(2.13)

Для підприємств України рекомендована величина цього коефіцієнта коливається у межах від 0,8 до 1,0. Однак вона може бути надзвичайно високою через невиправдане зростання дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань і розраховується за формулою:

(2.14)

Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і показує, яку частку короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Загальноприйнята величина цього коефіцієнта повинна перевищувати 0,2.

Показники ліквідності важливі не тільки для керівників і фінансових працівників підприємства, але становлять інтерес для різних користувачів інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності – для постачальників сировини і матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності – для банків; коефіцієнт покриття – для покупців, власників акцій і облігацій підприємства.

2.4 Характеристика показників рентабельності

Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється не тільки абсолютними, але і відносними показниками. Відносними показниками є система показників рентабельності.

У широкому розумінні слова поняття рентабельності означає прибутковість, дохідність. Підприємство вважається рентабельним, якщо результати від реалізації продукції покривають витрати виробництва і утворюють суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства.

Економічна сутність рентабельності може бути розкрита тільки через характеристику системи показників. Загальний їхній зміст – визначення суми прибутку з однієї гривні вкладеного капіталу. І оскільки це відносні показники, то вони практично не підпадають під вплив інфляції.

Основними показниками рентабельності, якими вимірюється дохідність підприємств в Україні, є наступні:

(2.15), де

ЧП – прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток); А – середній розмір активів.

(2.16), де

Ап – середній розмір поточних активів.

(2.17), де

П – загальна сума прибутку за звітний період; ВК – середній розмір власного капіталу; ДЗ – середній розмір довгострокових зобов'язань.

Показник рентабельності виробництва знаходиться в прямій залежності від рентабельності продукції й оберненій залежності від зміни фондоємності продукції.

Підвищення рентабельності продукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижча фондоємність, вища фондовіддача і внаслідок цього відбувається зростання показника рентабельності виробництва. При поліпшенні використання матеріальних обігових коштів знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукції. Отже, чинники прискорення оборотності матеріальних обігових коштів є одночасно чинниками росту рентабельності виробництва.

2. 5 Аналіз грошових потоків

Аналіз руху потоків грошових коштів дає змогу вивчити їх ди-наміку, визначити суму перевищення надходжень над витратами (оплатами), що дозволяє робити висновки про можливості внутрішнього самофінансування. Такий аналіз інформує про на-явність у підприємства коштів для придбання необхідних засобів виробництва, погашення боргів, фінансування своєї діяльності.

Головна мета аналізу грошових потоків полягає в оцінці здатності підприємства заробляти грошові кошти визначеного розміру і у встановлені строки, необхідні для здійснення запланованих вит-рат. Для цього необхідно вирішити такі задачі:*

вивчення обсягів та джерел грошових коштів підприємства;*

дослідження основних напрямів використання грошових коштів;*

аналіз достатності власних коштів для здійснення інвести-ційної діяльності;*

з'ясування причин розходження між величиною отриманого прибутку та фактичною наявністю грошових коштів;*

досягнення фінансової оптимізації.

Рух грошових коштів підприємства відображається в формі № 3 фінансової звітності — "Звіт про рух грошових коштів".

Під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та 'їх еквівалентів.

Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. Еквіва-лентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертованими у певну суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості.

Рух коштів відображається в розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Управління грошовими потоками підприємства потребує І здійснення попереднього їх аналізу, під час якого вивчають:

1) співвідношення грошових коштів і поточних зобов'язань;

2) період обороту грошових коштів;

3) структуру середнього залишку грошових активів за основними його елементами;

4) оборотність грошових активів;

5) рух грошових потоків у звітному періоді.

У світовій практиці застосовують, як правило, один із двох методів аналізу руху грошових коштів: прямий або непрямий.

При прямому методі у звіті відображаються абсолютні суми надходжень і витрачань грошових коштів. Недолік даного методу полягає в тому, що він не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату зі змінами грошових коштів на рахунку підприємства.

Для подолання зазначеного недоліку у фінансовому аналізі використовують непрямий метод, сутність якого полягає в пере-творенні чистого прибутку у величину грошових коштів. Важливим моментом аналізу руху грошових коштів є виявлення основних причин розбіжності між величиною грошових потоків і сумою прибутку.

Рух коштів у результаті операційної діяльності

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, а також інша діяльність підприємства, яка не є інвестиційною та фінансовою.

Рух коштів у розрізі операційної діяльності пов'язаний з таки-ми потоками:*

надходження коштів: від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); за надання права користування активами (оренда, ліцензії);*

вибуття коштів: платежі постачальникам; виплати працівни-кам.

Залежить від:*

змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості у результаті операційної діяльності;*

доходів (прибутків) і витрат (збитків), не пов'язаних з рухом грошових коштів (амортизація необоротних активів, прибут-ки (збитки) від нереалізованих курсових різниць);*

доходів (прибутків) і витрат (збитків), пов'язаних з інвести-ційною і фінансовою діяльністю.

Таблиця 2.1 –Грошові потоки

Продовження таблиці 2.1

3 Заходи щодо покращення проведення фінансового аналізу на підприємстві

Івано-Франківський поштамт ЦПЗ№1 є відокремленою структурою Івано-Франківської дирекції УДППЗ “Укрпошта”, і в зв’язку з цим необхідний фінансовий аналіз на підприємстві не проводиться, а виконується тільки у вигляді визначення відсотку виконання планових