Група по боротьбі за створення НДЛ | *заст. з хірургії

*заст. з космет.

*нач. від. лазерної терапії

*нач. від. діагн. обличча

*нач. від. діагн. тіла | 1

1

1

1

1 | Зв”язки неформальні, що базуються на бажанні створити НДЛ. | Група виникла з приводу потреби на фірмі НДЛ, яка б досліджувала ліки та препарати і давала рекомендації щодо їх ефективнішого застосування. | Для того, щоб не виникло конфліктів, слід створити дану лабораторію (якщо вона дійсно потрібна). Їі видно на раціональній органіграмі упраління.

Курсивом написана група, яка коли доб”ється свого,перетвориться на групу контролю роботи НДЛ.

(*) – група, яка з”явиться у майбутньому.

7.Розробка пропозицій з організації та вдосконалення керівництва.

Характеристика параметрів керівництва:

Обгрунтування параметрів керівництва

Форми влади

Способи впливу

Підходи до лідерства

Стилі керівництва

Головний лікар

Експертно – еталонна

На власному прикладі показує, що повністю відданий фірмі та ії інтересам і працівники вірять, що він дійсно експерт у цьому ділі.

Ситуаційний підхід. У різних ситуаціях проявляє різні особисті якості та різну поведінку, що можна анзвати гнучкою політикою.

Автократично – ліберальний, тобто орієнтований на роботу. Але у працівників є певна свобода дій.

Заступник з економічних питань

Традиційно – еталонна

Він знає, що працівники вірять у право керівника віддавати накази і у те, що вони мусять йому підкорятися і виконувати їх.

З позицій поведінки, тобто він старається показати працівникам, що він дійсно начальник строгий та досвідчений.

Автократичний, який орієнтує працівника на роботу і ан відсутність помилок у ній.

Заступник з кадрових питань та маркетингу

На засадах винагороди

Заохочує прцівників подавати свіжі та цікаві ідеї. Запровадив у своєму відділі особливу систему винагород.

З позицій поведінки, тобто заохочує працівників до роботи, допомагає їм, підтримує і хвалить за успіхи

Демократично –ліберальний, який полягає у тому, що вся увага звертається на людину та її ідеї.

Заступник по відділенню хірургії

Експертно – еталонна

На власному прикладі показує, яким кваліфікованим має бути хірург, а працівники це підтримуєть і беруть з нього приклад.

Ситуаційний, тобто у різних випадках керівник веде себе по – різному, шукає оптимальний вихід із положення.

Автократично – ліберальний, який полягяє у тому, що керівник відчуває серьйозність своєї посади і тому він зорієнтовує працівників на рбобту якісну та уважну. Проте він підтримує ініціативність.

Заступник по відділенню косметології

Екпертно – еталонна

Так як робоат і відповідальність його ідентична із заступником по відділенню хірургії, то він переймає всі позиції влади від нього.

Начальник відділу кадрів

Влада примусу

Впевнив працівників у тому, що вони порівняно із ним просто “ніхто”. Тому він поширює свою владу не тільки на професійні, але й на особисті відносини з працівниками. А вони в свою чергу його бояться.

Ситуаційний, який полягає у тому, що керівник у різних ситуаціях веде різну політику і по – різному вирішує проблеми.

Автократичний, тобто керівник орієнтований тільки на роботу і не звертає уваги на працівників, тому що впевнений, що на роботі треба думати тільки про роботу.

Характеристика і обгрунтування застосування підходів до ефективного керівництва:

Загальна характеристика

Переваги застосування в організації

Недоліки використання в організації

Обгрунтування вибору конкретного підходу до ефективного керівництва

Базові системи Лайкерта

Базується на оцінці поведінки керівника. Виділяють:1.експлуататорсько – авторитирну (керівник має якості автократів); 2.доброзичливо – авторитарну (підлеглі обмежено беруть участь у прийнятті рішень); 3.консультативно – демократичну (довіра між працівниками і керівниками); 4.на засадах участі в управлінні (групове прийняття рішень).

Враховані майже всі аспекти поведінки керівника. Він має бути у довірі із працівниками, приймати до уваги їх думку, але разом із тим має бути контроль і дисципліна. Керівник може вибрати любий із стилів в залежрності від ситуації.

У системах 1. і 2. абсолютно відсутня довіра до керівника, що призведе до падіння продуктивності праці.

Зважаючи на проблеми фірми, для неї найбільш оптимальною буде система 2., яка поєднує орієнтацію на виробництво із прийняттям працівниками рішень стосовно тих чи інших питань.

Управлінська решітка Блейка і Моутона

Виділяють наступні стилі: 1.управління на засадах приміського клубу (уся увага на працівника, мінімум – на виробництво)

2.влада підпорядкування (максимум турботи про виробництво і мінімум – про працівників); 3.збіднене управління (невисока зацікавленість менеджера у збереженні свого робочого місця, так як мінімальна турбота як про працівників, так і про виробництво); 4.організаційне управління (однакова увага і людям, і роботі); 5.групове управління (максимум уваги людям і роботі, тому висока активність людей для досягнення цілей фірми).

Згідно цієї моделі керівник може вибрати той стиль керівництва, який він важає оптимальним у даній ситуації. А вибір є широким. Модель є найбільш підходящою для використання на фірмі серед усіх інших.

Недоліків як таких не має. Ефективність вибраного стилю залежить від того, як керівник поєднав його застосування із ситуацією.

Згідно моделі для фірми оптимальним буде стиль 4., який після його застосування підвищить ефективність виклристання ресурсів та продуктивність праці, а також підтримує здоровий клімат в колективі.

Ситуаційна модель Фідлера

Увага зосереджується на ситуації з врахуванням трьох факторів: 1.лояльність підлеглих, довіра до своїх керівників; 2.чіткість формулювання завдання і структуризація; 3.обсяг законної влади, пов’язаний із посадою керівника, що дозволяє йому використовувати винагороди, а також підтримка формальної організації. | Дана модель дає керівнику можливість діяти в залежності від обставин. Якщо він користується довірою серед працівників, то у такій ситуації може більшу увагу приділити цілям і завданням фірми. | Недоліком є невизначеність ситуації, а це може привести до падіння ефективності вибраного стилю керівництва. | Дана модель не є використовуваною на фірмі через незручність у її