продукції в плановому періоді виходячи із собівартості попереднього періоду дорівнюватиме 158400 грн. (160000 : (100%— 1%) * 100%).
Прибуток від зниження собівартості порівнянної продукції в пе-ріоді, що планується, як порівняти з попереднім, дорівнюватиме 1600 грн. (160000 грн. — 158400 грн.).
Прибуток від випуску (реалізації) порівнянної продукції в періо-ді, що планується, виходячи з рівня базової рентабельності станови-тиме 31680 грн. (158400 грн. * 20% : 100%).
Різниця 1680 грн. (31680 грн. — 30000 грн.) — це збільшення прибутку від випуску (реалізації) порівнянної продукції в періоді, що планується, внаслідок впливу такого чинника, як збільшення обсягу випуску продукції.
Прибуток від випуску (реалізації) непорівнянної продукції може бути розрахований методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. За браком таких даних прибуток розраховується для всієї не-порівнянної продукції з використанням показника середньої рента-бельності продукції по підприємству.
Приклад.
Повна собівартість непорівнянної продукції, що планується до випуску і реалізації. — 25000 грн. Середня рентабельність продукції на підприємстві в поточному періоді — 20%. Прибуток становитиме 5 тис. Грн. (25 тис. Грн. * 20% : 100%).
Слід зазначити, що в тому разі, коли розрахунок прибутку роз-глянутими вище методами здійснений виходячи із загального випу-ску продукції, окремо розраховується прибуток від реалізації про-дукції. При цьому враховується обчислена сума прибутку від випус-ку, а також зміна прибутку в залишках нереалізованої продукції. Може бути використана така формула розрахунку:
ПРП = ПЗПП + ПВП + ПЗКП,
де ПРП — прибуток від реалізації продукції;
ПЗПП — прибуток у залишках нереалізованої продукції па поча-ток планового періоду;
ПВП — прибуток від випуску продукції;
ПЗКП – прибуток у залишках нереалізованої продукції па кі-нець планового періоду.
Прибуток у залишках нереалізованої продукції можна розрахову-вати за методом прямого розрахунку, якщо с відповідні вихідні дані. Проте, як правило, дуже складно визначити асортимент, перелік ви-робів у залишках, особливо на кінець періоду, що планується.
Тому частіше прибуток у залишках нереалізованої продукції роз-раховується за показником рентабельності продукції. При цьому прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планово-го періоду обчислюється множенням собівартості цих залишків на середню рентабельність продукції на підприємстві в попередньому періоді (або в четвертому кварталі попереднього року за розрахунку прибутку на плановий рік у цілому).
Прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець плано-вого періоду обчислюється множенням їхньої собівартості на сере-дню рентабельність продукції на підприємстві в період, що плану-ється (або в четвертому кварталі планового року за розрахунку при-бутку на плановий рік у цілому).
Із розглянутих методів обчислення прибутку метод прямого роз-рахунку практично може бути використаний на підприємствах різ-них сфер діяльності і галузей економіки. Щодо аналітичного методу розрахунку і методу з використанням показника витрат на 1грн. Продукції, то методологія й окремі положення можуть бути застосо-вані також і на підприємствах сфери послуг.
2.2 Сутність і методи обчислення рентабельності
Абсолютна сума балансового прибутку, отримана підприємством, у тому числі прибуток від основної діяльності є дуже важливим показни-ком. Однак він не може характеризувати рівень ефективності господарю-вання. За інших однакових умов більшу суму прибутку отримає підпри-ємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і ма-теріалізованої праці, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг).
Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємст-ва, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами.
По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяль-ності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках.
По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунків.
Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточни-ми витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому понятті рентабельність означає при-бутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих її видів; дохідність підприємств, органі-зацій, установ у цілому як суб’єктів господарської діяльності; при-бутковість різних галузей економіки.
Рентабельність безпосередньо зв’язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність — це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.
Різні варіанти рішень, що приймаються для визначення прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.
На рисунку наведено класифікацію показників госпрозрахункової рентабельності. Обчислення рентабельності окремих видів продук-ції (робіт, послуг) може грунтуватися на показниках прибутку від їхнього випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можуть братися в таких варіантах: собівартість (виробнича або повна); собі-вартість за виключенням матеріальних витрат (рентабельність щодо заново створеної вартості); вартість в оптових цінах (вартість за мінусом непрямих податків).
Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть вико-ристовуватися: балансовий прибуток; прибуток від реалізації про-дукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому при-буток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна брати в різ-них варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичко-вий капітал, основний капітал, оборотний капітал).
Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться за-гальна сума прибутку, отримана підприємствами, об’єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відпові-дну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств.
Схема
2.3 Розподіл балансового прибутку
Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовуєть-ся на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюд-жетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом фор-мування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.
Отже, отриманий підприємством прибуток