Вступ

В даний час, з переходом економіки до ринкових відносин, підвищується самостійність підприємств, їх економічна і юридична відповідальність. Різко зростає значення фінансової стійкості і платоспроможності суб'єктів господарювання. Усе це значно збільшує роль аналізу їхнього фінансового стану: наявності, розміщення і використання коштів.

Основною метою фінансового аналізу є одержання невеликого числа ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активу і пасиву, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому аналітика і менеджера може цікавити як поточний фінансовий стан підприємства, так і його проекція на найближчі чи більш віддалені перспективи, тобто очікувані параметри фінансового стану.

Пiдводячи підсумки викладеного, слiд зазначити, що актуальнiсть роботи полягає в необхідності проведення оцiнки платоспроможностi підприємства як одного з основних етапів здійснення оцінки фінансового стану суб?єкту господарювання.

Метою даної роботи є визначення понять платоспроможності і підприємства та проведення її оцiнки.

Головними завданнями роботи є:

- визначення прогресивного зарубiжного досвiду оцiнки ризику за позикою;

- аналiз вітчизняної практики визначення платоспроможності та кредитоспроможностi позичальника;

- визначення перспектив вдосконалення методик оцiнки кредитоспроможностi і платоспроможності.

Для виконання роботи було проаналізовано теоретичні матеріали, та матеріали періодичних видань.

1. Поняття платоспроможності і значення її оцінки

1.1. Теоретичні основи аналізу платоспроможності підприємств

Сьогодні, нажаль, більшість підприємств не можна характеризувати як стабільними та такими, що мають стійкий фінансовий стан. Саме в такий час особливо гостро постає питання аналізу та дослідження фінансового стану підприємства, пошуку нових підходів до цієї проблеми. Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Отже, фінансовий стан можна характеризувати з позиції його ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, рентабельності, прибутковості, ділової активності та оборотності.

Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності й платоспроможності. Розрізняють по-няття майнової (абсолютної) ліквідності та фінансової (відносної) ліквідності. Майнова (абсолютна) ліквідність означає здатність активу трансформуватись у кошти. Ступінь ліквідності активів визначається тривалістю часу, необхідного для цієї трансформації.

Фінансова ліквідність означає готовність і спроможність підприємства виконувати свої зобов'язання у повному обсязі й у встановлені кредитною угодою строки. Це визначається політикою підприємства щодо збереження ліквідності, основне завдання якої — уникнення неліквідності і неплатоспро-можності завдяки пошуку в необхідних обсягах резервів коштів та інших лік-відних активів.

Суттєвою ознакою ліквідності є формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими пасивами. Водночас варто уникати ситуації збереження залишків коштів та інших резервів високоліквідних активів на довгий термін поза виробничим процесом, бо це призводить до зниження рентабельності виробництва. Про погіршення можливостей ліквід-ності компанії свідчить збільшення іммобілізації власних обігових коштів та появи неліквідів: простроченої дебіторської заборгованості, векселів одержа-них, прострочених тощо. У таблиці розкрито фактори, які впливають на збіль-шення або зменшення ліквідності підприємства.

Таблиця 1.1.

Фактори впливу на ліквідність підприємства.

Фактори, що впливають на збільшення ліквідності | Фактори, що впливають на зменшення

ліквідності

одержання довгострокового кредиту | погашення довгострокових позик

інвестування капіталу | грошові виплати

Прибутки | збитки

амортизаційні відрахування | податки на дохід від дооцінки активів

скорочення дебіторської заборгованості | інвестиції в основні засоби

скорочення запасів | збільшення дебіторської заборгованості

повернення наданих позик | погашення короткострокових кредитів

продаж необоротних активів | використання резервних фондів

Платоспроможність підприємства відбиває наявність у нього коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що потребує негайного погашення. Характерними ознаками платоспроможності підприємства є наявність у нього достатніх коштів на розрахунковому рахун-ку та відсутність простроченої кредиторської заборгованості. Про неплато-спроможність свідчать такі статті у звітності: "Збитки", "Кредити і позики, не погашені в строк", "Прострочена кредиторська заборгованість", "Векселі ви-дані, прострочені". Іншим індикатором фінансового стану підприємства являється його стійкість. Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси і витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись зі своїми зобовязаннями. Поняття фінансової стійкості підприємства тісно повязане із поняттям його перспективної платоспроможності. Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Фінансова стійкість - це визначений стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. Знання граничних меж зміни джерел засобів для покриття вкладень капіталу дозволяє генерувати такі потоки господарських операцій, що ведуть до поліпшення фінансового стану підприємства, до підвищення його стійкості.

У ринкових умовах, коли господарська діяльність підприємства і його розвиток здійснюється за рахунок самофінансування, а при недостатності власних фінансових ресурсів - за рахунок позикових засобів, фінансова стійкість підприємства є важливою аналітичною характеристикою.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті проведення обєктивного аналізу величини та структури активів та пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Загальновідомо, що абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, у тім числі прибуток від основної діяльності, є дуже важливими показниками фінансового становища підприємства, наявних тенденцій його розвитку. Однак вони не можуть характеризувати рівень ефективності господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку отримає те підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої та матеріалізованої праці, більше виробляє та реалізує продукції (робіт, послуг). Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами.

Як доводить практика, фінансовий стан більшості підприємств України не можна охарактеризувати “стійким” та “стабільним”. Для того, щоб визначити причини даної тенденції, необхідно