ризикованим інвестиціям. Як бачимо, по таким інвестиціям рішення буде прийматись менш вірогідно ніж по менш ризикованим, якщо обидві інвестиції мають однакове значення не індексованого PI.
Так, для нашого проекту, при ступені ризику n=1
PIi = 4,73%
А при ступені ризику n=5
PIi = 22,05%
Таке представлення цього показника зручне для врахування ступені ризику інвестиції. Графічно індекс рентабельності підприємства можна зобразити у вигляді такої сукупності графіків. (див. рисунок 2.3.1)
Рисунок 2.3.1.
- норма рентабельності інвестиції
Для того, щоб з’ясувати, наскільки залежним є ефективність проекту від норми дисконтування, ми повинні визначити значення норми, при якій чистий приведений доход (ефект) дорівнює нулю. В нашому аналізі ми підемо далі, і побудуємо графік залежності NPV від r. (див. рисунок 2.3.2)
Рисунок 2.3.2
Будуємо графік з кроком у 0,2%.
Значення NPV рівне нулю у проміжку між 24,2% (NVP=29,86) і 24,4% (NVP=-47,12).
Ми можемо уточнити значення IRR за допомогою ітерації:
IRR=24,2%+(29,86/(29,86-(-47,12)))*(24,4%-24,2%)=24,2776%
На практиці доцільніше використовувати не тільки значення норми рентабельності, а взагалі розглядати функцію залежності чистого приведеного ефекту від норми дисконтування.
- коефіцієнт ефективності інвестицій
Цей показник є досить примітивним, оскільки він не враховує структурної динаміки грошових потоків. Окрім того, методика його розрахунку виведена емпірично, тому можливі випадки, коли цей коефіцієнт буде лише “заважати”
Формула розрахунку коефіцієнту ефективності інвестицій (ARR) наступна:
,
де PN – середньорічний прибуток
У нашому випадку
ARR=6976,2/10000=0,698
Цей показник порівнюють з коефіцієнтом рентабельності авансового капіталу, який є співвідношенням сумарного чистого прибутку та сумарних інвестицій.
FP=16481/20000=0,824
Отже, після проведених розрахунків можна зробити висновок, що даний проект інвестицій є доцільним і може бути прийнятий до виконання.
Розділ 3. Організаційно-фінансове забезпечення підвищення інвестиційної привабливості підприємства.
Судячи з розрахованих показників оцінки фінансового стану можна зробити висновок, що на даному етапі розвитку підприємство ВАТ «Надвірнянський Лісокомбінат » не є інвестиційно привабливим об’єктом, аналізуючи показники ліквідності, рентабельності, ділової активності ми чітко можемо простежити негативні тенденції у динаміці цих показників. Хоча розкритий у пункті 2.3 інвестиційний проект є доцільним до виконання, про це свідчать визначені показники. Але загалом інвестиційна привабливість даного підприємства не є дуже високою, тому можна запропонувати певні шляхи покращення становища підприємства у цій сфері. На мою думку найбільшу увагу слід звернути на покращення та прискорення грошового обороту на підприємстві, що призведе до покращення показників ліквідності, ділової активності, платоспроможності.
Відповідно до принципів організації моделі управління гро-шовими потоками, а отже і інвестиційною привабливістю суб'єкта господарювання остання включає такі основні функціональні елементи:
формування та прискорення надходження вхідних грошових
потоків суб'єкта господарювання;
концентрація надходження грошових коштів;
контроль за формуванням вихідних грошових потоків суб'єктів-та господарювання у часі;
прогнозування та планування резерву ліквідності;
формування системи моніторингу, управління та контролю резерву ліквідності підприємства;
оптимізація використання тимчасового надлишку грошових
коштів у розпорядженні підприємства.
Управління грошовими потоками, як і будь-яка свідомо керо-вана діяльність, реалізується відповідно до встановлених мене-джментом цілями та завданнями, адекватна ідентифікація та об-ґрунтування яких є вихідним етапом формування моделі управ-ління грошовими потоками. Так, сукупність заходів, які ставляться перед моделлю управління грошовими потоками, включає як за-гальні заходи управління фінансами суб'єкта господарювання, так і специфічні:
повнота та своєчасність покриття потреби підприємства у
капіталі для фінансування його операційної, інвестиційної та фі-нансової діяльності;
підтримання прийнятного рівня платоспроможності та ліквід-ності, а також попередження формування чи розвитку фінансової кризи;
збільшення вхідних грошових потоків як основного джере-ла фінансування підприємства та їх оптимізації у розрізі видів;
скорочення циклу обороту грошових коштів;
підтримання адекватного балансу між формуванням резер-ву ліквідності та втраченими альтернативними можливостями;
забезпечення ефективності використання грошових коштів
підприємства через оптимальний їх розподіл у часі та просторі;
скорочення накладних затрат підприємства, пов'язаних із генеруванням його грошових потоків, насамперед із надходжен-ням вхідних грошових потоків. [№7,ст. 512-515]
Визначена вище сукупність заходів які можуть бути проведені, управління грошовими по-токами конкретизується відповідно до індивідуальних потреб підприємства в конкретний момент часу шляхом установлення
проміжних (поточних) завдань управління грошовими потоками. Обґрунтування заходів та встановлення поточних завдань управ-ління грошовими потоками має здійснюватися із дотриманням таких правил.
По-перше, системність формування цільових фінансових по-казників та коефіцієнтів управління рухом грошових коштів від-повідно до сукупності цілей та завдань моделі управління грошо-вими потоками підприємства.
По-друге, повнота та достовірність формування вхідної пер-винної інформації щодо управління грошовими потоками за на-прямами такого управління — у розрізі вхідних та вихідних гро-шових потоків, грошових потоків від операційної, інвестиційної
та фінансової діяльності підприємства.
По-третє, забезпечення зіставності та інформативності фі-нансових показників та коефіцієнтів з метою їх адекватної стати-стичної та математичної обробки для обґрунтування та прийнят-тя управлінських фінансових рішень фінансовим менеджером
підприємства.
По-четверте, обґрунтування використання методів обробки з метою адекватної консолідації вхідних первинних інформацій-них ресурсів та подальшої ідентифікації на їх основі цільових па-раметрів моделі управління грошовими потоками суб'єкта госпо-дарювання.
По-п'яте, формування якісних та кількісних параметрів грошових потоків на основі визначення сукупності цільових фі-нансових показників як результуючих відносно усталеної сукуп-ності відособлених фінансових показників, що характеризують
окремі сторони руху грошових коштів підприємства.
По-шосте, забезпечення можливості адекватного контролінгу системи цільових параметрів руху грошових коштів підприєм-ства з метою забезпечення виконання управлінських фінансових рішень (моніторинг виконання плану, виявлення відхилень та
проведення коригування параметрів грошових потоків).
По-сьоме, забезпечення прийнятності цільових параметрів грошових потоків для їх використання в управлінні грошовими
потоками підприємства у наступних періодах.
Визначення заходів та конкретизація сукупності поточних за-вдань управління грошовими потоками здійснюється за напряма-ми реалізації такого управління, які виділяються відповідно до ви-дів грошових потоків (див. структурування грошових потоків). Як напрям вдосконалення інвестиційної привабливості має формуватися цілісна, логічно завершена сукупність господарських операцій підприємства, спрямована на виконання певних функцій фінансового мене-джменту. Базовими об’єктами фінансового менеджменту для підвищення інвестиційної