Отже, ціна рівноваги — це ціна, за якої пропозиція відповідає попиту.

Рівновага ринкових цін забезпечує збалансованість між різними галузями виробництва, виробничою і невиробничою сферами, між сумою вартостей і цін товарів, між платоспроможним попитом і пропозицією.

Якщо ж рівноваги між попитом і пропозицією немає, то ринок через такий його важіль, як ціна, впливає і на виробництво. Недостатня кількість певних споживних вартостей на ринку призводить до підвищення на них цін і навпаки, і в свою чергу, впливає на виробництво, зумовлює його розгортання або скорочень

2.2. Функції ринку.

Ринок є складним утворенням, що, з одного боку, являє собою сферу обмін сукупність процесів купівлі-продажу, які Здійснюють збалансування за рахунок ці а з іншого — забезпечує зв'язок міме виробництвом і споживанням, безперервність процесу відтворення, його цілісність.

Більш повно і глибоко сутність ринкового механізму можна розкрити через функції, які виконує ринок. Головні з них такі: регулююча, стимулююча розподільча та інтегруюча.

Регулююча функція ринку забезпечує постійність зв'язків між різними галузями виробництва, попитом і споживанням, встановлення пропорцій економіці та безперервність процесу відтворення. Через конкуренцію ринкові відносини активно впливають на рівень витрат на виробництво будь-якого товар науково-технічний прогрес, на задоволення платоспроможного попиту населення. Внаслідок дії закону вартості, закону попиту та пропозиції, інших законів ринкові економіки індивідуальна праця зводиться до суспільне необхідної та визначена цінності товару. Без конкуренції, еквівалентного обміну вартість не може буї визначена. Цей механізм сприяє вирівнюванню прибутків підприємців різни галузей виробництва, утворенню середньої норми прибутку, що досягається через перелив капіталів між галузями. Останнє, в свою чергу, є регулятором пропорцій економіці.

У зв'язку з тим, що створена споживна вартість перетворюється на товар лише після визнання її суспільством (після продажу), можна зробити висновок, щ споживач здійснює контроль над виробником. Якщо цього, нем ас, то в суспільств принижується роль ринку як регулятора, що призводить до наростань диспропорцій між попитом і пропозицією товарів, виникнення дефіциту як загальноекономічного явища.

Визначаючи важливість регулюючої функції ринку, не можна абсолютизувати її. У сучасних розвинених ринкових системах ринок регулюється також державою і товаровиробниками. А це означає, що метолди регулювання можуть бути також державними і недержавними.

До державних належать: а) економічні важелі — кредити, податки, ціни, які встановлює держава; б) адміністративні важелі — державне замовлення, державні програми, правила укладання господарських договорів.

Недержавними є різні угоди між товаровиробниками про ринки збуту, ціни, квоти тощо.

Стимулююча функція ринку полягає f тому, що вона сприяє заохоченню тих, хто найбільш раціонально використовує чинники виробництва для одержання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації, стимулювання праці та управління. Якщо суб'єкти господарювання не прагнутимуть до ^постійного підвищення ефективності виробництва, їхні індивідуальні витрати виробництва. будуть вищими, ніж суспільне необхідні, вони будуть неконкурентоспроможними і стануть банкрутами. А це означає, що ринок виконує і розподільчу функцію.

У конкурентному середовищі ринкова ціна диференціює доходи товаровиробників, виявляє переможців і переможених. Для перших створюються умови щодо подальшого розвитку і процвітання, а для других постає питання про їхнє існування. Відповідно відбувається і соціальне розшарування суспільства за доходами — на багатих і бідних.

Ринок робить економіку єдиним цілим, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв'язків (підприємств, галузей, регіон), у тому числі зовнішньоекономічних. У цьому виявляється Інтегруюча функція ринку.

Будучи за своєю природою інтернаціональним, рийок сприяє проникненню товарів у різні країни і куточки світу. Обмін товарами між країнами здійснюється за світовими цінами, які засновуються на інтернаціональній вартості. Якщо ж на і світовий ринок потрапляє товар, витрати на виготовлення якого перевищують суспільне необхідні інтернаціональні витрати праці, їхній власник стає неконкурентоспроможним.

З викладеного можна зробити висновок, що результати діяльності ринкового механізму є ефективними завдяки певному порядку, який діє ь економічній системі. Адам Сміт довів, що подібний порядок встановлюється згідно з принципом «невидимої руки». Сутність останнього полягає в тому, що кожна особа виходить з власної вигоди, якою керує «невидима рука», мета якої —..досягти найбільшої вигоди для всіх. Адам Сміт вбачав за "невидимою рукою" непередбачену силу, яка сприяє досягненню гармонії інтересів між особою і суспільством. Через це він вважав будь-яке втручання держави у вільну конкуренцію шкідливим.

Історія спростувала таку категоричність, довівши, що «невидима рука» призводить і до нераціональних витрат, неефективного ведення економіки, соціальних суперечностей. Проте, світовий досвід переконливо засвідчив, що можливості ринкового механізму небезмежні.

2.3. Механізм функціонування ринку.

Для характеристики ринкових процесів нами вже вживались такі поняття, як попит, пропозиція і рівноважна ціна. Тут ми розглянемо ї\ як "багатовимірні явища в процесі ринкового ціноутворення. .Так, попит є щонайменше двоєдиним поняттям, що зв'язує кількість економічних благ, що купуються, з їх ціною. Це співвідношення цін і кількостей слід розглядати відносно фіксованої одиниці часу. Як побачимо нижче, чинник часу може істотно міняти співвідношення кількості продажів і цін за одиницю товару.

Своєрідність закону попиту— в зворотній залежності між ціною і кількістю, що купується: чим вище ціна, тим менша кількість товарів буде куплена споживачем. І навпаки, якщо ціна нижче або знижується, кількість продажів зростає. Коли на ринок поступає більше даного