ВИСНОВКИ

1. Підприємство займає центральне місце в народно-господарському комплексі будь-якої країни. Це первинна ланка суспільного поділу праці. Від успіху окремих підприємств залежить обсяг створюваного валового національного продукту, соціально-економічний розвиток суспільства, ступінь задоволеності в матеріальних і духовних благах населення країни.

2. Законом України “Про підприємства” від 27.03.91р. визначені три основних види підприємств: державні, колективні й індивідуальні. При цьому остання група має можливість створення індивідуального, сімейного і приватного підприємства. Відповідно формам власності можуть діяти підприємства таких видів: індивідуальне підприємство, сімейне підприємство, частка підприємство, колективне підприємство, державне комунальне підприємство, державне підприємство, засноване на загальнодержавній власності; спільне підприємство.

3. Закон України “Про підприємства” від 27.03.91р. створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно й організаційні форми підприємства.

4. Основними фондами називаються засоби праці, що вовлечены у виробничий процес, функціонують у багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натурально-речовинну форму, і переносять свою вартість на вартість готової продукції вроздріб, у міру зношування.

5. Основні фонди піддаються зносу двоякого роду - фізичному (матеріальному) і моральному (економічному). Відновлення основних фондів може бути "повним" і "частковим". Поряд з відновленням у натуральній формі здійснюється "економічне відновлення" - відшкодування по вартості через систему амортизації.

Амортизація - плановий процес нагромадження коштів для відшкодування вибулих основних фондів протягом усього намічуваного терміну функціонування основних фондів.

6. Однієї з найбільш важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно рациональнее використовувати основні фонди і виробничі потужності.

7. До оборотних виробничих фондів промислових перед-прийнять відноситься частина засобів виробництва (виробничих фондів), речовинні елементи яких у процесі праці на відміну від основних виробничих фондів витрачаються в кожнім виробничому циклі, і їхня вартість переноситься на продукт праці цілком і відразу. Речовинні елементи оборотних фондів у процесі праці перетерплюють зміни своєї натуральної форми і фізико-хімічних засобів. Вони утрачають свою потребительную вартість у міру їхнього виробничого споживання. Нова потребительная вартість виникає у виді виробленої з них продукції.

8. Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожнім підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з того самого кількості сировини і матеріалів на робочих місцях (у бригадах, ділянках, цехах). Воно залежить від технічного осна-щения виробництва, рівня майстерності працівників, вмілої орга-низации матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів, обґрунтованості їхнього рівня.

9. Поза залежністю від виду і кількості продукції, що випускається, на підприємстві одні співробітники займаються безпосереднім виробництвом товарів і послуг, інші - керуванням, треті - технічними розробками, проектуванням. Таким чином, весь персонал можна розділити на групи, що займаються виконанням близьких по змісту функцій:

- адміністративно-управлінський персонал (АУП);

- інженерно-технічні працівники (ІТП);

- службовці;

- робітники;

- обслуговуючий персонал.

10. Заробітна плата - це винагорода, що одержує працівник підприємства в залежності від кількості і якості витраченого їм праці і результатів діяльності всього колективу придприятия. Існує дві форми оплати праці - "відрядна" і "погодинна".

Список літератури:

1. Цивільний кодекс України, К. 1992 р.

2. Закон України “Про підприємства” // “Відомості Верховної Ради УРСР”, 1991 р., № 8.

3. Закон України “Про підприємництво” // “Відомості Верховної Ради УРСР”, 1991 р., № 12.

4. Баканів М.И. «Теорія економічного аналізу»: Підручник.: -М.: Фінанси і статистика. 1996.

5. Сучасна економіка Загальнодоступний навчальний курс. Растов-На-Дону. Изд-во «Фенікс». 1995.

6. Фишер С., Дорибуш Р., Економіка: - М.: «Справа ЛТД», 1993.

7. Економіка підприємства. Підручник для вузів. Під ред.У,Я, Горфинкеля. М.: Банки і биржы, ЮНИТИ, 1996.

8. Продіус Ю. І. Гончарук А.Г. Економіка виробництва. Одеса 1998р.

9. Практикум по курсу «Економіка машинобудівного виробництва». / К.М. Веліканов, В.Ф. Власов. М. 1989 р.

10. Антикризове керування: від банкрутства до фінансового оздоровлення /Під ред. Г.П.Іванова. - М.: Закон і право, ЮНИТИ, 1994.

11. Ворст И., Ревентлоу П. Економіка фірми: Підручник - М.: Вища школа, 1994

12. Грузинов В.П. Економіка підприємства і підприємництва - М.: СОФІТ, 1994.

13. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Економіка: принципи, проблема і політика: Пер. с англ. Т. 1, 2. - М.: Республіка, 1992.

14. Маркетинг: Підручник /Колл. авт. під ред. А.Н.Ромнова. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1995.

15. Рузавін Г.И., Мартынов В.Т. Курс ринкової економіки. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1995.

16. Фінанси підприємств: Учебн. посібник / Колл. авт. під ред. Е.И.Бородіної. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1995.

17. Економіка: Підручник /Під ред. А.С.Булатова. - М.: БЕК, 1994.

18. Економіка і бізнес / Під ред. В.В.Кашаева. - М.: МГТУ ім.Баумана, 1993.