Завдяки підвищенню питомої ваги основних робітників у загальній їх чисельності продуктивність праці одного основного робітника на 0,73%.

Відповідним етап аналізу забезпеченості підприємства робочою силою є вивчення її руху.

Склад працівників постійно змінюється у зв’язку із скороченням штату, звільненням з власного бажання, виходом працівників на пенсію, пересуванням їх на посадах у межах структурних підрозділів та прийманням нових робітників замість вибулих або у зв’язку з розширенням виробництва. Надто велика плинність робочої сили спричиняє додаткові витрати на підготовку те перепідготовку нових робітників, знижує на певний час продуктивність праці не тільки нових робітників, а й тих, що звільняються і потребують певного часу для пошуків нової роботи.

Отже, оборот робочої сили поділяють на необхідний, що відбувається з об’єктивних причин, які не залежать від адміністрації підприємства, та надмірний, який вимагає звільнення працівників за порушення трудової дисципліни, прогули, через недостатню високу кваліфікацію, у зв’язку з рішенням судових органів і інше.

На практиці має місце і зворотне явище – недостатній оборот робочої сили, коли з будь-яких причин уповільнюється необхідне оновлення кадрів підприємства.

Про це свідчить зростання кількості працівників пенсійного віку.

Дані для аналізу руху робочої сили підприємства наведено в таблиці 5.

Табл. 5

Рух робочої сили на підприємстві.

Показник | Минулий період | Звітній період | Відхилення

абсолютне

(+;–) | %

1. Середньоспискова чисельність працівників | 548 | 602 | +54 | +9,85

2. Прийняття на роботу нових працівників протягом року | 122 | 81 | -41 | -33,4

3. Вибуло працівників

у т.ч. з причини: | 53 | 63 | +10 | +18,87

а) призов до армії, вибуття на навчання, вихід на пенсію та з інших причин, передбачених законом | 4–––

б) з власного бажання | 11 | 9 | -2 | -18,18

в) звільнення за порушення трудової дисципліни––

4. Коефіцієнт обороту:

з приймання, %

зі звільненням | 22,3

9,8 | 13,5

10,5 | -8,8

-0,7 | -39,5

+7,1

5. Коефіцієнт плинності кадрів, % | 2,0 | 1,5 | -0,5 | -2,5

6. Коефіцієнт загального обороту, % | 31,9 | 23,9 | -8 | -25,1

Для вивчення руху робочої сили на підприємстві розраховуються коефіцієнти обороту з приймання та зі звільнення, а також коефіцієнти плинності, стабільності загального обороту.

Коефіцієнти обороту з приймання (КПп) – це відношення заново прийнятих працівників до середньоспискової чисельності працівників основної діяльності:

Коефіцієнт обороту зі звільнення (КПп) – це відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності ПОД;

Коефіцієнт загального обороту (КПоб) – обчислюється як відношення кількості заново прийнятих на роботу і тих, що вибули, до середньоспискової чисельності:

Коефіцієнт плинності кадрів (КПпл) – розраховують як відношення кількості звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності:

Розрахунок показує, що на підставі коефіцієнт загального обороту знизився у звітному періоді на 25,1% (23,9 : 31,9 • 100 – 100), коефіцієнт обороту з приймання знизився на 39,5% (13,5 : 22,3 • 100 – 100), коефіцієнт плинності кадрів знизився на 2,5%.

Зниження коефіцієнта загального обороту та плинності кадрів пов’язаний із зниженням звільнених за власним бажанням на 18,18% проти минулого періоду.

Особливу увагу слід звертати на плинність кадрів, тому що плинність знижує продуктивність праці на підприємстві для цього, щоб розробити заходи спрямовані на закріплення робочих кадрів, необхідно знати конкретні причини звільнення з власного бажання.

1.3. Аналіз рівня та динаміки продуктивності праці на підприємстві.

Трудомісткість продукції – показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництві одиниці або всього обсягу виготовленої продукції.

Трудомісткість є питома і технологічна. Питома трудомісткість – це загальні витрати людино – годин на продукцію.

Технологічна трудомісткість – це витрати нормованого часу основних робітників – відрядників на виробництво продукції.

Між показниками трудомісткості та продуктивності праці існує обернено пропорційний зв’язок – за зниження трудомісткості продуктивності праці зростає, і навпаки.

Скорочення затрат робочого часу на виробництво одиниці продукції безпосередньо впливає на величину середнього динного виробітку робітників.

Рівень і динаміка годинної продуктивності праці зазнають постійного впливу інтенсивних факторів.

Інтенсивні фактори забезпечують зниження трудомісткості виготовлення продукції і відповідний рівень виконання норм виробітку. До них відносять: кваліфікаційний, професійний рівень робітників; технічну і енергетичну озброєність праці; механізацію та автоматизацію технологічних процесів за впровадження прогресивної техніки, технології, матеріалів; організацію нормування праці; застосування у виробництві комплектуючих виробів; поліпшення якості структури, асортименту продукції, удосконалення організації виробництва та управління.

У процесі аналізу трудомісткості вивчається її динаміка, причини зміни її величини і вплив на продуктивність праці.

Динаміку та вплив зміни величини трудомісткості на продуктивність праці робітників можна простежити, використовуючи показник питомої трудомісткості в розрахунку на 1000 грн. продукції таблиця 6.

Таблиця 6

Аналіз трудомісткості продукції.

Показник | Минулий період | Звітний період | Зміна показника, %

за планом | фактично | план до минулого року | факт до минулого періоду | факт до плану

1.Обсяг продукції, тис. грн. | 35597 | 45597 | 60644 | 128,1 | 187,2 | 146,2

2.Відпрацьовано всіма робітниками, люд.-год. | 980008 | 1096005 | 1096204 | 111,8 | 111,9 | 100,01

3.Питома продуктивність на 1000 грн. люд.-год. (ряд.2: ряд 1) ·1000 | 27530,6 | 24036,8 | 16448,7 | 87,3 | 59,7 | 68,4

4. Середньогодинн. виробіток кожного робітника, грн.(ряд1:ряд2) | 0,036 | 0,042 | 0,061 | 116,7 | 169,4 | 145,2

Наведені в таблиці 6 дані показують, що питома трудомісткість знизилась проти минулого періоду на 40,3% (100 - 59,7) за плану 12,7% (100 - 87,3). За рахунок цього фактора було в основному забезпечене зростання годинної