У легкій, харчовій і інших галузях для характеристики якості продукції використовують такі показники: - питома вага кожного сорту в загальному об’ємі випущеної продукції; - середній коефіцієнт сортності; - середньозважена ціна. Підвищення сортності продукції проти плану означає покращення її якості. Випуск продукції понижених сортів більших розмірів, ніж це передбачено планом при інших різних умовах, знижує виконання плану випуску продукції у вартісних показниках і погіршує результати діяльності підприємства. Методику аналізу розглянемо на наступному прикладі (таблиця 6.3.2.) Таблиця 6.3.2. Аналіз якості продукції за допомогою середнього коефіцієнта сортності Якість продукції сорту I сорту підвищилася на 0.9% (60.9 – 60), якість продукції ІІ сорту знизилась на 0.1% (39.1 – 40). Отже, вцілому якість продукції покращилась за звітний період. Середній коефіцієнт сортності можна визначити 2 способами: 1) відношення кількості продукції І сорту до загальної кількості; 2) відношення вартості всієї продукції до можливої вартості продукції І сорту. (табл. 6.3.2.) Ксорт. = ?(Viґ Ці) / (Vзаг.ґЦІсорту) ґ (?ТП / (?обяг випуску продукції ґ ціна вищого сорту)) Ксорт. план. = 1920/ (100ґ20) = 1920 / 2000 = 0.96 Ксорт. факт. = 2210 / (115ґ20) = 2210 / 2300 = 0.9609 Виконання плану по якості = 0.9609 / 0.96ґ100 = 100.9% Середній коефіцієнт сортності збільшився на 100 – 100.09%= = 0.009% Середньозважена ціна = ?ТП / ?обсязі випуску продукції Середньозважена ціна за планом = 1920 / 100 = 19.2 Середньозважена ціна за фактом = 2210 / 115 = 19.217, що по відношенню до плану становить 19.217 / 19.2 ґ100 = 100.09 При аналізі якості продукції важливо визначити як впливає сортність на виконання плану обсягу виробництва продукції. Для цього визначаємо середню ціну (середньозважену): планова = 1920 / 100 = 19.2; фактична = 2210 / 115 = 19.217 1 – й спосіб розрахунку. Вартість фактично випущеної продукції, млн. грн.: за плановими цінами - 19.2ґ115 (Vзаг.фак.) = 2208 за фактичними цінами – 19.217ґ115 = 2209.95 Зростання обсягу виготовленої продукції – 2209.95 - 2208 = 1.95 ІІ – й спосіб розрахунку. Підвищення середньої ціни внаслідок підвищення сортності: 19.217 – 19.2 = 0.017 Зростання обсягу продукції внаслідок підвищення сортності: 0.017 ґ 115 = 1.95 млн.грн. Зростання обсягу продукції внаслідок підвищення сортності: 0.017 ґ 115 = 1.95 млн. грн. Чим ближче Ксорт. до 1, тим вища сортність, тим краща якість. Якщо Ксорт. = 1, то це означає, що вся продукція першого сорту. Прямим показником якості продукції є брак. Зниження браку на виробництві – одна з умов використання внутрішніх резервів збільшення обсягів виробництва. Існує брак зовнішній і внутрішній (виправний і невиправний). При аналізі використовуємо акти про брак, доповідні записки, форму №1 – С. Брак підвищує собівартість продукції, знижує обсяг продукції, прибуток і рентабельність. При аналізі браку у виробництві визначають рівень браку – відношення вартості браку до виробничої собівартості товарної продукції (табл.6.3.3.) Таблиця 6.3.3. Аналіз рівня браку Отже, рівень браку знизився, якість продукції підвищилася. Визначення кількості недовиготовленої продукції за рахунок браку у виробництві, здійснюється шляхом фактичного рівню браку множимо на ТП факт. і цей результат ділимо на 100, тобто недодано продукції на суму 66.3 тис. грн. (3%ґ2210)/100 Основними причинами браку є: 1) халатність працівників; 2) недостатня кваліфікація робітників; 3) дефекти в обладнанні; 4) низька якість інструментів; 5) порушення технологічного процесу; 6) помилки в технічній документації; 7) низька трудова дисципліна. Визначити кількість недовиготовленої продукції за рахунок браку можна також за фактичним рівним рентабельності, який визначається за формулою: Р = (ТП – С) / С ґ 100, де Р – рентабельність; ТП – товарна продукція; С – собівартість; Р = (2210 – 1500) / 1500 ґ 100 =47.33% Витрати товарної продукції = витрати від браку (факт.) ґ на фактичний рівень рентабельності в коефіцієнтах = 45 ґ (47.33 + 100) / 100 =45 ґ 1.4733 = 66.3
6.4. Аналіз ритмічності виробництва Ритмічність - рівномірний випуск продукції у відповідності із графіком в обсязі та асортименті, які передбачені планом. Рівномірний випуск не означає виробництво продукції в однаковій кількості. Неритмічна робота безпосередньо впливає на обсяг реалізації продукції, бо продукцію, яка виготовлена наприкінці періоду важко реалізувати в цьому ж періоді. Неритмічна робота є однією з причин невиконання плану. Якщо робота неритмічна, то це означає недовикористання робочої сили і