кон-кретних видів цінних паперів встановлюється законодавством. Поліграфічне виконання бланків цінних паперів (спосіб друку, папір, засоби захисту тощо) повинно відповідати встановленим вимогам. Слід, проте, мати на увазі, що чинним на сьогодні Указом Президента України від 25 травня 1994 р. (із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 2 березня 1996 р.) „Про облік прав власності на іменні цінні папе-ри та депозитарну діяльність” було встановлено, що випуск цінних паперів може здійснюватися як у паперовій, так і в без-паперовій формі (у вигляді записів в електронних базах даних).
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про Національну депо-зитарну систему і особливості електронного обігу цінних па-перів в Україні” зараз вживається термін „бездокументна форма цінного паперу”, під яким розуміється здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір.
Однією з головних ознак цінного паперу є те, що в ньому мають бути чітко засвідчені права володіння або відносини по-зики чи визначені ті юридичні можливості, на здійснення яких має право законний володілець цінного паперу (одержання до-ходу у вигляді дивідендів або відсотків чи певного майна).
Цінні папери характеризуються також можливістю передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Способи передачі та можливі обмеження щодо передачі залежать від виду цінного паперу і можуть бути різними - від вільного обігу до повного індосаменту або до заборони передачі іншим особам.
Як зазначалося раніше, здійснення суб'єктивного права, зас-відченого або передбаченого цінним папером, можливе лише шляхом пред'явлення цінного паперу. Тому втрата цінного па-перу, за загальним правилом, тягне за собою неможливість реа-лізувати втілене в ньому право. Разом з тим Закон передбачає можливість відновлення іменних цінних паперів, що провадить-ся державними органами, підприємствами, установами та орга-нізаціями, які випустили ці папери. Що стосується особи, котра втратила цінний папір на пред'явника, то вона може в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, просити суд про визнання папера недійсним і про відновлення її прав на втрачений цінний папір.
Залежно від способу визначення уповноваженої особи цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника.
Іменним цінним папером визнається документ, що виписа-ний на ім'я конкретної особи, яка тільки і може здійснити за-кріплене цим папером суб'єктивне право.
Цінний папір на пред'явника (пред'явницький) на відміну від іменного не містить вказівки на конкретну особу, якій треба здійснити виконання. Будь-який держатель цінного паперу є особою, уповноваженою на здійснення закріпленого цим папе-ром права.
Іменні цінні папери, якщо інше не передбачено Законом України „Про цінні папери і фондову біржу” або в них спеціаль-но не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який за-свідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи). Цінні папери на пред'явника обертаються вільно.
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про цінні папери і фон-дову біржу” в Україні можуть випускатися і обертатися такі види цінних паперів: акції; облігації внутрішніх та зовнішніх дер-жавних позик; облігації місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов'язання республіки; ощадні сертифікати; інве-стиційні сертифікати; векселі; приватизаційні папери, деривативи.
2. Акції
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”: акція - цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в ньому, право на участь в управлінні ним, а також на одержання частини прибутку у вигляді дивіден-ду і на участь у розподілі майна за ліквідації акціонерного това-риства.
Акції можуть бути іменними, на пред'явника, привілейованими та простими. Переважна більшість акціонерів мають у власності, як правило, прості іменні акції.
Акції випускає акціонерне товариство. Воно робить це, коли ство-рюється, за будь-яких змін форми власності, за злиття з іншим (ін-шими) акціонерним товариством і за розширення масштабів своєї діяльності збільшенням статутного фонду. Випуск акцій є обов'яз-ковою умовою створення акціонерних товариств, які у світовій еко-номіці закріпилися як найефективніші форми підприємств взагалі. На купівлю акцій припадає близько 30% фінансування підприємни-цької діяльності у провідних країнах світу.
Акція є своєрідною одиницею виміру економічних інтересів її власника, тобто становить зафіксований комплекс прав, що їх влас-ник (утримувач) акції одержав в обмін на вкладений ним у статут-ний фонд акціонерного товариства капітал.
Акція є неподільною. Якщо одна акція належить кільком особам, усі вони визнаються за одного власника і можуть здійснювати свої права через когось одного з них. Мінімальна номінальна вартість акцій не може бути менша за одну копійку. Матеріально акцію ре-презентує акціонерний сертифікат, котрий виготовляється друкар-ським способом з кількома системами захисту. За такої (документа-рної) форми випуску акцій акціонерне товариство зобов'язане ви-дати акціонерам сертифікати на ту кількість акцій, які кожен з них має у власності, і зробити це необхідно не пізніше трьох місяців з дня реєстрації випуску акцій.
Законодавством України визначено порядок придбання акцій. Акції можуть купувати фізичні та юридичні особи. Останні купують їх за рахунок коштів, що залишаються в їхньому розпорядженні піс-ля сплати податків і відсотків за банківський кредит. Акції видають-ся власнику (утримувачу) тільки після оплати їхньої вартості та реє-страції випуску.
Випуск акцій та їх придбання становлять економічний інтерес як для емітента, так і для інвестора. Для емітента випуск акцій є дже-релом капіталу для створення акціонерного товариства або для його розвитку. Емітента цілком влаштовує те, що він не зобов'язаний по-вертати інвесторам капітал, що його вони вклали в акції і котрий у такий спосіб стає довготерміновим фінансуванням витрат емітента. Акції мають ту перевагу перед