2.4. Керування акціонерним товариством.

Вищим органом керування Товариства є Загальні збори акціонерів, що, однак, не здійснює щоденного керування Товариством. Великі акціонерні товариства мають по кілька тисяч акціонерів, що проживають у різних регіонах України і закордоном. Тому, з огляду на організаційних труднощів і дорожнечу проведення таких заходів, неможливі часті скликання Загальних зборів. У проміжках між ними повноваження по щоденному керуванню справами Товариства і здійсненню контролю за керуванням Товариством акціонери делегують іншим його органам. Усі стратегічні рішення щодо діяльності Товариства приймаються акціонерами під час Загальних зборів, а методи і засоби досягнення поставлених цілей визначаються Наглядацькою радою. Правління забезпечує реалізацію конкретних задач, а Ревізійна комісія здійснює внутрішній контроль за діяльністю Правління.

У зв'язку з тим, що Загальні збори акціонерів у плині року проводиться чи раз два, як Наглядацька рада, так і Правління повинні проводити підготовчу роботу до Зборів, щоб допомогти акціонерам визначити стратегічні цілі діяльності Суспільства. Як правило, таку роботу координує глава Наглядацької ради.

У проміжках між Загальними зборами акціонерів функції вищого органа керування Суспільства виконує Наглядацька рада в межах своїх повноважень, делегуємих їй рішенням Загальних чи зборів Статутом суспільства.

Відповідальність за поточну діяльність Суспільства несе Правління. Ключовою фігурою Правління є глава Правління, що обирається Загальними зборами чи акціонерів призначаються в порядку, що встановлюється Статутом Суспільства (закон України "Про господарчі товариства" від 19 вересня 1991 р., № 1576 - Х11, ст. 47). В Україні інші члени Правління також обираються Загальними зборами акціонерів.

У світовій практиці Голова Правління й основних членів Правління (наприклад заступник голови Правління по фінансових питаннях), як правило, призначаються Наглядацькою радою. Але, більшість членів Правління наймаються Головою чи Правління уповноваженими їм обличчями.

Контроль за діяльністю Правління здійснюється Наглядацькою радою. Правління реалізовує політику Суспільства, затверджену Загальними зборами акціонерів і Наблудательным радою.

Одна з основних функцій акцій полягає в реалізації права її власника на керування АТ, права на обговорення і голосування при прийнятті найважливіших рішень на загальних зборах акціонерів. Право на участь у керуванні суспільством вкладників в акціонерний капітал відрізняє цю форму організації підприємств від інших.

Характерною рисою механізму керування АТ є залежність ролі акціонера (фізичної чи юридичної особи, держави) у впливі на прийняті управлінські рішення від кількості придбаних акцій.

Головне не в тім, кому належать акції, набагато істотніше - у чиїх руках знаходиться керування компанією. Саме ця обставина послужила основою введення в механізм акціонування таких понять, як конрольный пакет акцій (КПА), "золота акція", право вето при прийнятті рішень.

Механізм керування АТ еволюціонував. В даний час він представлений складною системою. Можна, однак, виділити основні особливості і тенденції, що чітко проявилися останнім часом в організації керування акціонерними товариствами. Це, насамперед , з одного боку - прагнення АТ закріпити за собою конрольный пакет акцій. Звідси практика створення народних підприємств, випуск привілейованих акцій, формування акціонерних фондів найманих робітників, скупка акцій вищою адміністрацією підприємств і ін.

З іншого боку - конкурентна боротьба викликає небходимость залучення суспільствами великих івестицій для впровадження на підприємствах АТ нових технологій, що забезпечують високу якість продукції і низьких витрат при виробництві, збуті і використанні продукції корпорацій, освоєння нових ринків і територій. А великі інвестори (банки, фонди, кредитні організації) з метою зниження ризику капіталовкладень, забезпечення високих доходів на вкладений капітал намагаються одержати такий пакет акцій, що дозволив би їм контролювати діяльність АТ, впливати на вироблення і прийняття на загальних зборах акціонерів стратегії АТ. Цю можливість дає придбання контрольного пакета акцій.

Якщо на перших етапах формування АТ, коли має місце обмежена кількість учасников, він наближається до 50% , то надалі контрольний пакет 25 і менш відсотків.Однак у будь-якому випадку він повинний забезпечувати контроль за розробкою і реалізацією стратегії діяльності АТ. У цих цілях у ряді випадків уводиться право "вето", що забезпечує реалізацію необхідних умов навіть приотносительно невисокій величині пакета акцій.

Чітко веявляется і тенденція зниження ролі в керуванні фізичних осіб, располагащих незначним числом акцій, у тих випадках, якщо вони не поєднуються в колективних учасников (фонди найманих робітників, народного підприємства й ін.).

І нарешті, слід зазначити роль і значення держави у формуванні систем керування АТ. З цих позицій виділяються регіональні і національні компанії - монополії, у яких держава має значні пакети акцій і керування якими здійснюється колегією представників держави (представництво в складі ради директорів). До другої групи відносяться АТ, що домінують на окремому ринку. В інтересах формування конкурентного середовища державою може здійснюватися закріплення пакета акцій. Використовуються й інші способи, що забезпечують контрольні і регулирующиеі функції держави. При цьому особливої уваги заслуговують економічні методи впливу шляхом проведення визначеної банківської, податкової, соціальної, антимонопольної, митної політики.

2.5. Мета діяльності акціонерного товариства.

Основною метою діяльності акціонерного товариства є одержання прибутку. Конкретні цілі, форми і види діяльності фіксуються в Статуті Товариства, що затверджується Загальними зборами акціонерів. Для досягнення цілей діяльності Товариства Правління від його імені залучає необхідні контракти і договори, проводить визначену кадрову політику, здійснює інші юридично значимі дії в межах повноважень, визначених статутом. Для досягнення поточних цілей дуже доцільним є наявність бізнес - плану.

2.6. Переваги діяльності акціонерного товариства.

Відповідно до чинного законодавства України (закон України "Про господарчі товариства",