Важливу роль у діяльності товарних бірж відіграє коти-рування цін. Для цього створюють котирувальні комісії. Котирувальні ціни, як правило, встановлюють на рівні се-редніх серед заявлених продавцями. Котирувальна комісія фіксує їх на момент відкриття біржі, в середині торгів та наприкінці дня і публікує. Крім того, на біржі встановлю-ють стандарти на біржові товари, розробляють типові кон-тракти, здійснюють арбітражні функції, узагальнюють і розповсюджують інформацію про фінансовий стан членів біржі, відбуваються розрахунки між ними та ін.

Торговий дім — велика торгова оптово-роздрібна фірма, яка укладає широкомасштабні торговельні угоди з широ-кої номенклатури товарів (переважно нестандартизованих споживчих товарів) і отримує прибутки за рахунок і придбання товарів із значною знижкою.

Для придбання товарів вони використовують як власний, так і залучений капітал. Крім того, торгові доми ви-конують певне коло споріднених операцій — транспортно-експедиторських, маркетингових, кредитно-фінансових, страхових, забезпечують технічне обслуговування й постачання запчастин.

У крупних продовольчих супермаркетах розвинутих ^ країн світу покупцям пропонується понад ЗО тис. різних /товарів. Переважна більшість з них реалізується опосеред-ковано, тобто через торгових посередників одно- і двока-нальними видами збуту. Зокрема, майже 70% експортних - поставок машин та устаткування здійснюється через посе-редників.

БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ЗБУТ

Це другий за значенням метод збуту товарів, за якого ' між виробниками і споживачами відсутні посередники.

Цей метод широко використовують підприємства добув-них галузей промисловості, які разом із підприємствами-споживачами вивчають ринок збуту, здійснюють заходи з і покращення якості продукції.

Формою безпосереднього і опосередкованого збуту є реалізація товарів і послуг телефоном. У цьому разі

виробник або торгова фірма розсилають поштою споживачам каталоги, в яких наведено зразки товарів, ціни

на них. В останні роки зростає частка торгівлі через Інтернет. Споживач замовляє телефоном певну кількість

необхідних йому товарів, надсилає на адресу продавця документ про оплату замовлення, отримує підтвердження і товар. В середині 90-х років у США торгівля телефоном досягла приблизно 500 млрд. дол.

Торгівля в кредит, переважно товарами тривалого ко-ристування (автомобілями, телевізорами тощо), — важли-вий метод збуту товарів. Формами споживчого кредиту є комерційний (передбачає продаж товарів через роздрібні магазини з відстрочкою платежу) та банківський (передба-чає надання позичок кредитними установами покупцям). Максимальний термін надання споживчого кредиту у розвинутих країнах світу становить три роки.

Заборгованість населення США з кредиту через високі відсотки (до 30% на рік) досягла на початку 90-х років майже 4 трлн. дол. Категорії населення у віці до 65 років з доходами до 50 тис. дол. на рік (основна частина американських споживачів) витрачають приблизно 20% свого бюджету на відшкодування заборгованості по кредиту.

Продаж товару — особисте ділове спілкування продавця і покупця щодо якості й ціни товару. Це означає, [о продавець повинен сам володіти професійними якостями.

Дане фермерське господарство “Барвінок” обрано безпосередній метод збуту продукції.

3. Цілі та засоби комунікаційної політики.

У здійсненій розробки плану збуту вирішальне значення має його стимулювання, яке може привабити покупців і підтримувати привабливість до товару чи фірми високою споживчою цінністю і репутацією для споживачів товарів та послуг. У цьому особливу роль відіграє комунікаційна політика підприємства і, зокрема, планування реклами.

Комунікаційна політика - це комплекс заходів щодо забезпечення інформованості споживачів та посередників, інших контактних аудиторій про фірми або її то вари метою просування товарів. До комунікаційної політики належить реклама, засоби стимулювання збуту, персональний продаж, робота із засобами масової інформації, організація участі в ярмарках та виставках, фірмовий стиль, упаковка тощо.

Цілями комунікаційної політики можуть бути:–

збільшення обсягів продажу; –

зменшення товарних запасів;–

виведення на ринки нового товару; .–

створення певного іміджу фірми або його удосконалення та ін.

Основними інструментами комунікаційної політики є:–

реклама; –

стимулювання збуту;–

персональний продаж;–

пропаганда.

3.1. Планування реклами.

Яким би добрим не був товар, обсяг його продажу багато в чому залежить від привабливості його образу, а також від здійснення заходів щодо стимулювання збуту, а саме від реклами, пропаганди, власне продажу. Реклама - цілеспрямований інформаційний вплив на споживача, який відбувається через посередників з поширення інформації про товар та його властивості на ринках збуту. Розробляючи програму рекламної діяльності, необхідно з'ясувати вид і цілі реклами, визначити ідеї звернення, тобто визначити основні мотиви (раціональні, почуттєві), на які слід діяти рекламою.

З економічної точки зору реклама - це оплачена форма не персональної презентації просування товарів і послуг із чітко визначеним джерелом фінансуванні, – і реалізації маркетингових цілей застосовують такі види реклами:

Інформаційпа реклама застосовується переважно з метою створення попиту на етапі виведення нового товару на ринок (інформація про товари, форму, образ підприємства).

Переконуюча реклама застосовується на етапі збільшення випуску продукції з метою переконання споживачів у перевазі певної марки товару. Часто переконує у необхідності здійснення покупки, викладає переваги товару.

Нагадувальна реклама використовується на етапі зрілості для того, щоб змусити споживача згадати про товар, нагадує про товар, місце його продажу.

Підкріплююча реклама після купівлі запевняє покупців товару у правильності вибору.

Престижна реклама створює певний імідж підприємства.

Засобами поширення реклами підприємства Є:

друкована реклама (газети, журнали, книги, довідники, листівки, плакати, каталоги, проспекти, візитні картки);

зовнішня реклама (великогабаритні плакати, електрифіковані і світлові панно з нерухомими, анімаційними чи запрограмованими написами,, просторові конструкції тощо;

реклама на транспорті (усередині і зовні транспортних засобів, на зупинках, залізничних і автовокзалах,