Теоретично крива пропозиції може бути зображена прямою або зігнутою лінією, що полого підіймається, з більшою або меншою крутизною нахилу. Але загальний вид кривої пропозиції не містить нічого випадкового: це лише моментальна "фотографія" і ілюстрація закону пропозиції, тобто рух виробництва в строгій відповідності з економічною доцільністю, підтверджуваною чинником ціни. Рухаючись по кривій пропозиції SS від точки А і вгору до крапки D, фіксуємо зростання пропозиції під впливом цін, що підвищуються; рух по кривій SS вниз від точки Е до точки А викликає зниження пропозиції під впливом падаючих цін. Пропозиції, як і попиту, властиві щонайменше дві закономірності. По-перше, закономірність прямої залежності між одною і кількістю пропонованих до продажу товарів.

Використовуючи рис. 2.3.2, цю закономірність можна представити як альтернативи вкладення ресурсів для підприємця. Площа вище за криву пропозиції SS — це область альтернатив із знаком "плюс", а площа під цією кривою — альтернативи із знаком "мінус". Найкраща альтернатива — це ресурсовкладення, відшкодоване грошовою ціною з боку попиту.

По-друге, має місце і інша закономірність: пропозиція може зростати і при тій же ціні, її також можна зобразити графічно кривою пропозиції SS, пересунутої управо і вниз. Нагадаємо важливу відмінність: крива попиту при його збільшенні зсовувалася управо і вгору. Розглядаючи графік кривої пропозиції, то якщо внести пунктиром ще одну криву пропозиції в наш рис. 2.3.2, перемістивши її управо вниз, то це буде означаючи зростання пропозиції при тій же ціні. Під впливом яких чинників це може відбутися? Відзначимо їх:*

зростання конкуренції на ринках однойменних, взаємодоповнюваних і взаємозамінюваних товарів;*

зростання доходів, платоспроможності і інших чинників, що викликають зрештою розширення попиту:*

науково-технічний прогрес і вдосконалення технологій, що знижують витрати виробництва товарів;*

поліпшення умов продажу за рахунок реклами, маркетингу й ін. чинників, що сприяють збільшенню попиту.

Як бачимо, крива пропозиції, як і крива попиту — це лише формалізовані за допомогою графіка окремі явища ринкового процесу. З їх допомогою можна виявити найзагальніші закономірності, але охопити все різноманіття ринкових сил неможливо. Те саме можна сказати й про поняття "ринкової рівноваги цін".

Воно встановлюється під впливом численних конкурентних сил на ринку, в зв'язку з цим дану ціну називають конкурентною рівновагою попиту і пропозиції, або врівноважуючою ринковою ціною, ори якій сукупна пропозиція і сукупний попит рівні один одному. В найзагальнішому вигляді їх можна представити за допомогою суміщених кривих попиту і пропозиції (див. рис. 2.3.3).

Рис. 2.3.3. Стан рівноваги в модем попиту і пропозиції.

Врівноважуюча ринкова ціна знаходиться в точці перегин} кривих пропозиції SS і попиту DD. Точка перетину відповідає певній величині, яка може бути встановлена як на осі абсцис (кількість товарів), так і на осі ординат (ціни за одиницю товару). Ринкова рівновага ціпи встановлюється при такому співвідношенні попиту І пропозиції, коли:

- кількість товарів, яка покупці хочуть придбати, відповідає тій їх кількості, яка пропозиція згідна продати;

- відсутня тенденція зміни цін і кількостей товару, виключені також інші економічні умови.

З графіка 2.3.3 виходить, що рівновага попиту і пропозиції встановилася на рівні точки Е, яка відповідає певному ціновому значенню Ц2 і кількості продажів Об2, яка задовольняє цю цінову рівновагу. У вказаних значеннях, протягом фіксованої одиниці часу, економічні інтереси продавців і покупців співпадуть урівноважаться, будуть задоволені для Обох сторін. Будь-яке пониження ціни відхилення її від точки рівноваги означає перевищення попиту над пропозицією. навпаки, зростання ціни вище за рівноважну точку викличе ситуацію перевищення пропозиції над попитом.

Зрозуміло, в реальній дійсності коливальні відхилення відбуваються досить часто: рівновага - це швидше динамічний, ніж статичний стан економіки. Але, фіксуючи рівновагу в даному тимчасовому відрізку, можна пояснити те, що відбувається за межами точки рівноважної ціни. З графіка 2.3.3 видно, що високі ціни пропозиції можуть послужити причиною товарного надлишку, перевиробництва і переповнювання ринків, а значить, і утруднень з продажем товарів даного виду. І навпаки, недостатня кількість товару на ринку викличе надлишок попиту, "результатом" якого є дефіцит, ажіотаж і інші негативні явища. Урівноваження попиту і пропозиції супроводжується рухом ціни, її відхиленням в ту сторону, де потрібна противага для встановлення рівноваги на ринку. Таким в найзагальнішому вигляді є механізм встановлення ціни на конкурентному ринку. І будь-якого з безлічі товарів. По кожному виду товарів - свій рівноважний рівень ціни, тому прийнято вважати, що існує безліч ринків, рівна безлічі товарів (наприклад, ринок сталі, ринок автомобілів, ринок одягу, ринок робочої сили, ринок і грошей, валют і т. д.). Рівновага — закон для кожного з них, завдяки чому підтримується рівновага економічної системи в цілому.

Розділ 3.

КОНКУРЕНЦІЯ МОНОПОЛИЯ ВРИНКОВОМУ МЕХАНІЗМІ

3.1. Взаємодія конкуренції і ринкового механізму.

В економічній теорії відомі два протилежні види взаємостосунків суб'єктів ринку - конкуренція і монополія.

Конкуренція - суперництво між учасниками ринкового господарства за кращі умови виробництва, купівлі й продажу товарів. Таке неминуче зіткнення породжується об'єктивними умовами: повною господарською відособленістю кожного суб'єкта ринку, його повною залежністю від господарської кон'юнктури і протиборством з іншими претендентами за найбільший дохід. Боротьба приватних товаровласників за економічне виживання і процвітання - це і є закон ринку.

Щоб краще зрозуміти конкуренцію, її потрібно порівняти з монополією. Справа в тому, що як один, так і інший вид взаємостосунків учасників ринку є несиметричним. Протилежність їх властивостей криється в абсолютно різних параметрах (показниках) стану