6) факторний аналіз — визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і оберненим (синтез), коли його окремі еле-менти об'єднують у загальний результативний показник.

Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінан-сові ресурси, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства — об'єк-тивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних мож-ливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів — можуть застосовуватися різні методи.

Метод фінансового аналізу — це комплекс науково-методич-них інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

В економічній теорії та практиці існують різні класифікації ме-тодів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.

Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких ана-літичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:—

експертних оцінок і сценаріїв,—

психологічні,—

морфологічні,—

порівняльні,—

побудови системи показників,—

побудови системи аналітичних таблиць.

Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залеж-ності, тобто методи:—

ланцюгових підстановок,—

арифметичних різниць,—

балансовий,—

відокремлювання ізольованого впливу факторів,—

відсоткових чисел,

— диференційний,—

логарифмічний,—

інтегральний,—

простих і складних відсотків,—

дисконтування.

У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і тра-диційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, ме-тод головних компонентів).

Використання видів, прийомів та методів аналізу для конк-ретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукуп-ності становить методологію та методику аналізу.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моде-лей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємо-зв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні ін-формації з бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі — це моделі передбачувального, прогнос-тичного характеру. Вони використовуються для прогнозування до-ходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового ста-ну. Найпоширеніші з них: розрахунки точки критичного обсягу про-дажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динаміч-ного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).

Нормативні моделі — це моделі, які уможливлюють порів-няння фактичних результатів діяльності підприємства із норма-тивними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі вико-ристовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі, їх суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю ви-трат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.

Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу, їх кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.

Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналі-зу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні вико-ристання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині ре-зервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

2. Показники оцінки фінансового стану підприємства

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально і всебічно характе-ризують господарський стан підприємства.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бу-ти такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економіч-ними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, на-скільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відно-шенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження своїх відносин з підприємством або встановлення таких відносин. У кожного з партнерів підприємства — акціоне-рів, банків, податкових адміністрацій — свій критерій економіч-ної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану ма-ють бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, вихо-дячи з власних інтересів.

Зрозуміло, що в підтримуванні доброго фінансового стану за-інтересоване передовсім саме підприємство. Однак такий фінан-совий стан формується в процесі взаємовідносин будь-якого під-приємства із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та Іншими юридичними і фізичними особами. Інша річ, що без-посередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, котрі завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес.

Отже, необхідно систематично, детально і в динаміці аналізу-вати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

Ми пропонуємо класифікацію і порядок розрахунку комплек-су основних оцінних показників, що з них залежно від конкретної мети аналізу можна вибрати відповідну кількість та види за таки-ми ознаками: майновий стан підприємства, його прибутковість; ліквідність, платоспроможність та кредитоспроможність; фінан-сова стійкість та стабільність; рентабельність; ділова активність; оцінка акціонерного капіталу.

Розгляньмо порядок розрахунку основних оцінних показників з урахуванням нових стандартів бухгалтерського обліку.

Для оцінки майнового стану підприємства доцільно викорис-товувати п'ять показників, розраховуючи їх у порядку.

Оцінка комплексу перелічених показників дає змогу визначи-ти, наскільки ефективно використовується майно підприємства, чи все у