Існують три основні рівні ринкової ціни. Вони характеризують властиве вільному ринку стихійне коливання попиту, пропозиції і цін.

Перший рівень: нормальна ціна. Це рівноважна ціна, яка встановлюється, коли попит і пропозиція врівноважуються в точці Е.

Питається: чи відбувається в даному? випадку конкурентна битва серед всіх продавців і покупців? Цілком очевидно, що такої битви немає. Бо ціни, пропоновані всіма суб'єктами ринку, співпадають.

Другий рівень: вище величини рівноважної ціни. В цьому випадку пропозиція благ перевищує попит на них. У результаті в ринковому просторі утворюється зона надлишку товарів.

Без сумніву, що в даний момент конкуренція загострюється в рядах продавців, що розколює їх єдність. Хто може перемогти в цій міжусобній битві?

Очевидно, «виграє» той продавець, який реалізує продукти за цінами, більш близькими до рівноважної ціни. Здешевлення продукції розширить збут його виробів. Тоді виникає своєрідна «ланцюгова реакція»: розширяється продаж товарів за більш низькими цінами всезростаючим числом продавців.

Отже, посилення конкуренції серед продавців сприяє пониженню надмірно високих цін, збільшує збут продукції, що приводить ринкову ціну до рівноважного рівня.

Третій рівень: нижче величини рівноважної ціни. Це означає, що попит перевищує пропозицію. Наслідком цього є дефіцит товарів.

Тоді, поза сумнівом, посилюється конкуренція серед покупців. Верх серед них бере той, хто стане купувати товари за більш високою ціною. І в цьому випадку виникає «ланцюгова реакція», але іншого характеру. Збільшується придбанню продуктів більшим числом покупців за більш високу ціну. Значить, загострення конкуренції серед покупців спричиняє за собою підвищення дуже низьких цін усуває товарний дефіцит, що з іншої сторони приводить ринкову ціну до рівня рівноважної ціни. Зараз можна зробити узагальнюючі висновки про економічну роль конкуренції.

Закон конкуренції надає більш сильну дію на поведінку суб'єктів ринку е порівнянні із законами попиту і пропозиції. Вільна конкуренція як би примушу* надмірно високі і дуже низькі ціни рухатися до точки рівноваги. Цей доцентровий рух веде в кінцевому підсумку до рівності протиборчих сторін. Пряма причетність ринкової змагальності до утворення рівноважної ціни і рівноважної кількості товарів пов'язана з правилами конкурентної «гри».

Конкуренція виконує трояку роль. По-перше, завдяки суперництву створюються нормальні умови виробництва й обігу. По-друге, ринкова змагальність прокладає дорогу всьому новому, передовому, По-третє, руйнуються й усуваються з ринкової арени всі неефективні і відсталі господарства. Внаслідок всього цього в суспільстві відбувається розшарування. Виділяються ті, хто досягає успіху, спираючись на технічні, організаційні і економічні досягнення. Є й ті, що опустилися нижче суспільне нормального рівня, що розорилися й потерпіли крах.

Думається, деякі учасники запеклих економічних битв мріють про ринок без конкуренції. Проте тут же виникають сумніви. Чи можливий такий ринок і як його можна створити? Кому це вигідно і кому не вигідно? Що ж, ці сумніви ми спробуємо розкрити в наступному параграфі.

3.2. Взаємодія монополії і ринкового механізму.

Монополія — крупний власник, який захоплює переважну частину ринкового простору в цілях свого збагачення. В економічній літературі дасться наступна класифікація видів монополій.

1. З урахуванням ступеню обхвату економіки виділяються такі види монополістичних організацій:

В масштабі певної галузі - чиста монополія. В цьому випадку діє один продавець, доступ ривок для можливих конкурентів є закритим, продавець має повний контроль над кількістю товарів, призначених, для продажу, і їх ціною.

В масштабі національного господарства утворюється абсолютна монополія. Вона знаходиться в руках держави або його господарських органів (наприклад, державна монополія зовнішньої торгівлі і т.п.).

Монопсонія (чиста і абсолютна) - один покупець ресурсів, товарів.

2. Залежно від характеру і причині виникнення розрізняють наступні види монополій:

Природна монополія. Нею володіють власники і господарські організації, що мають в своєму розпорядженні рідкісні і вільно не вироблювані елементи виробництва (наприклад, рідкісні метали, особливі земельні ділянки під виноградники). Сюди також відносяться цілі галузі інфраструктури, що мають особливо важливе і стратегічне значення для всього суспільства (залізничний транспорт, військово-промисловий комплекс, газо- та електропостачання і т.п.). Існування природних монополій виправдовується тим, що соня дають величезний економічний виграш від великих масштабів виробництва. Тут створюють/товари з меншими витратами в порівнянні з витратами ресурсів, які були б на безлічі аналогічних фірм.

Легальні монополії утворюються на законній підставі. До них можна зарахувати такі форми монополістичних організацій:

§ Патентна система. Під патентом мається на увазі свідоцтво, видане урядом і країни громадянину на право виняткового користування зробленим винаходом. Патентом також іменується документ, що дає право на заняття промислом чи торгівлею.

§ Авторське право, згідно яким інтелектуальні власники одержують виняткове

право продавати або розмножувати свої твори на протязі всього житті або в певного періоду, і Торгові знаки — спеціальні малюнки, назви, які дозволяють ідентифікувати (ототожнити) товар, послугу або фірму (конкурентам забороняється використовувати зареєстровані торгові знаки).

Штучні монополії.