ЗМІСТ

Вступ .......................................................................................................... 3

Розділ I. Теоретичні основи управлінського обліку прибутку

1.1 Прибуток як результат фінансово-господарської діялності

підприємства ......................................................................... 4-7

1.2 Формування балансового прибутку .................................. 8-11

1.3 Прибуток від реалізації продукції та його формування .12-16

Розділ II. Методика проведення обліку використання прибутку

2.1 Методи розрахунку прибутку від реалізації .................... 17-22

2.2 Сутність і методи обчислення рентабельності ................ 23-25

2.3 Розподіл балансового прибутку ........................................ 26-28

2.4 Використання чистого прибутку ...................................... 29-30

Розділ III. Аналіз використання прибутку, одержаного підпри-

ємством

3.1 Аналіз формування прибутку підприємств ..................... 31-32

3.2 Аналіз прибутку від реалізації продукції та резервів збіль-

шення прибутку ................................................................. 33-34

3.3 Аналіз валового та чистого прибутку ............................... 35-36

Висновок ................................................................................................. 37

Список використаної літератури .................................................... 38

ВСТУП

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Прибуток – це та частина додаткової вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва.

Прибуток є об’єктивною економічною категорією, тому на його формування впливають об’єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві у сфері виробництва і розподілу ВВП.

Ріст прибутку визначає ріст потенційних можливостей підприємства, підвищує рівень його ділової активності. Згідно отримання прибутку визначається доля доходів засновників і власників, розмір дивідендів і інших доходів. Згідно отримання прибутку визначається також рентабельність власних і залучених ресурсів, основних засобів, всього авансового капіталу і кожної акції зокрема. Для того, щоб управляти прибутком необхідно розкрити механізм його формування, визначити долю кожного фактора, його росту чи зниження.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції, робіт, послуг; загально-господарських витрат; визначення прибутків чи збитків від фінансових операцій іншої діяльності.

Отже, прибуток – це найважливіший показник, який характеризує фінансовий результат діяльності підприємств.

Розділ I

Теоретичні основи управлінського обліку прибутку

Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Водночас прибуток є однією з важливих форм розподілу націо-нального доходу. Відтак прибуток характеризує відносини, які скла-даються в процесі первинного розподілу національного доходу, йо-го перерозподілу і кінцевого використання.

Поява прибутку безпосередньо зв’язана з появою категорії «витрати виробництва». Прибуток — це та частина вартості продук-ту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Обособления частини вартості продукції у ви-гляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

Визначення економічної сутності прибутку, як і інших форм, що їх набирає національний дохід за його первинного розподілу і нас-тупного перерозподілу, неможливе без правильного тлумачення су-тності необхідного й додаткового продукту в суспільстві.

Необхідний і додатковий продукт — це категорії виробництва. Для з’ясування сутності цих категорій необхідно уточнити, що лежить в основі поділу чистого продукту на необхідний і додатко-вий. Згідно з економічною теорією це поділ часу праці, витраченої у сфері матеріального виробництва, на необхідний і додатковий. Протягом необхідного часу забезпечується створення «... фонду життєвих коштів або робочого фонду, що необхідний робітнику для підтримання і відтворення його життя і що за всіх систем су-спільного виробництва він сам постійно повинен виробляти й від-творювати» (Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. –

Т.23. – стр. 580).

Додатковий продукт — частина чистого продукту, створюва-на безпосередніми виробниками понад вартість необхідного про-дукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-еконо-мічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку. У необхідному й додатковому продукті втілено заново створену вартість, грошове вираження якої становить національ-ний дохід.

Прибуток — це частина заново створеної вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибу-ток після того, як втілена у створеному продукті вартість пройде відповідну стадію обороту і набере грошової форми.

Отже, об’єктивна основа існування прибутку пов’язана з необ-хідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток — це форма реалізації вартості в основному додаткового продукту. Однак прибуток включає і частину вартості необхідного продукту. Прибуток підприємств сфери матеріального виробництва — це час-тина національного доходу, що в результаті його первинного розпо-ділу набирає форми чистого доходу підприємств.

Таким чином, прибуток є об’єктивною економічною катего-рією. Тому на його формування впливають об’єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу суспільного продукту, національного доходу.

Водночас прибуток — це підсумковий показник, результат фіна-нсово-господарської діяльності підприємств як суб’єктів господа-рювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу бага-тьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку, як фінансового показника роботи під-приємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб’єктів господарювання, впливає встановлений держа-вою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визна-чення балансового (валового) прибутку.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають результати, тобто ефективність його фінансово-госпо-дарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; уста-новлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Прибуток — це показник, що формується па мікрорівні. Прибу-ток народного господарства — це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структур-них зрушень в економіці, змін в порядку обліку фінансових ре-зультатів.

У таблиці 1 наведено дані щодо сучасної структури прибутку в різних галузях економіки. Частка прибутку промисловості стано-вить трохи більше 50% усього прибутку. Частка цієї галузі в обсязі одержуваного прибутку с достатньо сталою. На збиткове перетво-рилося сільське господарство.