підприємства як у статиці за певний пері-од, так і в динаміці — за кілька періодів, дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та способи ефективні-шого використання фінансових ресурсів, їх раціонального роз-міщення.
Неефективність використання фінансових ресурсів призво-дить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабель-ності підприємства, до загрози економічних санкцій.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:—
дослідження рентабельності та фінансової стійкості під-приємства;—
дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;—
об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, плато-спроможності, фінансової стійкості підприємства;—
оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;—
аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;—
визначення ефективності використання фінансових ресурсів. Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для
розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.
Кредитори й інвестори аналізують фінансовий стан підпри-ємств, щоб мінімізувати свої ризики за позичками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.
У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найінформативніших параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.
При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінан-сової перспективи підприємства.
Аналіз фінансового стану — це частина загального аналізу го-сподарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємозв'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.
Існують кілька видів фінансового аналізу.
За організаційними формами проведення виділяють два осно-вні види фінансового аналізу:
а) внутрішній;
б) зовнішній.
Внутрішній аналіз проводять фахівці самого підприємства.
Зовнішній аналіз проводять аналітики, котрі є сторонніми що-до підприємства особами і не мають доступу до його внутрішньої інформаційної бази. Через це такий аналіз є більш формалізова-ним і менш деталізованим. Різниця у змісті зовнішнього і внут-рішнього аналізу пов'язана також із різницею завдань, що їх ви-конують обидва ці види аналізу.
Особливості зовнішнього фінансового аналізу:—
значна кількість суб'єктів аналізу — користувачів інфор-мації про діяльність підприємства;—
різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;—
наявність типових методик аналізу, стандартів обліку і звітності;—
орієнтація аналізу тільки на публічну зовнішню звітність підприємства;—
обмеженість завдань аналізу;—
максимальна доступність результатів аналізу для користу-вачів інформації.
Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу, як пра-вило, складається з:
1) аналізу абсолютних показників прибутку;
2) аналізу показників рентабельності;
3) аналізу фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;
4) аналізу ефективності використання позичкового капіталу;
5) економічної діагностики фінансового стану підприємства і рейтингової оцінки емітентів.
Фінансовий аналіз за даними фінансової звітності називається класичним.
Основним змістом внутрішнього аналізу фінансового стану підприємства є:—
аналіз майна (капіталу) підприємства та впливу його вико-ристання на фінансовий стан підприємства;—
аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;—
оцінка ділової активності підприємства;—
аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;—
аналіз кредитоспроможності підприємства;—
аналіз ефективності використання власних та залучених фінансових ресурсів;—
аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;—
аналіз самоокупності підприємства;
комплексна оцінка фінансового стану підприємства.
Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і ґрунтуєть-ся на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані.
За обсягом дослідження виділяють повний та тематичний фінансовий аналіз підприємства:
а) повний фінансовий аналіз проводять з метою комплексного вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства;
6) тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окре-мих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом та-кого аналізу може бути ефективність використання активів під-приємства чи фінансових ресурсів з окремих джерел, рівень фі-нансової стійкості та платоспроможності підприємства, оптимальність фінансової структури капіталу тощо.
Залежно від об'єкта аналізу можна виділити такі його види: *
аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому. У про-цесі такого аналізу об'єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства як такого без відокремлювання різних його структур-них одиниць та підрозділів;
- аналіз фінансової діяльності окремих структурних одиниць та підрозділів. Цей аналіз базується в основному на результатах внутрішнього аналізу підприємства;*
аналіз окремих фінансових операцій. Предметом такого ана-лізу можуть бути окремі операції, пов'язані з коротко- або довго-строковими фінансовими вкладеннями, з фінансуванням окремих реальних проектів.*
3 урахуванням термінів та цілей проведення виділяють попе-редній, поточний (оперативний) та прогнозний фінансовий аналіз.*
Попередній фінансовий аналіз пов'язаний із вивченням умов фінансової діяльності підприємства в цілому чи здійсненням окремих фінансових операцій. Наприклад, оцінка власної плато-спроможності за потреби отримання банківського кредиту.*
Поточний (чи оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі поточної фінансової діяльності з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він об-межується невеликим проміжком часу (місяць, квартал).*
Прогнозний (чи перспективний) фінансовий аналіз здійсню-ється підприємством за прогнозними або очікуваними даними, які порівнюють з даними відповідного звітного періоду. Він дає змогу глибше й повніше проаналізувати перспективний фінансо-вий стан і результати фінансової діяльності підприємства, ніж попередній (ретроспективний) та поточний, оскільки базується на звітних матеріалах, а також уможливлює прогнозування діяльно-сті підприємства в майбутньому.
Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства створила певні прийоми й методи його здійснення.
Можна назвати шість основних прийомів аналізу:
1) горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної по-зиції звітності з відповідним показником за попередній період;
2) вертикальний (структурний) аналіз — визначення структу-ри фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;
3) трендовий аналіз — порівнювання кожної позиції звітності з відповідними показниками за кілька попередніх періодів та ви-значення тренду — основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих пері-одів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найваж-ливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану);
4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) — розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;
5) порівняльний аналіз — внутрішньогосподарський аналіз рі-зних показників звітності самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також