бурхливо розвиватися приватний бізнес -продаж специфічних меблів. Однак, у першу чергу, були за-доволені мінімально необхідні потреби, що і визначило наси-чення ринку дешевою вітчизняною й імпортною продукцією. У 1995-1996 роках формувався прошарок заможних клієнтів, які мали можливість купувати якісні меблі як для роботи, так і для життя. Саме цей фактор і визначив прихід на ук-раїнський ринок відомих закордонних виробників. Динамі-ка обсягів виробництва деяких найменувань меблів в Укра-їні в 1991-1996 роках (за даними Міністерства статистики України) представлена на графіку (рис. 4.11).
Рис. 4.11. Динаміка обсягів виробництва деяких видів меблів за 1992-1996 pp.
За представленими Міністерством статистики України даними, понад 400 підприємства в Україні займаються ви-готовленням меблів.
Застосовуваний статистичними органами поділ товарів за найменуванням не зовсім є коректним, тому що не дозволяє виділити конкретні товарні групи. Разом із тим, дана інфор-мація корисна для проведення порівняльних оцінок вироб-ництва меблів тих чи інших найменувань. Так, за даними Міністерства статистики, в Україні виробництвом побутових меблів займаються 326 підприємств; гарнітурів і наборів меблевих виробів для кімнат, кухонь і прихожих - 198; та-буретів - 140; шаф для плаття і білизни - 128; кухонних меблів - 122; м'яких меблів -100; столів обідніх - 98; ліжок дерев'яних - 98; крісел - 76; диванів-ліжок - 76; шаф для книг - 74; полиць для книг - 73; стільців - 63; меблів дитя-чих - 60; столів журнальних - 59; столів кухонних - 58; столів письмових - 54; столів для посуду і сервантів - 54; шаф комбінованих - 49; крісел-ліжок - 37; шаф кухонних -36; матраців двосторонньої м'якості - 35; ліжок дитячих -33; матраців однобічної м'якості - 19; стелажів і полиць сек-ційних книжкових - 12; матраців дитячих -10; диванів м'я-ких - 9; меблів для дошкільних установ - 8; секретерів - 8; меблів для загальноосвітніх шкіл і установ освіти - 7; тахт і соф - 5 підприємств.
При цьому 82% підприємств випускають від 1 до 9 най-менувань меблів, близько 17% - від 10 до 19, і тільки 1% (чотири підприємства) - .від 20 до 24 найменувань меблів. Це Киверцівський державний виробничо-торговий деревооб-робний комбінат (всього 23 найменування); лісопромислове об'єднання "Прикарпатліс" (24 найменування), Львівське виробниче деревообробне об'єднання "Львівдерев" (24 най-менування); AT "Харківдрев" (22 найменування).
На сьогоднішній день виробництвом меблів в Україні за-ймаються 400-450 фірм і підприємств. У даний час на ринку меблів представлена продукція європейських, американських, азіатських виробників, а також виробників СНД і Балтії. Точно підрахувати загальну кількість торгових марок неможливо через неоднорідність структури пропозицій у різних регіонах. Однак із упевненістю можна сказати, що понад 95% імпорт-них меблів - це продукція різних європейських виробників.
Продукція колишніх співвітчизників представлена в основ-ному меблями Білорусії й Естонії. Цікавий досвід естонських мебельників щодо пропозиції товару на наш ринок. Майже вся меблева промисловість Естонії представлена в Україні однією фірмою - Martren Group.
У структурі пропозицій європейських меблів лідирують італійські мебльовики. Це і не дивно, тому що, на думку бага-тьох фахівців, саме італійці - законодавці світової меблевої моди.
До 50% пропонованих європейських меблів у Києві - іта-лійського виробництва, 15-20% -німецького, 15-20% -меблі виробництва Бельгії, Франції, Іспанії, Чехії й ін.
КОНКУРЕНЦІЯ ТА ІНШІ ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ
Митна політика держави у відношенні імпорту меблів спря-мована в цілому на зведення могутнього митного бар'єра на шляху імпорту меблевої продукції.
Так, спочатку Єдиним Митним тарифом на меблі для си-діння, що трансформуються чи не трансформуються в ліжка, його частини, на основні матрацні приналежності, постільні й аналогічні вироби меблювання з пружинами, набиті будь-якими матеріалами або що складаються з губчатої гуми чи пластмаси, покриті чи непокриті, були встановлені ставки ввізного мита в розмірі 10% пільгової і 20% повної.
Законом України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари", введеним у дію постановою Верховної Ради, на меблі для сидіння, що трансформуються чи не транс-формуються в ліжка, їхні частини, а також на меблі, що ви-користовуються в установах, установлені ставки акцизного збору у відсотках до обороту - 5%, ставки специфічного ввізно-го мита (пільгові, повні) - 15% . Цим Законом, тимчасово --до 2000 року звільнені від обкладання акцизним збором вироб-лені на українських підприємствах меблі (офісні).
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.96 р. №1245 були внесені зміни в Постанову №139 від 22.02.95 p., і встановлені ставки в розмірі 20% пільгової і повної.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.96 р. №1379 були встановлені ставки ввізного мита в розмірі 30% повної і пільгової на ряд товарів: столи письмові, меблі
дерев'яні типу кухонних, меблі дерев'яні типу спальних, меблі дерев'яні для їдалень і віталень, меблі пластмасові, частини меблів із металу, частини меблів із дерева, частини меблів з інших матеріалів.
Статтею 1 Указу Президента від 30.06.95 р. №499 уста-новлено, що до законодавчого рішення питання про встанов-лення пільг відносно ПДВ на імпортні товари з 7 червня 1995 року товари, ввезені для виробничих і власних нужд, не підлягають оподаткуванню на додану вартість під час пе-реміщення через митний кордон України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.96 р. №967 уведений перелік підакцизних товарів, щодо яких не застосовуються пільги, встановлені статтею 1 цього Указу. У цей перелік увійшла товарна група 94.0310 - меблі інші (офісні меблі). Однак, прийняття даної постанови призвело до того, що автомобільна й авіаційна промисловість були змушені пла-тити ПДВ за крісла, використовувані у виробничих цілях.
Крім внутрішнього регулювання на імпорт