Різноманітність підходів до визначення сутності фінансового стану підприємства

Проблема аналізу фінансового стану підприємства та його оцінки є актуальною і

сьогодні, оскільки з одного боку, він є результатом діяльності підприємства, тобто його

досягнення, а з другого боку – визначає передумови розвитку підприємства. Тому дане

питання було

розглянуто у працях багатьох економістів, як вітчизняних так і

зарубіжних, і особлива увага приділялася питанням пов’язаних не тільки з аналізом

фінансового стану, а й з його оцінкою та управлінням.

Серед науковців, які приділили значну увагу дослідженню фінансового стану

підприємств, слід виділити таких як І.Т. Балабанов, Л.А. Бернстайн, І.О. Бланк, Ю.

Брігхем, Л. Гапенскі, Т.Р. Карлін, А.П. Ковальов, В.В. Ковальов, М.Н. Крейніна, Л.А.

Лахтіонова, Г.В. Савицька, В.Т. Савчук, О.С. Стоянова, Р. Холт, А.Д. Шеремет, Д.Н.

Шиян та інші.

Проте, незважаючи, що трактування поняття ,, фінансовий стан підприємства,, було

розглянуто багатьма науковцями, спостерігаються великі розбіжності як у трактуванні

даного поняття так і у визначенні складу показників аналізу фінансового стану, та їх

критичних значень.

Як відомо, оцінка фінансового стану підприємств здійснюються безпосередньо за

низкою методик, розроблених міністерствами (відомствами), Національним Банком

України та комерційними банками. Основу таких методичних підходів до оцінки

фінансового стану підприємств було закладено ще з 1998 року, Агентством з питань

запобігання банкрутству підприємств та Державною податковою адміністрацією

України. Удосконалені варіанти останньої розробки представлено Методичними

рекомендаціями з аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій у

2000—2003 роках. Для підприємств, що підлягають приватизації, Міністерством

фінансів та Фондом державного майна України у 2001 році розроблено окреме

Положення про порядок здійснення аналізу їхнього фінансового стану [1].

Вихідною основою для аналізу фінансового стану підприємств, комерційними

банками, при оцінці їхньої кредитоспроможності стало розроблене НБУ у 1995 році

Положення ,,Про кредитування підприємств”, яке на сьогодні скасоване. Проте НБУ

було удосконалено методичні підходи до оцінки фінансового стану підприємств та

відображено у Положенні ,,Про порядок формування і використання резерву для

відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків” (2003 рік). Кожний

комерційний банк, з урахуванням рекомендацій НБУ, розробляє своє Положення про

кредитування, де й викладені основні методичні підходи до оцінки фінансового стану

підприємства при встановленні можливості надання йому кредиту, визначенні його

кредитоспроможності.

За методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та

організацій, затвердженою наказом Агентства з питань запобігання банкрутству

підприємств та організацій № 22 від 23 лютого 1998 року, сутність досліджуваного

поняття визначено так: ,,Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є

результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємств,

визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується

системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання

фінансових ресурсів”[1]. На мою думку, дане визначення не зовсім точно відображає

зміст поняття ,,фінансовий стан”, оскільки воно не може бути результатом взаємодії

певних фінансових відносин, від яких залежить фінансова спроможність підприємства

щодо забезпечення своєї поточної діяльності, подальшого розвитку, погашення лише

короткострокових чи і довгострокових зобов'язань, а по друге основою даного поняття

повинна бути не комплексність, а реальна можливість забезпечення як свого розвитку

так і погашення певних зобов’язань.

Подібне до даного визначення сутності ,,фінансового стану”, наводиться в По-

ложенні про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають

приватизації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України та Фонду

державного майна України № 49/121 від 26 січня 2001 року. В якому визначено

,,фінансовий стан підприємства” як сукупність показників, що відображають наявність,

розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові

можливості підприємств [2]. Проте у цьому трактуванні крім вже визначених, наявні

ще й такі характеристики, що є найвагомішими у визначенні сутності фінансового

стану — спроможність підприємств фінансувати різні види діяльності.

Щодо визначень поняття ,,фінансового стану” науковцями, то переважна більшість

із них повторюють трактування за Методикою інтегральної оцінки інвестиційної

привабливості підприємств та організацій. Вони визначають це поняття як комплексне,

що характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення та

використання фінансових ресурсів підприємства.

Проте обгрунтованішим визначенням порівняно з даним, є трактування тих авторів,

що підкреслюють відображення у понятті ,,фінансовий стан”, якісної сторони

виробничої і фінансової діяльності, хоча й з деякими відмінностями. До таких можна

віднести тлумачення М.Я. Дем'яненка, В.В. Осмоловського, М.Ф. Коробова та інших.

Одним з найповніших визначень поняття ,,фінансового стану підприємства” наведено у

фінансовому словнику-довіднику за редакцією М.Я. Дем'яненка, де серед його

характеристик на перший план виступає якісна сторона діяльності підприємства, а саме

,,Фінансовий стан — це комплексне поняття, що відображає якісну сторону його

виробничої та фінансової діяльності та є результатом реалізації усіх елементів

зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства. Він характеризується

системою показників, які відображають стан капіталу в процесі його кругообігу,

здатність розраховуватися за своїми зобов'язаннями і забезпечувати ефективне

фінансування своєї виробничої діяльності на певний момент часу” [12, с.507].

У В.В. Осмоловського, автора підручника ,,Теорія аналізу господарської діяльності”,

при визначенні поняття ,,фінансового стану підприємства” на першому місці також

виділено комплексність даного поняття: ,,Фінансовий стан підприємства — комплексне

поняття, характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для

нормальної виробничої діяльності комерційних та інших суб'єктів господарювання,

доцільністю й ефективністю їх розміщення і використання, фінансовими

взаємовідносинами з іншими суб'єктами господарювання, платоспроможністю та

фінансовою стійкістю” [9, с.188]. Основну увагу в даному визначенні звернено не

тільки на забезпеченості необхідними фінансовими ресурсами, що є важливим, а й на

доцільності та ефективності їх розміщення і використання, платоспроможності

підприємства та фінансовій стійкості.

Досить повним і, на мій погляд, ширшим поняттям ніж ,,фінансовий стан

підприємства”, є визначення сутності даного поняття у М.Я. Коробова (автора навчаль-

ного посібника ,,Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств”). Він

стверджує, що ,,фінансовий стан підприємства — це складна, інтегрована за багатьма

показниками характеристика якості його діяльності. Фінансовий стан підприємства

можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими

ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної

господарської діяльності та своєчасних грошових розрахунків за своїми

зобов'язаннями” [6, с.354].

У підручнику ,,Аналіз господарської діяльності”, автора Г.В. Савицької, сутність

поняття ,,фінансовий