насамперед, на ці шари населення (молодь і люди похилого віку із середнім доходом). Будь-яке підприємство знає що його товари не можуть задовольнити потреби всіх споживачів, вони відрізняються друг від друга запитами, звичками, тому необхідно зупинитися на одній частині сегмента ринку, що воно в стані ефективно обслуговувати, що і зробило наше торгове підприємство. При формуванні асортименту магазина були враховані наступні фактори: купівельний попит, якість товару, виробник, упакування, технічне оснащення, транспортні умови (спосіб доставки товару), наявність інших роздрібних торгових магазинів у зоні діяльності даного магазина, враховується взаємозамінність товарів. Попит на продтовари має свої особливості. Він характеризується відносною сталістю, що порозумівається тим, що некоторые продтовари задовольняють повсякденні потреби населення. Але, незважаючи на стійкість попиту він теж підданий змінам під впливом багатьох факторів. Наприклад, зниження грошових доходів населення, високий рівень інфляції. Аналіз показує, що найбільш стійкими групами продуктів харчування, у споживанні родиною з малими доходу (менше прожиткового мінімуму), а так само при скороченні реальних доходів, чи зниженні купівельної спроможності гривні є хліб і хлібопродукти, рослинні жири, цукор, яйця, молочні продукти. Якщо відбудеться коливання цін убік збільшення, то попит на ці товари залишиться стабільним.
У магазині є затверджений асортиментний перелік товарів (додаток №1). У цьому переліку були враховані товари частого і періодичного попиту. До товарів частого попиту відносяться хліб і хлібобулочні вироби, бакалійні товари, молоко і молочні товари. До товарів періодичного попиту відносяться делікатеси з риби, молочної гастрономії, провина, горілка. Широта і глибина асортименту товарів у магазині залежить від його спеціалізації і величини торгової площі, місця розташування.
Для найбільш повного задоволення попиту населення і підвищення ефективності торгівлі важливе економічне значення має забезпечення в магазині стійкості товарного асортименту. Це говорить про те, что в торговому залі необходимо постійно мати товари всіх груп, видів, найменувань якими торгують. Стійкість товарного асортименту магазина визначають за допомогою коефіцієнта стійкості асортименту.
де КУТ – коефіцієнт стійкості
ТФ – кількість видів товарів у продажі в момент перевірки.
ТН – кількість видів товару, що повинне бути в продажі відповідно до затвердженого асортиментного переліку.
КУТ = 26/28 = 0,93
КУТ у магазині дорівнює 0,93. Це говорить про те, що цей показник близький до 1, тому асортимент магазина стійкий. Асортиментний перелік затверджує директор ТОВ «НАТАЛКА-ТРЕЙД» А.В.Палагин на 1 рік, після закінчення якого в нього вносять корективи з урахуванням зміни виробничого асортименту товарів, каньюктуры торгівлі і насичення місцевого ринку товарами. Цей перелік є основним робочим документом при комплектуванні товарного асортименту. Відповідальність за дотримання асортиментного переліку покладається на директора магазину. Асортиментна політика – це важлива частина загальної роздрібної стратегії. Підприємства прагнуть оптимизировать асортимент шляхом звуження його широти і зменшення глибини, вони торгують популярними і ходовими товарними групами, а в межах груп – самими швидко обертаються товарами. Така політика дозволяє зменшити кошти, вкладені в товарні запаси і прискорити їхня товарооборотність.
До таких підприємств відноситься і магазин, описуваний мною. Логіка такого рішення ясна: не варто вкладати гроші в товари, що дають малий оборот, а краще зосередити зусилля на торгівлі товарами, що швидко обертаються. Я розумію, що це зовсім не єдино можлива комерційна логіка, але хто може засудити керівництво підприємства за такий вибір. Адже ми живемо в умовах жорсткої конкуренції. Широта і глибина асортименту вибираються з урахуванням переваги споживачів. Найчастіше приходиться говорити не про тім, чи відповідає даний товар загальної цілеспрямованості асортименту, а про тім, чи можна торгувати ним рентабельно.
Дуже часто рішення про включення до асортименту або виключення того чи оного товару керівники приймають виходячи зі звички, наслідування конкурентам, на основі інтуїції. Хотілося б, що б, керівник магазину уникав прийняття таких рішень. Асортимент – це зброя в конкурентній боротьбі і вже одне це припускає його безупинну і динамічну зміну. Це необхідно пам'ятати. Більшість роздрібних магазинів, не виключення і наш магазин включають до асортименту товари, що знаходяться на стадії росту чи зрілості.
Стадія росту характеризується швидким збільшенням обсягу реалізації, зростанням прибули. На цій стадії комерсанти організують швидке завезення товару через невеликі інтервали часу, зосереджують у магазині достатні запаси нового товару. Коли товар вступає в стадію зрілості, комерсанти вимагають у постачальника зниження закупівельних цін, прагнуть витягти користь з удосконалення товару і його упакування. Але, в основному, у магазині «НАТАЛКА-ТРЕЙД» товари основного асортименту, це – необхідні товари, що вимагаються буквально всіма, а тому і користаються постійним стійким попитом. Товари основного асортименту є як би уніфікованими; якщо вони і змінюються, то надзвичайно повільно.
Істотним фактором формування асортименту є ціна товару. Покупець майже завжди визначає для себе граничну ціну в межах якого він збирається сплатити за покупку. Тому одним із критеріїв раціональної побудови асортименту товарів служить забезпечення правильного сполучення товарів з різною вартістю. Ціна товарів – від дуже сильний аргумент на користь його покупки. Але він, не завжди є спонукальним мотивом.
Вільні роздрібні ціни на товари народного споживання формуються торговим підприємством, що здійснює продаж цих товарів населенню, виходячи з вартості закупівлі товарів і торгових надбавок. Рівень торгових надбавок визначається продавцем самостійно, виходячи з рівня витрат і рентабельності витрат на реалізацію товару, кон’юктури ринку, з урахуванням оптової надбавки. У торгову надбавку включається податок з додаткової вартості. Для забезпечення успішної політики встановлення цін торгове підприємство має упорядковану методику формування вихідних цін на товари.
2.3. Стимулювання опиту на товари