є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап — це розподіл балансового прибутку. На цьому етапі учасниками розпо-ділу є держава і підприємство. В результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Співвідношення розпо-ділу прибутку між державою і підприємствами має важливе зна-чення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики дер-жави, від правильного вирішення якого залежить розвиток еконо-міки в цілому.
Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і під-приємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в: сумі подат-ків, що сплачуються за рахунок прибутку; у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування; у порядку надання подат-кових пільг.
Другий етап — це розподіл і використання прибутку, що зали-шився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди: резервний, розвитку й удосконалення виробницт-ва, соціальних потреб, заохочення. Кошти цих фондів використовуються для фінансування відповідних витрат.
На рисунку зображено схему розподілу балансового прибутку підприємства. З неї можна зробити висновок, що на обсяг прибутку, який залишається в розпорядженні підприємств, впливають: абсо-лютна сума отриманого балансового прибутку; платежі в бюджет, здійснювані за рахунок прибутку (рентні платежі, плата за землю, податок із власників транспортних засобів, податок на прибуток, податок на нерухомість — після його запровадження).
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, не слід ототожнювати з чистим прибутком. Чинні нормативні акти ви-значають, що за рахунок прибутку підприємства повинні сплачувати ще і штрафи в таких випадках:
за порушення господарських договорів із суб'єктами господарю-вання;
за несвоєчасне подання в податкову адміністрацію необхідних розрахунків;
за затримку перерахування коштів у бюджет і державні цільові фонди;
за приховування прибутку від оподаткування;
за недотримання встановлених лімітів забору води або викорис-тання води без укладання відповідної угоди (це стосується викорис-тання води з державних водогосподарських систем);
за прострочені банківські позички;
за невиконання квоти зі створення робочих місць для інвалідів;
за інші порушення.
З урахуванням особливостей фінансово-господарської діяльності підприємств, що функціонують в різних сферах економіки, можуть стягуватися за рахунок прибутку й інші штрафи. Особливо це стосу-ється комерційних банків, страхових компаній. Отже, чистий при-буток — це частина прибутку, що залишається в підприємства після сплати податків та можливих штрафів (фінансових санкцій).
2.4 Використання чистого прибутку
Використання чистого прибутку підприємство може здійснювати шляхом попереднього формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат. Мож-ливий також розподіл чистого прибутку частково для формування цільових фондів, а частково на безпосереднє фінансування витрат.
На рис. зображено структурно-логічну схему використання чистого прибутку підприємства.
Як уже було сказано, за рахунок прибутку підприємство формує ряд цільових фондів, кошти з яких спрямовуються на фінансування певних витрат, задоволення відповідних потреб. Використання чис-того прибутку на виплату дивідендів здійснюється безпосередньо.
Принципове значення в розподілі чистого прибутку має досягнен-ня оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фон-дом споживання. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворюються, а їхню величину можна встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних втрат чи заходів. За адміністративної системи управління економікою здій-снювалось державне регулювання співвідношення фондів нагромад-ження і споживання.
Нині використання чистого прибутку ви-значається самостійно кожним суб'єктом господарювання. Відпо-відно до Закону «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28 грудня 1994 року, в 1995, 1996, 1997 (перше півріччя) державне ре-гулювання використання чистого прибутку здійснювалося досить активно і в основному суто економічними інструментами, зокрема :
зменшенням суми податку на прибуток (до 20%) за викорис-тання прибутку на фінансування, реконструкцію чи модернізацію активної частини основних фондів;
зменшенням оподатковуваного прибутку (до 10%) за умови використання прибутку на збільшення власних оборотних коштів (поширювалось тільки на державні підприємства);
зменшенням оподаткованого прибутку на суму прибутку, спрямованого на покриття витрат для утримання об'єктів соціально-культурного призначення, на благодійну діяльність.
Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підпри-ємств» від 22 травня 1997 року державне регулювання використання чистого прибутку підприємств також здійснюється з допомогою зменшення оподаткованого прибутку на суму витрат з чистого при-бутку для утримання й експлуатації об'єктів соціальної інфраструк-тури тоді, коли відповідні об'єкти соціальної інфраструктури були на балансі підприємства і утримувались ним на час введення в дію Закону «Про оподаткування прибутку».
Розділ ІІІ
Аналіз використання прибутку, одержаного підприємством
3.1 Аналіз формування прибутку підприємств
Кінцевим позитивним результатом господарської діяльності підприємства є прибуток. Прибуток — це грошовий дохід, утворений в результаті виробничо-господарської діяльнос-ті. Він не тільки синтезує всі сторони дія-льності підприємства, а й наочно відображає ефективність його діяльності: зміну доходів, величину витрат, рівень використання ресурсів у процесі виробничої діяльності.
Аналізуючи рівень прибутку, необхідно особливу увагу приді-ляти його динаміці. Оскільки динаміка характеризує розвиток явища в часі, аналіз динаміки уможливлює прогнозування майбу-тнього рівня прибутку і на цій основі — визначення перспектив-них напрямків розвитку підприємства.
У рядах динаміки можна виділити протягом року три найго-ловніші періодичні складові:—
тренд;—
сезонна компонента;
випадкова компонента.
Отже, у зростанні прибутку заінтересовані як підприємство, так і держава. На підприємствах приріст прибутку досягається не лише завдяки збільшенню трудового внеску колективу підприєм-ства, а й за рахунок багатьох інших факторів. Саме тому на кож-ному підприємстві необхідно систематично проводити аналіз фо-рмування, розподілу та використання прибутку. Цей аналіз має надзвичайно важливе значення і для зовнішніх суб'єктів (місце-вих бюджетів, фінансових і податкових органів, банків).
Головними завданнями аналізу формування прибутку є:
систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;
виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;
вивчення напрямків і тенденцій розподілу