Введення обмежень на виплату дивідендів. Ще одна міра, спрямована на захист кредиторів. Статтею 158 ГК забороняються оголошення і виплата дивідендів до повної оплати всього статутного капіталу і при зменшенні чистих активів до розміру, меншого, чим розмір статутного капіталу і резервного фонду. У принципі, усі логічно: не оплатив акції - немає права на дивіденди; "проїв" статутний і резервний капітали - залишився без дивідендів. На цю норму емітентам варто звернути особливу увагу - адже її потрібно буде застосовувати при оголошенні і виплаті дивідендів уже за підсумками поточного, тобто 2003 року, а незаконно виплачені дивіденди прийдеться віддавати, що неприємно.

Для акціонерів-керівників усі може обернуться і того гірше - адже при великому бажанні, у залежності від обставин, біля дівідендні дії можна кваліфікувати як розкрадання, зловживання службовим чи становищем недбалість.

Господарський кодекс України (ГК) містить тільки одну статтю, безпосередньо присвячену закритим акціонерним товариствам.У цій статті міститься єдине нововведення.

Частиною 3 ст.81 ГК установлене переважне право акціонерів закритого акціонерного товариство на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами.

Обговорення питання про доцільність уведення такої норми - тема окремої серйозної розмови. Як би те ні було, у цьому питанні внесена деяка ясність. Відзначимо тільки необхідність для більшості ЗАТ уже зараз готувати зміни і доповнення до статутів з метою введення механізму застосування даної норми. Справедливо було б установити, як мінімум, що акціонери ЗАТ користаються рівним переважним правом придбати частину акцій, що продаються іншим акціонерам, пропорційно розміру пакета, що знаходиться у власності в кожного з акціонерів, що бажають придбати акції. Безумовно, важливо врегулювати порядок і терміни повідомлення акціонерів про бажання інших акціонерів продати акції; порядок і терміни волевиявлення акціонерів купити їх; порядок висновку угод і інші технічні питання. Причому зробити це потрібно обов'язково, адже акціонери часто продають свої акції, а досвід показує, що іноді за них розвертається настоящаяч судова війна. Головною зброєю суспільства в такій війні повинний бути простий, чіткий і прозорий порядок, затверджений самими акціонерами на загальних зборах.Будь-який організаційно-економічний механізм як економічне явище проходить стадії зародження, розвитку і відмирання. Термін його дії залежить від того, чи відповідає він тільки визначеним економічним чи відносинам і економічному рівню, розвитку виробництва, визначеним соціальним умовам.

ВИВОДИ

Організаційно-економічний механізм може адаптуватися в наявних умовах, здобуваючи нові риси, однак не змінюючи при цьому своїй сутності. У тому випадку, якщо механізм відповідає вимогам загальних законів організації й економіки, він розвивається, адаптується до умов, що змінюються, і продовжує діяти, переходячи з однієї суспільної формації в іншу, з однієї стадії розвитку економіки в іншу.

Роблячи висновки з вищесказаного , хотілося б ще раз нагадати, що акціонерні товариства в даний час відіграють ведучу роль, але водночас найбільше піддані агресії з боку конкурентів. Не сьогоднішній час особливо актуальне питання про застосування захисту, яке повинно зважуватися акціонерами і проводитися в інтересах товариства.

Звичайно, розглянуті способи є тільки частиною того, що можна запропонувати товариствам. Існує ще щонайменше більш десяти можливостей, кожне з яких застосовується індивідуально і після ретельного аналізу ситуації, що склалася в конкретному товаристві.

Наприклад, на відміну від класичних методів скупки акцій компанії з метою формування великого пакета, додаткова емісія нерідко дозволяє установити контроль над підприємством швидше і дешевше. При цьому успішне її проведення в абсолютній більшості випадків залежить від того, чиї інтереси на підприємстві представляє менеджер.До того ж додаткова емісія, у відмінність до класичного методу придбання акцій (тобто за допомогою здійснення угоди купівлі-продажу), найчастіше обходиться набагато дешевше і значно скорочує терміни досягнення мети.

На теперешній час підпрємствами України активно викорисовується реорганізація. Це пов’язано зі зміною власника, банкрутством підприємства і т.д. Сутність реорганізації полягає в правонаступництві однієї юридичної особи по всіх зобов'язаннях (при злитті, приєднанні, перетворенні) іншої юридичної особи. Саме наявність правонаступництва і є головною відмінністю реорганізації від іншої форми припинення діяльності юридичної особи - ліквідації. Нормативне регулювання такого явища в державі нерозвинено, хоч і все-таки в деяких актах має місце. Це буквально означають наступне: здійснення правової реорганизіції практично неможливо. Навіть, якщо учасники реорганізації можуть завчасно, до початку виконання дорогих і складних реорганізаційних процедур, одержати попередні негативні висновки про відповідність запланованої ними реорганізації вимогам антимонопольного законодавства, то потім, враховуючи недосконалість антимонопольного законодавства, а просегментувавши ринок інакше, отримати позитивну відповідь. Таких прикладів в українській практиці багато.

Таким чином, знання нормативної бази, методів реформування АТ дозволяє максимально підвищити ефективність товариств, а також забезпечити їм вагому частку в економічних відносинах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Сенчагов В. „Управлиння акціонерним товариством” :Посібник, видавництво „Століття” .-1999.- с.189.

Мяновский Б. „Корпоративный предел”// „Компаньон” – 2003. №43(351) – с.41.

Чудновський Ю. „Захист фінансових інтересів дрібних власників”// „Круглий стіл” – 2003. №8 (11) – с.30.

Лимонов Ю.М. „Інвестиції та корпоративні права в кціонерному товаристві”// „Фінанси України” – 2003.- №9 – с.140.

Окунев А.,Анастасьева Л. „Плодитесь и размножайтесь ”// „Бизнес” – 2002. - №14(481) – с.30.

Окунев А.,Анастасьева Л. „Плодитесь и размножайтесь – 2”// „Бизнес” – 2002.- №15(482) – с.30.

Зябрева Н. „Инструмент влияния”// „Финансы» - 2003- №14 – с.- 30.

Федосова Г. „Акционирование.Анализ и прогнозы»// «Деловодство” -2003 - №15-16 – с.20.

Окунев А. „Новые Гражданский и