інших видів податків і зборів на користь державного бюджету. Такі надбавки вводяться до цін на алкогольні напої, тютюнові вироби, коштовності.
Якщо ж виявляється, що витратна ціна на товари першої необхідності стає соціальне недоступної для ряду споживачів, то державні органи забезпечують знижки з ціни за допомогою грошових дотацій з державного чи місцевого бюджетів. В цьому випадку товар продається споживачу за ціною нижче витратної (рівній сумі собівартості і прибутку) на величину Н, але виробники при цьому не несуть втрат, тому що відсутню частину ціни товару оплачує бюджет і тим самим виробник реалізує товар за витратною ціною.
В якій же мірі витратний ціновий механізм здатний виявляти свою дію в економіці? Він впливає насамперед на ціну пропозиції. Продавець на ринку запитує ціну на свій товар, у всякому разі, не нижче сукупних витрат виробництва і звертання, але продавець бажає ще мати прибуток. Так що продавці на ринку виходять з витратної моделі ціноутворення. Але там, де діють закони ринку, вони змушені одночасно реагувати на попит, на цінову реакцію покупця, а не тільки на свої витрати, наближаючи ціну пропозиції до ціни попиту. У цьому плані виділяють ліквідаційну ціну, що може бути нижче мінімального рівня середніх перемінних витрат, і ціну беззбитковості, рівну мінімальному рівню середніх сукупних витрат у короткостроковому чи періоді мінімальному рівню сукупних витрат у довгостроковому періоді.
5. РИНКОВИЙ МЕХАНІЗМ ЦІНОУТВОРЕННЯ
Як випливає з назви, ринковим називають механізм ціноутворення, що діє на ринку. Однак, як нам вже відомо, існує безліч видів ринків, тому, строго кажучи, під ринковим механізмом ціноутворення розуміється безліч механізмів. В той же час серед них є ведучі, найбільш типові механізми, на яких і буде зосереджена наша увага. Ринковий механізм ціноутворення має також ту особливість, що дія його "пружин і гвинтиків" прихована від очей, особливо від неозброєного погляду. Недарма Адам Смітт називав його "невидимою рукою". Навіть в ситуації аукціону чи елементарного взаємного торгу між покупцем і продавцем ми бачимо і чуємо тільки реакцію продавців і покупців на пропозиції кожної сторони, що беруть участь у торзі. Про сховані спонукальні мотиви і рушійні сили їхніх дій можна тільки догадуватися, але ж саме вони і представляють механізм ціноутворення.
Істина народжується в суперечці, в зіставленні різних точок зору й в прагненні сторін, що представляють різні інтереси, прийти до згоди. Продавець, що представляє інтереси виробника товарів і свої власні, прагне підвищити ціну, керуючись витратним підходом і бажанням отримати вагомий прибуток. Покупець, споживач, виходячи з "корисного" підходу і бажання знизити свої витрати на одиницю корисного ефекту, прагне до "своєї" ціни, яку можна назвати бажаною ціною покупки. Споживачу в його прагненнях допомагає конкуренція між виробниками (у припущенні, що вона існує, а існувати в нормальній економіці вона повинна свідомо). Виробнику, продавцю допомагають конкуренція між споживачами і безупинне збільшення їхніх потреб.
В цій складній багатофакторній картині акт купівлі-продажу за взаємоприйнятими цінами може мати місце тільки в умовах, коли ціна встановлюється на основі вирівнювання попиту та пропозиції, на базі угоди між двома сторонами, інтереси яких зіштовхнулися на вільному ринку. Така ціна одержала, як вже згадувалося, назву ринкової, а у випадку, коли вона зафіксована в договорі, — договірної.
Скільки б не ламали списа і не винаходили нових методик і формул ціновики-теоретики, якими б аргументами ні підкріплювали їхній політекономи, яка б не була соціальна реакція аматорів "твердих" цін, немає ніякої іншої ціни, крім ринкової, котра найбільше об'єктивно виражає щиру вартість товару. Вільний ринок - це найбільший і геніальний оцінювач вартості в її грошовому вираженні. І повною мірою замінити його ніщо не здатне. Немає ринку - немає й об'єктивної ціни.
Змалюємо детальний механізм ринкового ціноутворення, виходячи з припущення, що розглядається ринок, в умовах якого діє закон попиту і закон пропозиції. Такі умови мають місце на вільному конкурентному ринку, ознаки якого вже розглядалися вище.
Зобразимо шляхом сполучення на одному графіку криві попиту D і пропозиції S на визначений товар; при цьому будемо мати на увазі ринковий попит та ринкова пропозиція, тобто попит та пропозиція-всіх учасників ринку на даний товар.
Схема формування рівноважної ринкової ціни
Покажемо, що на ринку автоматично встановлюється рівноважна ціна Р0, при якій величина попиту Qd0 дорівнює величині пропозиції Qs0, тобто Qdo=Qso=Q0 це значення ціни відповідає крапці e0 перетинання кривих попиту та пропозиції, називаною крапкою рівноваги.
Дійсно, якщо покупці побажають купити товар за ціною Р1, що нижче рівноважної, то величина попиту Qd1 виявиться більшою, ніж величина пропозиції Qs1 виникає дефіцит товару, вимірюваний різницею Qd1 - Qs1, і ціна внаслідок цього буде зростати доти, поки пропозиція не зрівняється з попитом.
Якщо ж продавці побажають продавати товар за ціною Р2, що вище рівноважної, то величина пропозиції Qs2 виявиться вище величини попиту Qd2, утвориться надлишок товару, рівний (Qs2 – Qd2), і внаслідок цього ціна стане зменшуватися доти, поки попит та пропозиція не зрівноважаться.
Таким чином, на конкурентному ринку в умовах, коли попит на товар і пропозиція товару залежать тільки від ціни, встановлюється рівноважна ринкова ціна, що відповідає вирівнюванню попиту та пропозиції, тобто точці перетинання кривих попиту та пропозиції.
6. ВПЛИВ ДЕРЖАВИ НА МЕХАНІЗМ ЦІНОУТВОРЕННЯ
Відповідно до закону попиту, імпульс поводженню споживача (покупця) задає ціна пропозиції, по якій виробник пропонує йому свій товар. Звичайно, ціна пропозиції - тільки вихідна, початкова ціна товару, що потім зіштовхується з ціною