280 кол3
Баланс ф№1 пасив код рядка 380 кол4
Ка на кінець звітного періоду =
Баланс ф№1 актив код рядка 280 кол4
Кредитами банку підприємство у данному періоді не користувалось.
Для оцінки управління активами підприємства використовується коєфіціент оборотності активів. Для цього використовується чистий доход (Валовий доход за винятком ПДВ) до середньої вартості активів.
Звіт про фінансові результати код рядка 035
Ко.а. =
баланс ф№1 актив код рядка 260кол 3+актив код рядка 260кол 4):2
Цей показник характеризує суму доходу яку отрумує підприємство від реаліазації продукції на кожну гривню, що вкладена в активи підприємства.
Фінансування діяльності підприємства за рахунок довгострокових кредитів і позик дозволяє значно розширювати масштаби виробництва і отримувати більший прибуток. Сума власного капіталу та довгострокових кредитів і позик складають довгостроковий капітал підприємства. Коефіціент довгострокового залучення позикових коштів (Кд.з) обчислюється як питома вага довгострокових позикових коштів у загальній сумі довгострокового капіталу.
480
Кд.з на початок року=
+440
Кд.з на кінець звітного періоду=
+440
При аналізі довгострокових залучених джерел фінансування слід враховувати, що перевищення їх розміру над сумою власного оборотного капіталу означає використання підприємством частини довгострокових позик на фінансування поточних операцій. Це збільшує витрати виробництва і свідчить про недостатній рівень менеджменту на підприємстві.
Фінансова стабільність підприємства залежить як від складу джерел фінансування, так і від напрямківрозміщення коштів в активах підприємства. Для визначення мобільності використання власних коштів підприємства обчислюється коєфіцієнт маневреності (Км), який характеризує питому вагу власних оборотних коштів у загальному обсязі власного капіталу.
Сума власних оборотнихкоштів на початок року
Км на початок року =
Баланс ф№1 пасив код рядка 380 колонка 3
Сума власних оборотнихкоштів на кінець звітного періоду
Км на кінець звітного періоду=
Баланс ф№1 пасив код рядка 380 колонка 4
Збільшення коефіціенту оцінюється позитивно, тому що за рахунок власних оборотних коштів покривається основна частина виробничих запасів і розрахунків з дебіторами.
Стабільність структури власних оборотних коштыв, якы змінюються в процесі господарської діяльності, характеризує коефіціентом співвідношення власних оборотних коштіві загальної суми оборотних активів. Коефіціент співвідношення власних оборотних коштів свідчить про зміну структури оборотних активів у напрямку збільшення частки власних оборотних коштів у сумі оборотних активів підпрємства.
Сума власних оборотних коштів на початок року
Кв.о.к на початок року=
Баланс ф №1 актив код рядка 260 колонка 3
Сума власних оборотних коштів на кінець звітного періоду
Кв.о.к на початок року=
Баланс ф №1 актив код рядка 260 колонка 4
Особлива увага прианализі використання активів приделяється управлінню оборотними активами: товарно-матеріальним запасам і дебіторськой заборгованості. Головною метою оцінки цих активів є виявлення ознак зменшення вартості або надлишнього накопичення товарно-матеріальних запасів та рахунків дебіторів. При аналізі ці показники балансу зіставляються з сумою чистого доходу від реалізації продукції, або з собівартістю реалізованої продукції, тому що ці статті тісно взаємопов`язане.
Звіт про фінансові результати код рядка 035
К об. зап =
(баланс ф№1 актив код рядка 100+110+120+130+140 кол 3+актив код рядка 100+110+120+130+140 кол 4):2
Ці показники характеризують швидкість обороту матеріальних запасів протягом звітного періоду. Якщо зрівняти цей показник з відповідним періодом минулого року то можна побачити, що він зменшився на . Чим вище значення коєфіціенту оборотності товарно-матеріальних запасів тим краще, тому що низький рівень запасів зменшує різик пов`язаний з неможливістю реалізації продукції та свідчить про ефективне використання активів.
Для оцінки доходності використовуються два токазники рентабельності. Показник першого типу оцінують рентабельність по відношенню до реалізації, а показник другого – по відношенню до активів. Перший показник називається коєфіціентом валового прибутку і розраховується як відношення суми валового прибутку до суми чистого доходу .Цей показник характеризує ефективність не лише господарської діяльності, а й процесів ціноутворення. Коєфіціент валового прибутку показує скільки копійок валового прибутку приносить кожна гривня обороту .
7.2.Аналіз ліквідності. Поняття ліквідності.
Ліквідність фірми - це спроможність фірми перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну. Фірма, оборотний капітал якої складається переважно з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило вважається більш ліквідною, порівняно з фірмою, оборотний капітал якої складається переважно з запасів.
Всі активи фірми в залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, можна умовно підрозділити на такі груп:
1. Найбільш ліквідні активи - суми по всіх статтях коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. У цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).
2. Швидкореалізовані активи - активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи.
Ліквідність цих активів може бути різною і залежить від суб'єктивних та об’єктивних чинників: кваліфікації фінансових робітників, взаємовідносин із платниками і їхньої платоспроможності, умов надання кредитів покупцям, організації вексельного обігу.
3. Повільнореалізовані активи - найменш ліквідні активи - це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати), податок на додану вартість по придбаним ценностям.
Бажано, використавши дані аналітичного обліку, зменшити податок на додану вартість на суму відшкодування з прибутку фірми. Товарні запаси не можуть бути продані до тих пір, поки не знайдено покупця. Запаси сировини, матеріалів, незавершеної продукції можуть потребувати попередньої обробки, перед тим, як їх можна буде продати і перетворити на явні кошти.
4. Важкореалізовані активи - активи, що призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. У цю групу можна включити статті