Частка власних обігових коштів у сумі обігових коштів    | Показує в якій мірі обігові кошти сформовані за рахунок власних коштів

Коефіцієнт заборгованості | 0,95 | 0,95 | 1,01 | Показує частку позичених коштів у всіх коштах підприємства

Коефіцієн інвестування | 1,12 | 1,19 | -0,05 | Показує, яка частка власних коштів витрачена на необоротні активи

Фінансова стабільність

Коефіцієнт автономії | 0,05 | 0,05 | -0,01 | Показує, в якій мірі підприємство не залежить від своїх кредиторів

Коефіцієнт фінансової стійкості (точніше нестійкості) | 19,46 | 17,57 | -137,91 | Показує співвідношення залучених і власних коштів

Коефіцієнт фінансової незалежності | 0,05 | 0,06 | -0,01 | Показує співвідношення власних і залучених коштів

Коефіцієнт забезпеченості запасів і товарів власними обіговими коштами | -0,40 | -0,36 | -0,38 | Показує яка частка запасів придбана за власні кошти

Провівши аналіз фінансового стану Івано-Франківського поштамту ЦПЗ №1, використавши показники фінансового стану, бачимо, що протягом аналізованого періоду, підприємство було достатньо ліквідним, про що свідчать показники ліквідності: у першому році коефіцієнт загальної ліквідності становив 1,01, у другому – 1,05, а вже у третьому – 1,02, тобто підприємство мало змогу покрити всі свої поточні борги, якщо використає на це всі свої активи. Проте високі показники ліквідності зовсім не свідчать про фінансову стабільність підприємства, на що і вказують розраховані показники фінансової стійкості. Таким чином, коефіцієнт автономії протягом трьох аналізованих років є дуже малою величиною, всього 0,05 за перший і другий рік і, навіть, -0,01 у третьому році. Решта коефіцієнтів: фінансової стійкості ( точніше нестійкості), фінансової незалежності та забезпеченості запасів і товарів власними обіговими коштами мають від’ємні значення протягом трьох аналізованих років, що є дуже негативним явищем для подальшої діяльності підприємства.

Аналіз руху грошових коштів зробити не можливо, оскільки форма №3 “Рух грошових коштів” на підприємстві не заповнюється.

1.4 Проведення фінансового аналізу на підприємстві

Аналіз фінансового стану Івано-Франківського поштамту ЦПЗ №1 проводиться працівниками планово-економічного відділу, а саме економістом з планування.

Даний аналіз проводиться шляхом порівняння планових показників з фактичними за певний період діяльності підприємства. Оскільки Івано-Франківський поштамт є структурним підрозділом Івано-Франківської дирекції УДППЗ “Укрпошта”, то всі планові показники, які необхідно виконати, підприємство отримує від дирекції, і виконаний аналіз господарської діяльності у розрізі відділень зв’язку та кіосків, повертає назад у дирекцію, де і проводиться аналіз фінансового стану всіх структурних підрозділів, які входять до складу Івано-Франківської дирекції.

Весь фінансовий аналіз на поштамті заключається у визначення відсотків виконання плану доходів, витрат та прибутку по відділеннях зв’язку та кіосках. Ніякого іншого аналізу фінансового стану підприємства ні на поштамті ні у дирекції не відбувається, що є негативним фактором для подальшої діяльності підприємства.

2 Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства

2.1 Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства

Інформаційною базою аналізу фінансового стану підприємства є, в основному, фінансова звітність.

Фінансова звітність являє собою систему показників, що відображають інформацію про фінансовий стан організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період.

Склад, зміст, вимоги та інші методичні основи фінансової звітності на підприємствах України регламентовані новими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р №87. Згідно з цим П(С)БО фінансова звітність складається з утворюючих єдине ціле взаємозалежних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до них. Головними вимогами до фінансової звітності є достовірність, повнота та відкритість для ознайомлення користувачів.

Баланс підприємства (форма №1) (додаток 1) служить індикатором для оцінки фінансового стану підприємства. Підсумок балансу дає орієнтовну суму коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства.

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають ущільнений баланс, у якому об'єднують у групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших підприємств.

Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану можна зіставити зміни результату балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності (виручкою від реалізації продукції, прибутком від реалізації, прибутком від фінансово-господарської діяльності), використовуючи форму №2 "Звіт про фінансові результати" (додаток 2).

Примітки до фінансової звітності повинні розкривати суть поданої звітної інформації, облікову політику організації і забезпечувати користувачів звітності додатковими даними, які недоцільно включати в баланс, звіт про фінансові результати та ін. звітні документи, але котрі є необхідними користувачам фінансової звітності для реальної оцінки майнового, фінансового стану організації і фінансових результатів її діяльності.

На вітчизняних підприємствах часто здійснюють аналіз характеру змін окремих статей балансу. Такий аналіз проводиться за допомогою горизонтального (часового) та вертикального (структурного) аналізу.

Горизонтальний аналіз полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами зростання (спаду). Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни розмірів різноманітних статей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам. Для аналізу беруть базисні темпи росту за декілька періодів. Найчастіше розбивка на періоди відбувається поквартально.

Цінність результатів горизонтального аналізу суттєво знижується в умовах інфляції, коливань цін на ресурси та частих нововведень у податковому законодавстві, які впливають на розподіл доходу. В цій ситуації на деяких підприємствах з високими темпами обіговості коштів (задіяних переважно у секторі роздрібної торгівлі та наданні послуг) доцільним було б здійснення горизонтального аналізу з врахуванням не щоквартальних, а щомісячних змін показників у статтях балансу підприємства.

Велике значення для оцінки фінансового стану має