На основі розробленої їм концепції двох чинників Герцберг зробив висновок про те, що за наявності у працівників відчуття незадоволеності, менеджер повинен звертати першорядну увагу на ті чинники, які викликають незадоволеність, і робити все для того, щоб усунути цю незадоволеність. Після того, як досягнуте полягання відсутності незадоволеності, намагатися мотивувати працівників за допомогою чинників здоров'я практично даремна справа. Тому, після цього менеджер повинен сконцентрувати увагу на приведенні в дію мотивуючих чинників і намагатися добиватися високих результатів праці через механізм досягнення працівниками полягання задоволеності.

2.5  Узагальнений погляд на теорії змісту мотивації

Висловлені концепції дозволяють зробити висновок про те, що відсутнє яке-небудь канонізоване навчання, що пояснює те, що лежить в основі мотивації людини і чим визначається мотивація. Кожна з викладених теорій має певну принципову відмінність. Так, наприклад, в концепції Маслоу потреби розташовані ієрархічно, і сходження по них йде від низу до верху. В теорії Альдерфера також є певна ієрархія. Проте ця теорія як одне з найважливіших положень має твердження про те, що рух за ієрархією може здійснюватися як від низу до верху, так і назад зверху вниз в тому випадку, якщо не задовольняється потреба верхнього рівня. МакКлелланд ввів по відношенню до потреб, що розглядаються їм, ідею їх придбання і розвитку під впливом навчання і життєвого досвіду. При цьому він бере до уваги взаємовідношення окремих груп потреб, відійшовши від розгляду ізольованого впливу окремих груп потреб на поведінку людини. В теорії Герцберга потреби діляться на дві великі групи: мотивуючі і "здоров'я". Тим самим указується на те, що не всі потреби постійно надають мотивуюче вплив на людину, а тільки ті з них, які приводять до розвитку полягання задоволеності.

Як видно, кожна з теорій має щось особливе, відмітне, що дало їй можливість одержати широке визнання теоретиків і практиків і внести істотний внесок в розробку знань про мотивацію. Проте при цьому, не дивлячись на принципові відмінності, всі чотири вищеописані теорії мають щось загальне, що дозволяє встановити певні паралелі між ними. Характерною особливістю всіх чотирьох теорій є те, що вони вивчають потреби і дають класифікацію потреб, що дозволяє робити якісь висновки про механізм мотивації людини. Порівнюючи класифікації всіх чотирьох теорій, можна відзначити, що виділені в різних теоріях групи потреб достатньо безумовно відповідають один Одному.

Так, наприклад, потреба досягнення в теорії МакКлелланда співзвучна потребі самовираження в піраміді Маслоу, потреби зростання в теорії Альдерфера і групі потреб, що входять в набір мотивуючих чинників, теорії Герцберга. Таку ж відповідність можна встановити і для інших груп потреб.

На мал.2.7 дана якась умовна відповідність груп потреб, що виділяються в даних чотирьох концепціях.

Відволікаючись від відмінностей і спільності, які характерні для розглянутих концепцій, можна вказати на дві властиві їм загальні характеристики. По-перше, дані концепції в дуже наочному вигляді, чітко і ясно висловлюють певний погляд на мотивацію – погляд, підтверджений емпіричними дослідженнями і вже достатньо тривалий час що використався в практиці управління. В найбільшій мірі дане твердження відноситься до теорій Маслоу і Герцберга. Тому для того, щоб краще розуміти мотивацію працівників, менеджери обов'язково повинні бути знайомі зі всіма чотирма теоріями.

По-друге, всі чотири теорії основну увагу надають аналізу чинників, що лежать в основі мотивації, і в той же час практично не надають увагу аналізу процесу мотивації. Дане зауваження вказує на основний недолік цих теорій, що істотно обмежує можливості їх безпосереднього практичного вживання. В наступному параграфі будуть розглянуті теорії, основна увага яких уділяє процес мотивації.

3   Теорії процесу мотивації

Очевидно, що поведінка людини залежить від того, які потреби примушують його діяти, до чого він прагне, що хоче одержати і які у нього для цього є можливості. Проте, навіть якщо припустити, що все це добре відомо (хоча це явно утопічне припущення), все одно немає гарантії того, що вдасться абсолютно точно зрозуміти мотивацію людини. І, очевидно, це тим більше важко зробити за ситуації, коли всього дізнатися про потреби і устремління людини неможливо. Проте, з цього ніяк не витікає, що мотиваційний процес не може бути усвідомлений і управляємо. Існує цілий ряд теорій, які говорять про те, як будується процес мотивації і якомога здійснювати мотивування людей на досягнення бажаних результатів. Теорії даного типу складають групу теорій процесу мотивації. Найзагальніша концепція мотивації зводиться до наступних положень. Людина, усвідомивши задачі і можливу винагороду за їх рішення, співвідносить цю інформацію з своїми потребами, мотиваційною структурою і можливостями, настроює себе на певну поведінку, виробляє певне розташування і здійснює дії, що приводять до конкретного результату, що характеризується певними якісними і кількісними характеристиками. На мал.2.8 схематично показаний цей процес.

Дана схема дуже загальна, оскільки вона не розкриває ні механізму винагороди, ні власне зміст винагороди, єства і змісту оцінки, ні перетворення оцінки в рішення. 6 сучасній управлінській думці і практиці існує ряд теорій, які достатньо докладно і на операційному рівні описують процес мотивації. В даному параграфі ми розглянемо чотири такі теорії. Це теорія очікування, теорія постановки цілей, теорія рівності і теорія партисипативного управління.

3.1  Теорія очікування

Поведінка людини постійно пов'язана з вибором з