т.

строгій відповідності з економічною доцільністю, підтверджуьаною чинником ціни. Рухаючись по кривій пропозиції SS від точки А і вгору до крапки D, фіксуємо зростання пропозиції під впливом цін, що підвищуються; рух по кривій SS вниз від точки Е до точки А викликає зниження пропозиції під впливом падаючих цін. Пропозиції, як і попиту, властиві щонайменше дві закономірності. По-перше, закономірність прямої залежності між одною і кількістю пропонованих до продажу товарів.

Використовуючи рис. 2.3.2, цю закономірність можна представити як альтернативи вкладення ресурсів для підприємця. Площа вище за криву пропозиції SS — це область альтернатив із знаком **плюс", а площа під цією кривою — альтернативи із знаком "мінус". Найкраща альтернатива — це ресурсовкладення, відшкодоване грошовою ціною з боку попиту.

По-друге, має місце і інша закономірність: пропозиція може зростати і при тій же ціні, її також можна зобразити графічно кривою пропозиції SS, пересунутої управо і вниз. Нагадаємо важливу відмінність: крива попиту при його збільшенні зсовувалася управо і вгору. Розглядаючи графік кривої пропозиції, то якщо внести пунктиром ще одну криву пропозиції в наш рис. 2.3.2, перемістивши її управо вниз, то це буде означаючи зростання пропозиції при тій же ціні. Під впливом яких чинників це може відбутися? Відзначимо їх:*

зростання конкуренції на ринках однойменних, взаємодоповнюваних і взаємозамінюваних товарів;*

зростання доходів, платоспроможності і інших чинників, що викликають

зрештою розширення попиту:*

* **

науково-технічний прогрес і вдосконалення технологій, що знижують витрати

виробництва товарів;*

полшшення умов продажу за рахунок реклами, маркетингу й ін. чинників, що

сприяють збільшенню попиту.

Як бачимо, крива пропозиції, як і крива попиту — це лише формалізовані за допомогою графіка окремі явища ринкового процесу. З їх допомогою можна виявити найзагальніїш закономірності, але охопити все різноманіття ринкових сил неможливо. Те саме можна сказати й про поняття "ринкової рівноваги цін".

Воно встановлюється під впливом численних конкурентних сил на ринку, в зв'язку з цвм дану ціну називають конкурентною рівновагою попиту і пропозиції, або врівноважуючою ринковою ціною, ори якій сукупна пропозиція і сукупний попит рівні один одному. В найзагальяішому вигляді їх можна представити за допомогою суміщених кривих попиту і пропозиції (див. рис. 2.3.3).

Рис. 2.3.3. Стан рівноваги в модем попиту і пропозиції.*

:; і

Врівноважуюча ринкова ціна знаходиться в точці перегин} кривих пропозиції

І- - « . '

SS і попиту DD. Точка перетину відповідає певній величині, яка може бути

. :* . і'1 - *

встановлена як на осі абсцис (кількість товарів), так і на осі ординат (ціни за*

%..-**** >-

одиницю товару). Ринкова рівновага ціпи встановлюється при такому

...>..Ј співвідношенні попиту І пропозиції, коли!*

кількість товарів, яка покупці хочуть придбати, відповідає тій їх кількості, яка пропозиція згідна продати;

- відсутня тенденція зміни цін і кількостей товару, виключені також інш економічні умови.

З графіка 2.3.3 виходить, що рівновага попиту і пропозиції встановилася на рівні точки Е, яка відповідає певному ціновому -значенню 1_Ь і кількості продажів Об2, яка задовольняє цю цінову рівновагу. У вказаних значеннях, протягом фіксованої одиниці часу, економічні інтереси продавців і покупців співпадуть урівноважаться, будуть задоволені для Обох сторін. Будь-яке пониження ціни відхилення її від точки рівноваги означає перевищення попиту над пропозицією. навпаки, зростання ціни вище за рівноважну точку викличе ситуацію перевищення пропозиції над попитом/

Зрозуміло, в реальній дійсності коливальні відхилення відбуваються досить часто: рівновага -' це швидше динамічний, ніж статичний стан економіки. Але,

" а

фіксуючи рівновагу в даному тимчасовому відрізку, молена пояснити те, що відбувається за межами точки рівноважної ціни. З графіка 2.3.3 видно, що високі ціни пропозиції можуть послужитщ причиною товарного надлишку, перевиробництва і переповнювання ришрв, а значить, і утруднень з продажем*

* -*

товарів даного виду. І навпаки, недостатня кількість товару на ринку викличе

* надлишок попиту, "результатом" якого є дефіцит, ажіотаж і інші негативні явища.

-**— - - -,-..'.._.; . . . ,їа.„,..

Урівноваження попиту і пропозиції супроводжується рухом ціни, її відхиленням в

._ * *'* ** . ту сторону, де потрібна противага для встановлення рівноваги на ринку. Таким в

г :t ". *.**** * *

найзагальншюму вигляді є механізм встановлення ціни на конкурентному ринку

*;*. ч . : І будь-якого з безлічі товарів. По кожному виду товарів - сьій рівноважний рівень

ціни, тому прийнято вважати, що існує безліч ринків, рішіа безлічі товарів

І . ' (наприклад, ринок сталі, ринок автомобілів, ринок одягу, ринок робочої сили, ринок

„** - >* - -- -** . і грошей, валют і т. д.). Рівновага — закон для кожного з них, завдяки чому

підтримується рівновага економічної системи в цілому.

роршз.

КОНКУРЕНЦІЯ {МОНОПОЛИЯ ВРИНКОВОМУ МЕХАНІЗМІ 3.1. Взаємодія конкуренції і ринкового механізму.

В економічній теорії відомі два протилежні види взаємостосунків суб'єктів ринку - конкуренція і монополія.

Конкуренція - суперництво між учасниками ринкового господарства за кращі умови виробництва, купівлі й продажу товарів. Таке неминуче зіткнення*

$<

породжується об'єктивними умовами: повною господарською відособленістю

' f-кожного суб'єкта ринку»Лого повною залежністю від господарської кон'юнктури і

протиборством з іншими претендентами за найбільший дохід. Боротьба приватних

-'* ' *' '^

товаровласників за економічне виживання і процвітання - це і є закон ринку.

Щоб краще зрозуміти конкуренцію, її потрібно порівняти з монополією. Справа в тому, що як один, так і інший вид взаємостосунків учасників ринку є несиметричним. Протилежність їх