і, отже, росте частка інтелектуальних витрат, а прості операції, що не вимагають кваліфікованої праці, автоматазируются. Постійно зростаючі вимоги до рівня утворення привели до того, що, наприклад, у ФРН більш половини молодих людей навчається в університетах і інших вузах.
Процес навчання не закінчується з надходженням на роботу: адже для успіху на ринку необхідно випускати усе більш досконалу продукцію. А це, у свою чергу вимагає усе більш кваліфікованої праці. Тому передові підприємства постійно піклуються про підвищення кваліфікації своїх співробітників. З цього випливає наступна вимога до персоналу - здатність до навчання. Чим більш розвита ця здатність, тим менше засобів витрачає підприємство на перепідготовку і перекваліфікацію кадрів.
Однією з найважливіших рис персоналу в ринкових умовах є його мобільність - здатність переміщення з одного робочого місця на інше, з одного населеного пункту в іншій. Висока мобільність дозволяє в багатьох випадках не звільняти зайву робочу силу, а надати їй іншу роботу.
Ще однією вимогою до персоналу є уміння працювати в групі. Колись, коли робітники виконували прості операції, наприклад при конвеєрній зборці, такої вимоги не виникало. Але монотонне виконання одноманітних операцій уже не відповідає сучасному інтелектуальному рівню працівників, їх потребам у психологічних контактах у процесі праці. Виникаюча на цій основі незадоволеність змістом праці знижує трудову віддачу персоналу. Виходом з цієї ситуації є формування робочих груп, яким доручається виконання декількох взаємозалежних операцій, наприклад при установці двигуна автомобіля. Ускладнення поставленої задачі дозволяє включити творчий потенціал персоналу, вирішувати виникаючі проблеми і, як наслідок, поліпшується якість продукції, підвищується продуктивність праці. Але працівники, що входять в одну групу, повинні, бути готові до співробітництва і взаємодопомоги, тому що саме ці якості стають навряд чи не вирішальними в трудовому процесі.
Усі перераховані вище сучасні вимоги до персоналу тісно взаємозалежні. Так, людина з високим рівнем освіти більш мобільна, чим та що не має такого. Крім того, кожна професія формує свій "набір" найважливіших вимог до працівників, що дозволять ефективно виконувати свої трудові обов'язки.
Незважаючи на значні масштаби приватизації, рівень та ефективність виробництва практично в усіх секторах економіки істотно знизилися. Однак цей загальновизнаний факт сам пособі не може бути ні доказом, ні спростуванням тези про благодійність приватизації, яка формує приватного власника і конкурентне середовище.
Нинішня єкономічна криза в Україні, очевидно, є наслідком діяння комплексу політичних, інституціональних, макро-і мікроекономичних причин, що ж до впливу самої приватизазії на стан економіки, то його виявлення потребує спеціальних досліджень.
Одним з можливих методів розв’язання цього завдання є порівнеяння фактичних показників функціонувння підприємств, які належать до різних форм власності, у порівнянних умовах діяльності. Крім того, бажано, щоб аналізований період був, з одного боку, досить тривалим, а з другого – таким, протягом якого основні умови господарювання істотно не змінювалися б, бо в іншому випадку їхні флуктації можуть по-різному вплинути на результати роботи підприємств різних форм власності. Нарешті, сумарний обсяг виробництва розглядуваних господарюючих суб”єктів повинен мати досить високу питому вагу в продукції даної країни чи регіону.
У відповідності з переліченими вимогами було проведено порівняльний аналіз показників роботи 193 підприемств різних форм власності, розташованих у Донецьку. І хоч їх кількість відносно невелика (якщо порівнювати із загальною кількістю промислових підприємств міста), однак загальні обсяги виробництва перевищують 80% промислової продукції міста. Таким чином, можна вважати, що використані у дослідженні дані характеризуються досить високим рівнем репризентативності.
Відомо.що зміна результативності роботи підприємств супроводжується різними за напрямком і розмірами змінами економічних показників.Традиційно вважається, що при підвищенні ефективності збільшуеться обсяги виробництва, чисельність працівників зростає повільніше, ніж випуск продукції, а фонд оплати праці забеспечує підвищення середньої заробітної плати, але при цьому темпи зростання її мають відставати від темпів продуктивності праці. Саме ці ключові параметри й було використувано в аналізі.
Узагальнені економічні показники для аналізу господарьської діяльності промислових підприемств Донецька різних форм власності дано в таблиці 4.1.
Як видно з даних таблиці 1, у 1996-1998рр. Обсяги виробництва промислових підприемств Донецька у порівянних цінах істотно зросли, особливо в 1998р. Збільшення продукції у вартісному вираженні супроводжувалося скороченням чисельності працівників і зростанням номінальної оплати праці. При цьому найбільше скорочення чисельності працівників спостерігалося в 1997р., а підвищення оплати праці - у1998р.
Таблиця 4.1.
Економічні показники роботи підприемств.
ПідприемствапппппПп | Обсяг виробництва
(млн.грн.)
1996 1997 1998 | Фонд оплати праці
(млн.грн.)
1996 1997 1998 | Середньооблікова
чисельність
працівників (чол.)
1996 1997 1998
Усього | 2015,.5 2174,9 2576,4 | 340,0 355,8 375,1 | 143689 129973 125829
в % до 1996 р. | 100 107,9 125,8 | 100 104,6 110,3 | 100 90,5 87,6
в % до попереднього р. | ------ 107,9 118,5 | ------ 104,6 105,4 | ------ 90,5 96,8
Державні | 585,5 621,3 688,4 | 167,0 176,9 193,2 | 62379 53101 52280
В% до 1996 р. | 100 106,1 117,6 | 100 106,0 115,7 | 100 85,3 83,8
В % до попереднього р | ------ 106,1 110,8 | ------ 106,0 109,2 | ----- 85,3 98,5
Частка (%) | 29,1 28,6 23,9 | 49,1 49,7 51,5 | 43,4 40,9 41,5
Недержавні | 1430,0 1553,5 1848,0 | 173,1 178,9 181,9 | 81310 76872 73549
В% до 1996 р. | 100 108,6 129,2 | 100 103,4