації цієї групи є:

1) теорія ієрархії потреб, розроблена Маслоу;

2) теорія ERG, розроблена Альдерфером;

3) теорія придбаних потреб МакКлелланда

4) теорія двох чинників Герцберга.

2.1  Теорія ієрархії потреб Маслоу

У ввідному розділі згадувалося ім'я Абрама Маслоу як одного з найвідоміших представників біхевіористичного напряму у ряді вчень про управління. Широко відома і широко визнається концепція ієрархії потреб, розроблена Маслоу [9], включає наступні основні ідеї і передумови.*  

Люди постійно відчувають якісь потреби.*  

Люди випробовують певний набір сильно виражених потреб, які можуть бути з'єднані в окремі групи.*  

Групи потреб знаходяться в ієрархічному розташуванні по відношенню один до одного.*  

Потреби, якщо вони не задоволені, спонукають людину до дій. Задоволені потреби не мотивують людей.*  

Якщо одна потреба задовольняється, то на її місце виходить інша незадоволена потреба.*  

Звичайно людина відчуває одночасно декілька різних потреб, що знаходяться між собою в комплексній взаємодії.*  

Потреби, що знаходяться ближче до підстави "пирамиды-, вимагають першорядного задоволення.*  

Потреби більш високого рівня починають активно діяти на людину після того, як загалом задоволені потреби більш низького рівня.*  

Потреби більш високого рівня можуть бути задоволені великим числом способів, ніж потреби нижнього рівня.

Відповідно до теорії Маслоу існує п'ять груп потреб.

Фізіологічні потреби. До даної групи потреб відносяться потреби в їжі, воді, повітрі, притулку і т.п., тобто ті потреби, які людина повинна задовольняти, щоб виживати, щоб підтримувати організм в життєдіяльному поляганні. Дані потреби значною мірою зв'язані з підтримкою фізіологічних процесів і породжені фізіологією людини. Люди, які працюють в основному унаслідок необхідності задоволення потреб цієї групи, мало цікавляться змістом роботи, вони концентрують свою увагу на оплаті, а також на умовах праці, зручності на робочому місці, можливості уникати утомленості і т.п. Для управління такими людьми необхідно, щоб мінімум зарплати забезпечував виживання і робочі умови не дуже обтяжували існування.

Потреби безпеки. Потреби цієї групи пов'язані з прагненням і бажанням людей знаходитися в стабільному і безпечному поляганні, що захищає від страху, болю, хвороб