Відповідно до ст. 1 Закону України „Про приватизаційні папери” випускаються приватизаційні папери трьох видів - майнові сертифікати, житлові чеки та земельні бони.

Право на отримання у власність приватизаційних паперів мають усі громадяни України, які постійно проживали або переїхали на постійне проживання в Україну до 1 січня 1992 р.

З метою захисту майнових інтересів рядових громадян передбачено випуск лише іменних приватизаційних паперів. Приватизаційні папери не підлягають вільному обігу, а їх продаж або відчуження іншим способом є недійсним. При-ватизаційні папери не можуть бути використані для здійснення розрахунків або як застава для забезпечення платежів чи кредитів. Дивіденди або відсотки з приватизаційних папе-рів не нараховуються.

Вказані цінні папери можуть бути обмінені на документи, що засвідчують право власності на придбані об'єкти при-ватизації, особисто громадянами або через фінансових по-середників (інвестиційні фонди і компанії та довірчі товариства).

Громадянам України створюється можливість для необме-женого вибору сфер приватизацій, їм надається право за-стосовувати приватизаційні папери одного виду в різних сферах приватизації шляхом забезпечення їх взаємного кон-вертування.

Іменна форма приватизаційних паперів, з одного боку, значно знизила темпи приватизації та формування вітчизня-ного ринку цінних паперів, ускладнила процес реєстрації та перереєстрації прав власності на цінні папери. З іншого боку, вона, певною мірою, мала гарантувати право громадян України на участь у приватизації державної власності.

Незважаючи на це, в 1994-1995 рр. в Україні виник „чор-ний ринок” приватизаційних майнових сертифікатів, де гро-мадяни, які не бажають ставати корпоративними власниками приватизованих підприємств, продають свої сертифікати, причому незалежно від ціни, яку за них пропонують. Отже, порушується чинне законодавство і стихійно формується „тіньовий” фондовий ринок у той час, як організаційно офор-млений ринок перебуває у кризі.

Оскільки вторинний обіг приватизаційних майнових сертифікатів в Україні неможливий, а також відсутні біржо-вий курс і офіційно визнані механізми позабіржового ціно-утворення, темпи використання населенням сертифікатів від-стали від темпів приватизації в цілому.

На початкових етапах приватизації приватизаційні майнові сертифікати існували лише у формі безготівкових депози-тів - рахунків у відділеннях Ощадного банку України.

Депозитний рахунок відкривався в установі банку тільки за пред'явлення платіжного доручення, виданого органом приватизації або посередницькою організацією для проведен-ня розрахунку за об'єкт приватизації. Президент України Указом від 21 квітня 1994 р. „Про введення в готівковий обіг приватизаційних майнових сертифікатів” установив, що пла-тежі за придбані об'єкти приватизації здійснюються з прива-тизаційних депозитних рахунків або, за бажанням громадян України, готівковими приватизаційними майновими серти-фікатами. З 1 січня 1995 р. єдиною формою такого платежу стали готівкові приватизаційні майнові сертифікати, строк видачі яких подовжено до 31 грудня 1997 р. По закінченні цього строку вони будуть вважатись недійсними.

Приватизаційні житлові чеки, відповідно до постанови Ка-бінету Міністрів України від 26 квітня 1993 р. № 305 „Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків”, спочатку існували у вигляді приватизаційних депозитних рахунків, які відкривали громадянам України у відділеннях Ощадного банку України. Згідно з Тимчасовим положенням про поря-док використання житлових чеків у вигляді депозитних рахунків для приватизації майна державних підприємств, за-твердженим наказом Фонду державного майна України від 11 травня 1996 р. № 2283, громадяни у відповідності із зако-нодавчими актами України мають право на використання житлових чеків для придбання майна державних підприємств у порядку і на умовах, передбачених для приватизаційних майнових сертифікатів у вигляді депозитних рахунків.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 р. № 713 „Про заходи щодо введення у готівковий обіг іменних житло-вих чеків” було зроблено перший крок до випуску житлових чеків у готівковій формі. Іменні житлові чеки у готівковій формі використовуються громадянами України, які мають право на їх одержання, під час приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельно-го фонду. При цьому приватизаційні майнові сертифікати та приватизаційні житлові чеки використовуються з коефі-цієнтом 1 (1 гривня вартості приватизаційного майнового сертифіката дорівнює 1 гривні вартості житлового чека), вста-новленим постановою Верховної Ради України від 31 січня 1996 р. „Про затвердження коефіцієнта конверсії приватиза-ційних майнових сертифікатів і житлових чеків”.

Незважаючи на нерівномірні темпи сертифіката прива-тизація в Україні прямує до завершення. Надалі приватиза-ційний процес відбуватиметься із залученням коштів грома-дян, отже інвестиційні потоки в приватизовані об'єкти спря-мовуватимуться через інститути та інфраструктуру фондово-го ринку.

Особливістю української моделі приватизації, яка може негативно позначитися на становленні фондового ринку, є функціонування фінансових посередників тільки як інституційних інвесторів, а не як брокерів. Комісійна торгівля, яка у більшості країн має назву брокерської діяльності, всіляко підтримується органами державного регулювання національ-них фондових ринків, у той час, як операції посередників за власний рахунок (так звана дилерська діяльність) дещо стри-муються як такі, що збільшують ризики. В Україні спосте-рігається щодо цього диспропорція, яку необхідно щонай-скоріше подолати з метою досягнення хоча б відносної рівно-ваги ринку. Комісійні операції мають стати престижними та вигідними, інакше інтереси дрібного інвестора захистити буде майже неможливо.

7. Інвестиційний сертифікат

Ще одним видом нових фондових інструментів, що з'яви-лися на українському ринку цінних паперів лише у 1994 році, є інвестиційні сертифікати.

Інвестиційним сертифікатом визнається цінний папір, який випускається інвестиційним фондом або інвестиційною ком-панією і дає його власникові право на отримання доходу у вигляді дивідендів.

Правовий статус інвестиційних сертифікатів нормативно закріплений у Положенні про інвестиційні фонди та інвес-тиційні компанії, затвердженому Указом Президента України від 19 лютого