За характером участі у виробничому процесі працівники підприємства розподіляються на працівників основної діяльності, які зайняті безпосередньо виготовленням продукції, і невиробничий персонал, що зайнятий в обслуговуючих та інших господарствах.

До працівників основної діяльності відносять такі категорії працівників: робітники, учні, інженерно-технічний персонал і персонал охорони.

Для аналізу трудових ресурсів використовується інформація звітних форм 2-ПВ “Звіт з праці”, 1-П “Звіт підприємства з продукції”, 6-ПВ “Чисельність окремих категорій працівників підприємства і підготовка кадрів”, а а також дані планово-нормативної, облікової та оперативної інформації зі звітів підрозділів підприємства, інші оперативні дані. Із таблиці 2 видно, що у звітному періоді збільшилась чисельність персоналу в порівнянні з минулим періодом на 54 особи в тому числі збільшилось працівників основної діяльності на 53 осіб, робітників збільшилось на 51 особу, службовців збільшилось на 2 особи. Обсяг продукції відповідно також збільшився в порівнянні з минулим періодом на 87,2%, що в сумі склало 31047 тис. грн.

Поряд з аналізом наявності та руху чисельності працівників важливо структуру персоналу основної діяльності і і визначити рівень її оптимальності. Для цього порівнюють фактичну питому вагу кожної категорії персоналу в його загальній кількості з необхідною, протягом кількох періодів і визначають відхилення (табл. 3).

Дані необхідні для аналізу забезпечення підприємства трудовими ресурсами, наведено в таблиці 2.

Табл. 2

Оцінка забезпечення підприємства трудовими ресурсами.

Показники | Факт за

минулий період | За завітній період | Відхилення абсолютне

(+, -) | Фактично,

%

план | факт | від

плану | від

минулий період | до

плану | до

минулий період

Усього персоналу, осіб

у т.ч. | 548 | 550 | 602 | +52 | +54 | 109,5 | 109,9

1. Працівники основної діяльності із них | 520 | 540 | 573 | +33 | +53 | 106,1 | 110,2

- робітники | 479 | 520 | 530 | +10 | +51 | 101,9 | 110,6

- службовці

у т.ч. | 41 | 41 | 43 | +2 | +2 | 104,9 | 104,9

- керівники | 10 | 11 | 12 | +1 | +2 | 109,1 | 120,0

- спеціалісти | 31 | 31 | 31 | - | - | - | -

2. Непромисловий персонал (неосновної діяльності) | 28 | 28 | 29 | +1 | +1 | 103,67 | 103,6

- Обсяг продукції

тис. грн. | 35597 | 45597 | 66644 | +21047 | +31047 | 146,2 | 187,2

Структура трудових ресурсів підприємства.

Категорії персоналу | Персонал основної діяльності

Минулий період | За

планом | Фактично

к-сть

осіб | питома

вага, % | к-сть

осіб | питома

вага, % | к-сть

осіб | питома

вага, %

Працівників основної діяльності у т.ч. | 520 | 100 | 540 | 100 | 573 | 100

- робітники | 479 | 92,1 | 520 | 96,3 | 530 | 92,5

службовці

із них: | 41 | 7,9 | 41 | 3,7 | 43 | 7,5

керівники | 10 | 1,9 | 11 | 2,0 | 12 | 2,1

спеціалісти | 31 | 6,0 | 31 | 5,7 | 31 | 5,4

Дані таблиці 3 свідчать, що питома вага робітників збільшилася на 0,4% проти минулого періоду або на 51 особу, однак питома вага службовців знизилася на 0,4 проти минулого періоду.

Підвищення питомої ваги робітників проти минулого періоду спричиняє відповідне підвищення праці у розрахунку на одного працівника основної діяльності в цілому, а також на одного робітника. Величина впливу цього фактора на продуктивність праці одного робітника розраховується множенням різниці між фактичною питомою вагою робітників і питомою вагою робітників за минулий період у загальній чисельності на середню продуктивність праці за минулий період (92,5 – 92,1) • 45597 : 100 = 182,4 грн.

Збільшення питомої ваги робітників у загальній чисельності спричинило підвищення продуктивності праці у звітному періоді на 96,7 тис. грн. (182,4 • 530).

Дальше поглиблення аналізу структури чисельності персоналу проводимо виходячи з того, що для високопродуктивності праці підприємство має бути збережене основними і допоміжними робітниками, кваліфікація яких відповідала б потребам виробництва. Ми вивчаємо співвідношення між основними і допоміжними робітниками, тенденцію зміни цих співвідношень і якщо вони не на користь основних робітників, то керівництву підприємства необхідно з’ясувати причину утримування позапланової чисельності допоміжних робітників і розглянути можливість їх скорочення за рахунок автоматизації виробничих процесів, поліпшення організації допоміжних робіт (табл. 4).

Табл. 4

Чисельність основних і допоміжних робітників.

Категорії робітників | План | Фактично | Минулий

період | Відхилення

(+, –)

к-сть

осіб | % до заг.

к-сті | к-сть

осіб | % до заг.

к-сті | к-сть

осіб | % до заг.

к-сті | від

плану | від минулого періоду

Робітники, усього осіб в т.ч. | 520 | 100 | 530 | 100 | 479 | 100 | +10 | +51

- основні | 425 | 81,7 | 436 | 82,3 | 384 | 80,2 | +11 | +52

- допоміжні | 95 | 18,3 | 94 | 17,7 | 95 | 19,8 | -1 | -1

З таблиці 4 бачимо, що питома вага робітників зросла проти планової на 0,6% (82,3 – 81,7), а проти минулого періоду на 2,1% (82,3 – 80,2). Підвищення питомої ваги основних робітників у загальній кількості робітників позитивно характеризує роботу підприємства, оскільки супроводжується зростання продуктивності праці. Вплив зміни питомої ваги основних робітників у загальній їх чисельності на виробіток одного робітника визначається діленням різниці між фактичною і плановою питомою вагою основних робітників на планову питому