нього гаразд із оновленням основних засобів сучаснішою технікою, чи своєчасно позбавляється підприємство фізично і морально застарілого устаткування і обладнання. Такий аналіз наочно продемонструє конкретні резерви підвищення ефективно-сті використання майна підприємства.
Важливою складовою фінансового аналізу підприємства будь-якої сфери діяльності і форми власності має бути оцінка його прибутковості. Для цієї мети доцільно використовувати шість показників, розраховуючи їх за порядком.
Аналіз комплексу шести показників уможливить оцінювання прибутковості підприємства за основними її складовими і визна-чення можливих резервів її підвищення.
Для детальної оцінки ліквідності, платоспроможності та кре-дитоспроможності підприємства доцільно використовувати біль-шу кількість показників, ніж для оцінки майнового стану і при-бутковості підприємства.
На основі всебічної і ретельної оцінки за цими показниками мож-на не тільки оцінити в динаміці стан і тенденції ліквідності, плато-спроможності і кредитоспроможності підприємства, а й визначити «вузькі» місця, розв'язавши проблеми яких можна поліпшити ці по-казники. Інакше кажучи, результатом такого аналізу має стати вияв-лення потенційних можливостей поліпшення ліквідності підприємст-ва, підвищення його платоспроможності та конкурентоспроможності.
Аналіз усього комплексу оцінних показників доцільно доповню-вати докладною оцінкою кредитоспроможності підприємства.
Під кредитоспроможністю підприємства розуміють наявність у нього фінансових можливостей одержання кредиту та повернення його у належний термін.
Перш ніж надати кредит, банк визначає той рівень ризику, що його він готовий узяти на себе, та розмір кредиту, який може бути наданий.
Аналіз умов кредитування передбачає вивчення:
* «солідності» позичальника, яка характеризується своєчасністю розрахунків за раніше одержаними кредитами, якістю звітів, відпо-відальністю та компетентністю керівництва;*
можливостей позичальника виробляти конкурентоспроможну продукцію;
* його дохідності — банк оцінює прибутки, які планує отримати позичальник з погляду можливості виплати банку як відсотків, так і основного боргу;
* цілей використання кредиту;*
суми кредиту.
Цей аналіз робиться одночасно з оцінкою ліквідності балансу та співвідношення між власними і позичковими коштами.
Аналізуючи кредитоспроможність, використовують, крім пе-релічених вище, низку додаткових показників, зокрема:
1) норму прибутку на вкладені кошти;
2) ліквідність балансу підприємства.
Норма прибутку визначає відношення суми прибутку до за-гальної суми пасиву за балансом. Зростання цього показника свідчить про тенденцію до збільшення прибуткової діяльності пози-чальника та його дохідності.
Спроможність підприємства швидко погашати свою заборгова-ність характеризується також ліквідністю його балансу, яка визначає рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, термін пере-творення яких на гроші відповідає терміну погашення заборгованості.
Аналіз ліквідності балансу здійснюється через порівняння коштів за активом, які згруповано за мірою їхньої ліквідності (в порядку її зниження) із зобов'язаннями за пасивом, об'єднаними за термінами їхнього погашення (в порядку зростання термінів сплати).
Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості їх перетво-рення на грошові кошти, активи підприємства підрозділяють на такі групи:
А1 — найліквідніші активи (усі грошові кошти підприємства, та короткострокові фінансові вкладення);
А2 — активи, що легко реалізуються (дебіторська заборгова-ність та інші легкореалізовувані активи);
A3 — активи, що повільно реалізуються (запаси та витрати II розділу балансу, за винятком витрат майбутніх періодів, а та-кож довгострокові фінансові вкладення, малоцінні та швидко-зношувані предмети, готова продукція тощо);
А4 — активи, що важко реалізуються (основні фонди, нема-теріальні активи, незавершені капітальні вкладення, обладнання, устаткування).
Пасиви балансу групуються в порядку настання терміну опла-ти в такі групи:
П1 — найтерміновіші пасиви (кредиторська заборгованість та інші найтерміновіші пасиви);
П2 — короткострокові пасиви (короткострокові кредити та позикові кошти);
П3 — довгострокові пасиви (довгострокові кредитні й пози-кові кошти);
П4 — постійні пасиви (джерела власних коштів І розділу пасиву).
Для збереження балансу активів та пасивів підсумок даної групи зменшується на суму витрат майбутніх періодів.
Для визначення ліквідності балансу слід порівняти підсумки згрупованих активів і пасивів. Баланс вважається ліквідним, якщо:
А1>П1; А2>П2; АЗ>ПЗ; А4>П4.
Нині, за умов нестабільного фінансового стану багатьох під-приємств, можливості їхнього банкрутства, особливого значення набуває систематична (не рідше одного разу на квартал) оцінка фінансової стійкості та стабільності підприємства. Таку оцінку доцільно здійснювати (у разі деталізованого аналізу) за 12-ма по-казниками.
Деталізований аналіз в динаміці фінансової стійкості і стабі-льності підприємств за сукупністю перелічених показників умо-жливить усебічну оцінку стану і тенденцій зміни фінансової стій-кості підприємства будь-якої сфери діяльності, форми власності та визначення наявних потенційних можливостей (резервів) під-вищення фінансової стійкості та стабільності.
Обов'язковою і важливою складовою фінансового аналізу має бути оцінка показників рентабельності підприємства.
Оцінка рентабельності за переліченими показниками характе-ризує такі складові рентабельності, як рентабельність продажу, основної діяльності, основного власного та перманентного й усього капіталу підприємства. Динаміка цих показників дасть змогу ви-значити конкретні резерви її підвищення.
Узагальнюючими показниками оцінки фінансового стану під-приємств є показники ділової активності, яку доцільно оцінювати за 10-ма показниками.
Аналіз цих показників дає змогу оцінити в динаміці оборот-ність усього власного капіталу, мобільних, оборотних коштів, го-тової продукції, дебіторської та кредиторської заборгованості, фондовіддачі основних засобів. На цій основі можна висновувати щодо наявних резервів прискорення обороту всіх перелічених складових майна та коштів підприємства, а отже — щодо стану його ділової активності.
Оскільки в останні роки великого поширення набула акціоне-рна форма власності, важливою складовою фінансового стану для відкритих та закритих акціонерних товариств має стати ана-ліз показників акціонерного капіталу. Для цієї мети доцільно ви-користовувати такі 6 показників.
Аналіз такого комплексу показників у динаміці дасть змогу визначити, чи дає акціонерам вкладання коштів в акціонерний капітал належні прибутки і якщо ні, — з'ясувати причини низь-кої ефективності акціонерного капіталу.
Важливо не тільки систематично розраховувати та порівнюва-ти в динаміці показники фінансового стану підприємства, а й правильно їх оцінювати. З цією метою виходячи із прогресивної вітчизняної та світової практики можна рекомендувати систему нормативних значень показників.
Зіставляючи фактичні показники оцінки ліквідності, плато-спроможності, фінансової стійкості і стабільності кожного під-приємства з наведеними нормативними значеннями, можна зробити висновок про відповідність фактичних значень оцінних