Дипломна робота

По предмету: «Фінансовий менеджмент»

На тему: Фінансовий аналіз підприємства

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I 1 Фінансові показники діяльності підприємства

1.1 Зміст фінансової діяльності

1.2 Значення й джерела інформації для оцінки фінансової діяльності підприємства

1.3 Мета і методи фінансоого аналізу

1.4 Фінансова звітність.

Розділ II Фінансовоекономічні результати діяльностіХарківського хлібозаводу

2.1 .Коротка історія створення й характеристика Харківського хлібозаводу

2.2. Аналіз підприємства як технічної системи

2. 3 Фінансовий стан підприємства

2.4.Горизонтальний і вертикальний аналіз

Розділ III Діагностіка фінансового стану підприємства

3.1 Аналіз фінансових підсумків

3.2. Головні показники фінансового стану підприємства

3.3 .Напрямки поліпшення фінансового стану підприємства.

Розділ IV Характеристика і аналіз охорони праці, техніка безпеки на підприємстві

Висновки

Фінансова звітність

Список літератури.

.

Вступ

Соціально-економічна ситуація, що склалося в Україні в наслідок здійснення економічних реформ, характеризується спадом виробництва в багатьох галузях промисловості, зубожінням певної частини населення, втратою певних ідеалів, порушенням моральних підвалин суспільства. На думку вчених інституту економіки, треба чітко розрізняти питання про необхідність економічної реформи, її логіки й етапах, з одного боку, і питання про стратегії й тактики її здійснення з іншої.

Українська реформа коріннями йде в історію Української держави, є закономірним етапом у його русі до побудови високоефективної динамічної економіки, що забезпечує високий рівень і якості життя. Без кардинального перетворення сформованої системи соціально-економічного устрою Україна не може відродитися як велика держава.

Наростають масштаби спаду деяких галузей прідприемства його руйнівні наслідки. Падіння виробництва переходить у якісно нову стадію. Зупиняються виробництва, що визначають техніко-технологічний рівень життєво важливих галу-зів народного господарства. Спад веде до деградації галузевої структури промисловості стосовно не тільки до співвідношення галузів, що провадять проміжну й кінцеву продукцію, але й до сировинних галузей, де в усі більшому ступені починають переважати видобуток і перший переділ. Узагальнюючий показник стану економіки - обсяг валового внутрішнього продукту - знизився в порівнянні з до кризових періодом на 39.2%. Такого зниження в умовах мирного часу історія не знає. [4]

Триває спад у багатьох галузях народного господарства. Правда його темпи в 2005 році в багатьох випадках були менше, ніж у попередньому році, але це пояснюється розходженням у вихідній базі й не міняє висновку про те, що криза заглиблюється. Найбільші прирости обсягів запровадження в дію житлових будинків не заповнюють спаду в попередні роки.

Спад виробництва, крім добре відомих негативних сторін, має один досить важливий наслідок, що не завжди враховується в економічному аналізі: в умовах все більшої відкритості української економіки він обертається втратою ринку (вітчизняного або світового). Вакууму тут не буває, і місце, що звільнилося, негайно займає конкурент. Повернутися на вже зайнятий ринок стає не просто важко, часом неможливо. А це значить, що спад промисловості може привести до необоротних економічних руйнувань.

Різко погіршилися всі показники ефективності суспільного виробництва, які останнім часом майже випали зі сфери економічного аналізу і яким уряд не приділяв увагу. За рівнем продуктивності праці країна виявилася відкинутої на кілька десятиліть назад.

Надзвичайно небезпечною формою прояву кризи стають деформація відтворювальної структури економіки, руйнування потенціалу її відродження. Виникли й заглиблюються диспропорції між матеріально-речовинними й фінансово-вартісними факторами відтворення.

Досить небезпечним є процес постійного знецінення й “проїдання” основного капіталу. У результаті відбувається штучне завищення прибутку, а через її розподіл - зазначене вище “проїдання” основного капіталу. Потоки фінансових результатів відриваються від реального руху основного капіталу. Створюється оманна видимість зникнення внутрішніх джерел нагромадження.

Найбільш серйозним по своїх довгострокових наслідках є спад інвестицій. Їхнє катастрофічне скорочення (приблизно в 2.5 рази в порівнянні з докризовим рівнем) не забезпечує умов навіть для простого відтворення, не говорячи вже про економічний ріст і структурну перебудову економіки [4].

Серйозними проявами кризи є дезорганізація фінансової системи й втрата контролю за грошовим обігом.

Надзвичайно небезпечною формою сучасної кризи є майже повна втрата керованості в економіці. Це різко знецінює розробку будь-яких програм і мер по боротьбі із кризою, стабілізації економічної й соціальної ситуації. Криза керування багато в чому відображає примітивні подання про відмову держави від участі в регулюванні економіки, що суперечить світовому досвіду й практиці країн з високоефективною ринковою економікою.

Відмітною рисою кризи керування є те, що він розвертається на тлі різкого збільшення чисельності апарата керування, відриву рівня його оплати від заробітної плати в найважливіших галузях народного господарства, посилення бюрократизму в підготовці й прийнятті рішень.

Термін Аналіз буквально означає розчленовування, розкладання досліджуваного об'єкта на частини, елементи, на внутрішньому властивому цьому об'єкту складові (смислові або реальні). Аналіз виступає в діалектичній, суперечливій єдності з поняттям “синтез” - з'єднання раніше розчленованих елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле.

Діалектичний тандем аналіз-синтез розуміється як синонім усякого наукового дослідження. У будь-якій галузі наукових знань, у будь-якій сфері людської діяльності (політичної, міжнаціональної, суспільної, соціальної, екологічної й ін.) обійтися без аналізу-синтезу неможливо.

Але особливе значення аналіз і синтез придбали в економіці, що є, як відомо, основою всього сущого на планеті; нерозв'язаність економічних завдань (внутрішні зовнішніх) прирікають на невдачу у всіх інших сферах. Таким чином, успішний розвиток економіки залежить, у свою чергу, від стану всього суміжного з нею (політики, екології, соціології, культури й т.д.).

Аналіз-синтез як суть, як утримування й форма людського мислення комплексно вивчається в множинному вимірі й багатьма науками. Але аналіз економіки, аналіз господарської діяльності і її кінцевих результатів (у всіх галузях, у всіх проявах) - область винятково економічного аналізу. Аналізом у більше широкому змісті займається теорія економічного аналізу; у професійному- економічний аналіз фінансово-господарської діяльності у відповідних галузях: у промисловості,