ПЛАН
Вступ
1. Поняття, форма та види цінних паперів
2. Акції
3. Облігації
4. Векселі
5. Казначейські зобов’язання
6. Приватизаційні папери
7. Інвестиційний сертифікат
8. Дериватив
Висновок
Використана література
Вступ
Сьогодні ринок цінних паперів України перебуває на стадії розвитку. При цьому є значний потенціал як з боку професійних учасників ринку, так і з боку інвесторів.
Позитивну роль в розвитку ринку відіграють:
- факт появи на ньому акцій приватизованих промислових підприємств, завдяки чому збільшується об'єм кількості „предмета діяльності”, тобто цінних паперів;
- значна зміна спекулятивної спрямованості фондового ринку за рахунок активізації діяльності як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів;
- перспективи створення інституту незалежних реєстраторів, що значно полегшить процес переоформлення іменних цінних паперів, збільшить швидкість їх обороту і значною мірою зрівняє права акціонерів;
- наявність кваліфікованих професійних учасників ринку цінних паперів;
- вдосконалення законодавства, яке регулює діяльність фондового ринку України.
Безумовно, регулювання відносин на ринку цінних паперів потребує довершеної нормативно-правової бази. Однак, говорити про останню поки що не доводиться. В принципі, саме це є основою недоліків, які існують на сьогоднішній день на ринку цінних паперів в Україні, серед яких можна виділити наступні:
а) все ще не отримала логічного завершення розробка правового забезпечення формування національного ринку цінних паперів.
б) до створення достовірно цивілізованих інвестиційних інститутів, покликаних виконувати посередницькі функції між емітентами і покупцями цінних паперів – „дистанції величезного розміру”. Фактично незадіяними або задіяними надто мало в цій найважливішій справі залишаються банки, система казначейства і валютна біржа. Ситуація посилюється і підірваною, в зв'язку з несумлінною (якщо не сказати більше) діяльністю, репутацією великої кількості фінансових посередників.
в) в Україні поки що відсутня чітка система гарантій розміщення цінних паперів як для вітчизняних так і для іноземних фізичних і юридичних осіб. У Росії ж робота в цій сфері вже розпочата. Першим кроком, зокрема, стали переговори на початку 2000 року, між Деном Макгиверном, віце-президентом Merrill Lynch International Ltd – найбільшого світового гаранта розміщення акцій і облігацій, і керівником управління цінних паперів Центрального банку РФ Андрієм Козловим. Крім того, в Україні існує і певний ризик крадіжки, втрати або підробки цінних паперів;
г) питання про лімітування купівлі окремих видів цінних паперів в Україні (на відміну від Росії, де ліміт купівлі державних короткострокових зобов'язань для фірм-нерезидентів становить 10%) поки що не ставиться;
д) поки що не врегульоване питання про присутність на національному ринку цінних паперів фірм-нерезидентів як самостійних фінансових партнерів;
е) не доведена до логічного завершення і технічна сторона справи. Так, внаслідок вибіркового обстеження стану ринку цінних паперів в Україні, проведеного в минулому році управлінням статистики України спільно з статистичними управліннями Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Львівської, Полтавської, Харківської областей і м. Києва, встановлено, що тільки 76% цінних паперів були надруковані з всіма необхідними реквізитами, включаючи захист.
є) розвиток національного ринку цінних паперів багато в чому стримується все ще неадекватною сприйнятливістю населення. Навіть в Росії гроші в цінні папери (акції і облігації) вкладають лише 2% жителів Москви і 3% жителів Санкт-Петербургу, ще меншу активність виявляють наші співгромадяни.
ж) нормальне функціонування ринку цінних паперів затруднюється істотною недостачею достовірної і докладної інформації. Разом з тим, недосконалість інформаційного забезпечення зумовлена ще і відсутністю належної стандартизації обліку цінних паперів відповідно до міжнародних стандартів. І, нарешті, на національному ринку цінних паперів поки ще не знайдене оптимальне співвідношення біржового і позабіржового готівкового і безготівкового оборотів.
Так що нарівні з позитивними сторонами функціонування ринку цінних паперів в Україні на даному етапі можна, в той же час, „схопитися за голову”, дивлячись на недоліки. І поки вони не будуть врегульовані законом з одного боку, і не налагоджені до автоматизму за допомогою ринку і конкуренції (що ми бачимо в розвинених капіталістичних країнах), з іншого боку, то залишається лише мріяти про поліпшення ситуації в даному питанні. А це можливе лише при одночасному налагодженні економіки України у всіх її сферах без виключення. І лише після цього ринок цінних паперів зможе адекватно і органічно влитися в налагоджену економіку.
У курсовій роботі будуть розглянуті основні аспекти цінних паперів в Україні, їх поняття, види, основи регулювання і їх місце в національному господарстві.
1. Поняття, форма та види цінних паперів
В умовах становлення ринкової економіки дедалі ширшого застосування як в господарському обороті в межах України, так і в сфері зовнішньоекономічної діяльності набувають цінні па-пери. Маючи певну вартість, вони можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.
Легальне визначення цінних паперів вміщене в ст. 1 Закону України від 18 червня 1991 р. „Про цінні папери і фондову біржу”.
Цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випли-вають з цих документів, іншим особам.
Цінний папір відрізняється від інших документів тим, що він завжди є документом майнового характеру. Але на відміну від інших документів, що фіксують певні майнові права (боргових розписок, страхових полісів, заповітів тощо), цінний папір може бути реалізований лише шляхом його пред'явлення. Інакше ка-жучи, цінний папір - це такий документ, пред'явлення якого потрібне для здійснення засвідченого ним майнового права.
Цінний папір має бути складений у визначеній законом формі і повинен мати всі необхідні реквізити, перелік яких щодо
