Основні конкурентні переваги підприємств , які обрали зазначену стратегію концентрації , зумовлюються :

- високим ступенем спеціалізації та професіоналізації діяльності ;

- можливістю налагодити використання виробничого потенціалу фірми в найбільш ефективному режимі ;

- використанням нагромадженого підприємством досвіду щодо ви-значення та опанування найперспективніших підходів до вдоскона-лення технологій виробництва та/чи задоволення потреб спожива-чів , впровадження інновацій у сам продукт (послугу) та/чи будь-яку іншу підсистему підприємства (частину “ланцюга цінностей”) ;

- перетворенням конкурентних переваг , зумовлених обраною стратегі-єю та можливостями швидкого впровадження інновацій у стабільний імідж фірми-лідера , формування підприємства “кращого з найкращих” за продукцією “стратегічного фокусу”.

Спеціалізовані фірми реалізують переваги великих систем і мають економію на масштабах виробництва, але це досягається в разі обслуговування великих СЗГ з більш-менш ста-більними характеристиками. Якщо потреби змінюються , кожна фірма рано чи пізно стикається з такими запитаннями , відповідь на які приму-шує керівників думати про майбутнє , готуватись до цього майбутнього :

“Які потреби споживача зараз є не задоволеними?”

“Що впливає на потреби та як вони можуть змінюватись ?”

“Які нові способи задоволення потреб можна запропонувати?”

“Що можуть запропонувати конкуренти для задоволення потреб , що змінюються?”

“Які нові позиції на ринку підприємство має зайняти нині, щоб досягти високих результатів у перспективі?”

“Які наявні можливості залучень нових інвестицій , виробництв , спеціалістів?”

Собівартість одиниці продукції (калькуляція) показує витрати підприємства на виробництво і реалізацію конкретного виду продукції в розрахунку на одну натуральну одиницю. Калькуляція собівартості широко використовується в ціноутворенні , господарському розрахунку , плануванні і порівняльному аналізі.

Собівартість продукції знаходиться у взаємозв'язку з показниками ефективності виробництва. Вона відбиває велику частину вартості продукції і залежить від зміни умов виробництва і реалізації продукції. Істотний вплив на рівень витрат оказують техніко-економічні чинники виробництва. Цей вплив виявляється в залежності від змінень у техніці , технології , організації виробництва, у структурі і якості продкції і від розміру витрат на її виробництво. Аналіз витрат, як правило, проводиться систематично протягом року з метою виявлення внутрішньовиробничих резервів їх зниження.

Для реалізації таких економічно обгрунтованих рішень велике значення має аналіз собівартості випускаємої продукції та її зниження , що передбачає необхідність введення нової цінової політики підприємства.

4.2. Алгоритм діяльності менеджера при прийнятті рішення щодо управління невизначеністю при формуванні цінової політики підприємства.

Метою даного розділу є обгрунтування та розрабка алгоритму діяльності менеджера при прийнятті рішення щодо управління невизначеністю при формуванні цінової політики підприємства.

Поняття конкурентоздатносі включає у собі великий комплекс економічних характеристик , які визначають положення підприємства на ринку. У процесі маркетингового досліду для оцінки конкурентоздатності використовують деякі числові показники , які ми розглянули у теоретичній частині. Взв’язку з результатами такої оцінки розробляються міри чи алгоритми прийняття рішень , що спрямовані на підвищення конкурентоздатності підприємства. До них можуть належати :

забезпечення техніко-економічних та якісних показників , які створюють приоритетність продукції на ринку ;

вивчення і використання цінових факторів підвищення конкурентоздатності продукції ;

диференціація продукції , яка забезпечує відносно стійкий попит та ін.

Цінові лідери часто змушені боротися з агресивною ціновою політикою з боку більш дрібних конкурентів , що бажають підвищити свою частку на ринку. Яскравим прикладом цього є сучасний комп'ютерний ринок , у тому числі російський , де декільком світовим гігантам протистоїть маса більш-менш значних конкурентів, що активно знижують ціни. Якщо продукція конкурента і цінового лідера порівняна , то в результаті зниження цін можливо скорочення частки ринку останнього або навіть його витиснення. Щоб протистояти цьому , ціновий лідер має багато інших можливостей , як-от :

- не змінювати ціну в надії на свою репутацію, вважаючи, що гарні клієнти не покинутий його. Але прояву подібної твердості мішає свідомість того , що позиції конкурентів на ринку зміцнюються , а також протести і панічний настрій співробітників власної збутової мережі ;

- підвищити корисність свого товару , зберігши старі ціни , шляхом поліпшення продукту , обслуговування споживачів і маркетингових комунікацій. Це може виявитися дешевше , ніж знижувати ціни ;

- знизити ціну , зменшуючи одночасно витрати за рахунок збільшення обсягу збуту , щоб не загубити свою частку ринку. При цьому треба спробувати зберегти корисність товару ;

- підняти ціну й імідж свого товару стосовно виробу конкурента ;

- винести на ринок нову конкуруючу марку по низькій ціні при зберіганні старого виробу і його ціни , розширивши продуктову лінію. Це особливо вигідно при існуванні небезпеки загубити свою частку ринку.

Найбільше підхожий із названих варіантів повинний бити обраний з урахуванням усіх конкретних умов : місце товару в його життєвому циклі , позиція даної товарної марки усередині загального асортименту продукції , наміри і ресурси конкурентів , межі зміни цін і ефективності й ін.

З урахуванням всіх умов і можливих варіантів поводження конкурента фірма повинна розробити спеціальні програма реакції на зміну цін. Прикладом може служити схема планування такої програми , що по фактичним даним підходить для тих галузей європейського ринку , де досить часто починаються цінові зміни і необхідна швидка відповідна реакція. У якості фактичної бази в прикладі обрані товарні ринки кава , м’ясопереробки і нафтохімії в країнах Західної Європи (додаток Ф).

Розсудливий менеджер завжди признає фундаментальну істину , що сама природа еконо-мічної діяльності (бізнесу) пов'язана з чинниками випадковості , розпливчастості , неповноти інформації (невизначеності) , тобто з