- дисконтування.

У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів).

Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі - це моделі передбачувального, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).

Нормативні моделі - це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі, їхня суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.

Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу, їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку. Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

2. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ " "ШЛЯХОВИК"

2.1 Аналіз структури балансу підприємства

ВАТ „Шляховик” (надалі ВАТ „Шляховик”) було створене в 1971р. В 1991р. управління вийшло із складу тресту "Київшляхбуд". В 1994 році зареєстроване як ВАТ [18].

Філософія ведення бізнесу у ВАТ „Шляховик” полягає в чіткому визначенні його місії: “ВАТ „Шляховик” добровільно об'єднало свої ресурси для того, щоб будувати сучасні, якісні, високотехнологічні автомобільні дороги і дорожні комплекси, як на території України, так і за її межами; забезпечуючи зайнятість і гідну винагороду за роботу, постійно збільшуючи вартість акцій”.

ВАТ „Шляховик" має два асфальтобетонні заводи, 3 будівельні дільниці по влаштуванню земельного полотна та щебеневої основи, будівельну дільницю по вкладанню асфальтобетонної суміші, автотранспортну дільницю та ремонтно-механічну майстерню.

ВАТ „Шляховик” є генпідрядною організацією, що має великий досвід будівництва, реконструкції і капітального ремонту складних транспортних об'єктів.

ВАТ „Шляховик” здійснює будівництво, реконструкцію та ремонт автошляхів, благоустрій територій та житлових районів, виготовлення асфальтобетонної суміші. Всі види виробничої діяльності є перспективними, виробництво залежить від сезонних змін — в період з листопада по березень проводяться ремонтні роботи автотранспорту та дорожньо-будівельної техніки.

Ааналіз структури активів та пасивів балансу представлений на рис. 2.1, 2.2.

Рис. 2.1. Аналіз структури активів балансу

Аналіз структури активів балансу підприємства свідчить про перевищення в активі частки оборотних активів над необоротними. Це позитивне явище, оскільки чим швидше обертаються кошти, тим більшим буде прибуток підприємства. Проте значне збільшення оборотних коштів у 2003 році – на 27 тис. грн.. порівняно з 2002 роком знижує ліквідність підприємства.

Рис. 2.2. Аналіз структури пасивів балансу

Проаналізувавши структуру активів, можна зробити висновок, що власний капітал більш, ніж на 50% перевищує поточні зобов’язання підприємства, що відповідає нормативам.

2.2. Аналіз основних коефіцієнтів фінансового стану підприємства

Проведемо даний аналіз фінансових показників для ВАТ „ „Шляховик” за період 2001 - 2003 рр.

В Додатках 1...4 наведені формули для розрахунків фінансових коефіцієнтів, а в табл. 2.1...2.5 — результати їх обчислень. Графічно динаміку показників представлено на рис. 2.3.....2.6. Даними для аналізу служать показники річної фінансової звітності підприємства (Додатки ...8).

Таблиця 2.1

Значення показників фінансової незалежності та структури капіталу

Назва показника | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | Нормативне значення

1. Коефіцієнт незалежності (автономії) | 0,8 | 0,642 | 0,535 | > 0,5

2. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу | 0,2 | 0,358 | 0,468 | < 0,5

3. Коефіцієнт фінансової стабільності | 4,003 | 1,79 | 1,137 | >1

4. Коефіцієнт заборгованості | 0,25 | 0,559 | 0,88 | <1

5. Показник фінансового лівериджу | 0 | 0 | 0 | < 0,5

6. Коефіцієнт маневреності власних коштів | 0,61 | 0,427 | 1,134 | -

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Зростання коефіцієнту в динаміці свідчить про збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

Коефіцієнт заборгованості відображає, скільки позикових коштів припадає на одиницю власних коштів, вкладених в активи підприємства. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнту незалежності. Його збільшення в динаміці свідчить про збільшення питомої ваги позикових коштів в фінансуванні підприємства. Проте його значення у межах нормативного, що свідчить про відносну незалежність підприємства від позикових коштів.

Коефіцієнт маневрування власного капіталу показує, яка частина власного