привабливості підприємства є:
* операційний грошовий потік;
* інвестиційний грошовий потік;
фінансовий потік.
У рамках зазначених напрямів управління грошовими потока-ми здійснюється концентрація уваги на вхідних та вихідних гро-шових потоках. Фінансово-організаційні особливості управ-ління інвестиційною привабливістю у розрізі основних напрямів будуть розглянуті нижче.
Формування та аналіз інвестиційної привабливості підприємства відповідно до визначених на-прямів здійснюється фінансовим менеджером з урахуванням суку-пності критеріїв, дотримання яких має на меті забезпечення адек-ватності та ефективності управління. Інвестиційна привабливість підприємства нерозривно пов'язані з питаннями фінансування та фінансового забезпечення потреби у капіталі, що дає змогу використовувати під час при-йняття управлінських рішень загальні критерії, які впливають на обґрунтування таких рішень щодо фінансування, — прибуток (ре-нтабельність); ліквідність; структура капіталу; мінімізація оподат-кування; об'єктивні (ринкові) та нормативно-правові (законодавчі) обмеження. Крім того, управління грошовими потоками у розрізі вхідних та вихідних потоків має здійснюватися з урахуванням ви-мог до забезпечення фінансової рівноваги, які формалізовані у ви-гляді правил фінансування. Однак фінансово-організаційні заходи по підвищенню інвестиційної привабливості вимагають застосу-вання специфічних критеріїв прийняття управлінських фінансових рішень, які можна формалізувати так:
абсолютна величина грошового потоку, розподіл грошового;
накладні витрати, пов'язані із генеруванням грошового потоку;
вплив грошового потоку на абсолютну величину потреби
підприємства у капіталі;
вплив грошового потоку на рівень платоспроможності під-приємства (планування ліквідності), строк мобілізації (іммобілізації) грошових коштів підприєм-ства;
пріоритет вхідних грошових потоків від операційної діяль-ності порівняно з іншими видами вхідних грошових потоків.
Вищенаведені заходи в більшій мірі можна охарактеризувати як фінансові. Що ж до організаційних та можна виділити кілька заходів які підприємство може використовувати для підвищення інвестиційної привабливості.
Одним із специфічних напрямків менеджмен-ту, інструментом організаційних заходів зміни стану підприємства є реструктуризація підприємства. Використання рест-руктуризації як ефективного засобу відновлення конкурентоспро-можності підприємства є дуже поширеним.
Реструктуризація підприємства — це проведення організа-ційно-господарських, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну структури суб'єкта господарювання, його управління, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні відновити прибутковість, конкурентоспроможність та ефективність виробництва. Як випливає із наведеного визначення, рест-руктуризація включає заходи з адаптації (приведення у відповід-ність) виробництва, системи управління та організаційної струк-тури, бізнес-процесів тощо до вимог стратегії відновлення при-бутковості та конкурентоспроможності підприємства. На відміну від цього, поняття «санація» охоплює також і заходи фінансового характеру, спрямовані переважно на вирішення проблеми фінан-сового забезпечення підприємства. [№14,ст. 35-38 ]
Реструктуризацію доцільно розпочинати на ранніх стадіях кризи. Вона спрямована переважно на подолання причин страте-гічної кризи та кризи прибутковості. Меншою мірою реструкту-ризація сприяє вирішенню проблеми платоспроможності підпри-ємства.
У сучасних концепціях реструктуризації підприємств перева-жає так званий реінжиніринговий підхід, який передбачає систе-мне моделювання й оптимізацію ресурсних та інформаційних по-токів, у результаті чого спрощується організаційна структура, мінімізуються матеріальні, фінансові та трудові затрати.
У літературних джерелах, присвячених дослідженню реструк-туризації підприємств, залежно від характеру заходів, які засто-совуються, виділяють такі форми реструктуризації:
реструктуризація управління підприємством;
реструктуризація виробництва та активів;
фінансова реструктуризація пасивів;
Заходи щодо реструктуризації управління підприємством по-винні впроваджуватися на плановій основі і лише після моделю-вання відповідних організаційних змін та аналізу можливих сце-наріїв. Перш ніж планувати майбутню структуру управління, слід проаналізувати основні елементи, переваги та недоліки існуючої. Усі затрати, пов'язані з реструктуризацією управління, покрива-ються, як правило, за рахунок внутрішніх фінансових джерел.
Реструктуризація пасивів пов'язана зі зміною структури та розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства. До основних заходів у рамках фінансової реструктуризації можна віднести такі:
реструктуризація заборгованості перед кредиторами;
списання заборгованості;
одержання додаткових кредитів;
збільшення статутного капіталу;
обмін боргових зобов'язань на корпоративні права; Зазначимо, що фінансова реструктуризація пасивів повинна в обов'язковому порядку супроводжуватися реструктуризацією ви-робництва, в противному разі заходи щодо покращення ситуації з фінансування можуть лише відстрочити ліквідацію підприємства на більш пізній період.
Реструктуризація виробництва та активів передбачає вне-сення змін у виробничо-господарській сфері підприємства з ме-тою раціоналізації виробничих процесів, зниження рівня витрат, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції. Рест-руктуризація виробництва супроводжується, як правило, рестру-ктуризацією активів (зміни в структурі та складі активної сторо-ни балансу). У рамках даного виду реструктуризації можуть проводитися такі заходи:
модернізація, оновлення виробничих засобів;
диверсифікація асортименту продукції та покращення її якості;
Отже можна сказати, що проведення вищенаведених заходів як організаційних так і фінансових покращить фінансовий стан підприємства загалом та інвестиційну привабливість зокрема.
Висновки
Отже можна зробити висновок, оцінка інвестиційної привабливості підприємства є дуже важливим аспектом діяльності кожного суб’єкта господарювання, оскільки інвестиційно привабливе підприємство має значний потенціал.
У даній курсовій роботі висвітлено як теоретичні так і практичні аспекти оцінки інвестиційної привабливості. На прикладі підприємства ВАТ «Надвірнянський Лісокомбінат» ми побачили послідовність та складові етапу оцінки інвестиційної привабливості, що була виконана на основі показників фінансової звітності. Також за допомогою таких показників як ЧТВ, період окупності, дохідності проекту, внутрішньої норми рентабельності ми оцін6или доцільність вкладення коштів у проект, що пропонує підприємство. Булу зроблена загальна оцінка ризику капіталовкладень у ВАТ «Надвірнянський Лісокомбінат» за допомогою статистичного методу. Узагальнивши всі дані, що були розраховані можна сказати, що підприємство не є інвестиційно привабливим тому в останньому розділі моєї касової роботи наведені заходи які можуть бути проведені для покращення ситуації. Зокрема на мою думку доцільним є пришвидшення розрахункового обігу на підприємстві, що позитивно вплине на строки погашення кредиторської заборгованості підприємства та заборгованості дебіторів перед підприємством. Дієвим заходом, що може бути впроваджений є зміна керівництва, організаційно структури підприємства, стилю та методів управління.
Можна сказати, що для кожного підприємства повинно бути важливо те, як на нього дивляться інвестори, як його оцінюють. І звичайно перед працівниками підприємства стоїть дуже складне завдання: задовольнити вимоги та бажання найвибагливішого