Курсова робота

з дисципліни

“Планування і організація діяльності підприємства”

на тему “Організація і планування показників

ефективності виробництва та їх аналіз”

Зміст

Вступ

Теоретична частина.

Загальна характеристика та вимірювання ефективності виробництва

1.1.1 Економічна суть і загальна методологія визначення

1.1.2. Види ефективності виробництва

1.1.3. Вимірювання ефективності діяльності

1.2. Оцінка соціальної ефективності

1.3. Чинники зростання ефективності виробництва (діяльності підприємства)

1.3.1. Класифікація та загальна характеристика

1.3.2. Напрямки дії та використання окремих чинників

Розрахункова частина

Графічна частина

Висновок

ІІ. Розрахункова частина

Завдання:

1. Визначити показники обсягу виробництва за плановими та фактичними даними за 2 роки роботи підприємства:

- товарна продукція;

- реалізована продукція;

- чиста продукція.

Вихідні дані:

1.Підприємство спеціалізується на виготовленні радіоприймачів і виготовляє їх три марки РП-03, РП-05, РП-08 (у вихідних даних це буде відповідно продукція А, Б ,В), протягом 2-х років.

2.Гуртова ціна на продукцію не змінювалася і складала:

- на радіоприймач РП - 03-- 20 грн.

- на радіоприймач РП - 05 - ЗО грн.

- на радіоприймач РП - 08 - 40 грн.

3.Кількість виготовленої продукції по роках за плановими та фактичними даними (в тис. шт.) складає:

1 РІК | 2 РІК

Варіант | А | Б | В | А | Б | В

1 | план | 4 | 5 | 5 | 7 | 8 | 9

2 | факт | 4,2 | 5,5 | 6,8 | 7,2 | 8,0 | 9,3

4. Фактичний обсяг послуг та робіт основного та допоміжного виробництва, здійснених для реалізації, складає суму 50 000 грн. (для кожного року)

5 Показник товарної продукції за планом дорівнює реалізованій продукції за планом.

Інші дані для визначення фактичних показників обсягу виробництва:

Варіант | Роки | Зк. тис. грн. | Мв, тис. грн. | АВ, тис.грн..

1 | 1 | 30 | 55 | 80

2 | 35 | 50 | 81

Умовні позначення:

Зк – залишки нереалізованої продукції на кінець року

МВ – річна сума матеріальних витрат

АВ – річна сума амортизаційних відрахувань

Визначити товарну продукцію:

ТП =

ТПф1 = (42,20+5,5 · 30 + 6,8 · 40) = 80 + 150 +240 = 470 тис. грн..

ТПф1 = (42,20+5,5 · 30 + 6,8 · 40) + 50 = 57 тис.грн.

ТПф2 = (7 · 20 + 8 · 30 + 9 · 40) = 740 тис. грн.

ТПф2 = (7,2 · 20 + 8 · 30 + 9,3 · 40) + 50 = 806 тис. грн.

2. Визначити реалізовану продукцію:

ФП= ТП + (ГПн - ГПк) + (В-н-– В-к

ФПп1 = 470 тис.грн.

ФПф1 = 571 + (0 - 30) = 541 тис.грн.

ФПп2 = 740 тис. грн.

ФПф2 = 806 + (30-35) = 801 тис. грн.

3. Визначити чисту продукцію:

ЧП = ТП – (А + М)

ЧПф1 = 571 – (55 + 80) = 436 тис. грн.

ЧПф2 = 782 – (50 + 81) = 651 тис. грн.

І Теоретична частина

1.1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ВИМІРЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА

1.1.1. Економічна суть і загальна методологія визначення. Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється за належної взаємодії трьох визна-чальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовую-чи наявні засоби виробництва, персонал підприємства продукує суспільно корисну продукцію або надає виробничі й побутові послу-ги. Це означає, що, з одного боку, мають місце затрати живої та уречевленої праці, а з іншого — такі чи такі результати виробництва (діяльності). Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу та рівня його використання.

Ефективність виробництва — це комплексне відбиття кінце-вих результатів використання засобів виробництва й робочої сили (працівників) за певний проміжок часу.

У зарубіжній практиці як синонім терміна «результативність господарювання» зазвичай застосовується термін «продуктивність системи виробництва та обслуговування», коли під продуктивні-стю розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) за виробництва різноманітних товарів і послуг.

Не варто забувати також, що загальна продуктивність системи є поняттям набагато ширшим, ніж продуктивність праці та прибут-ковість виробництва.

Родовою ознакою ефективності (продуктивності) може бути необхідність досягнення мети виробничо-господарської діяльності підприємства (організації) з найменшими витратами суспільної праці або часу.

У кінцевому підсумку змістове тлумачення ефективності (про-дуктивності) як економічної категорії визначається об'єктивно дію-чим законом економії робочого часу, що є основоположною суб-станцією багатства й мірою витрат, необхідних для його нагромад-ження та використання суспільством. Саме тому підвищення ефек-тивності виробництва треба вважати конкретною формою вияву цього закону.

Математично (у формалізованому виразі) закон економії робо-чого часу, який відображає механізм зниження сукупних витрат на виробництво продукції або надання послуг, має такий вигляд:

де Вс — сукупні витрати на виробництво продукції (надання послуг) протягом життєвого циклу товару; Вуп — затрати минулої (уречевленої) праці на виробництво і споживання товару; Вж — затрати живої праці, тобто заробітна плата всіх працівників, що припадає на даний товар на тій чи тій стадії його життєвого циклу, плюс прибуток на цій стадії (необхідна й додаткова праця); Вмп — затрати майбутньої праці в процесі споживання (експлуатації) то-вару; Еск— сумарний корисний ефект (віддача) товару для споживача за нормативний строк служби.

Процес формування результатів та ефективності виробництва (продуктивності системи) показано на рис. 1.

Рис. 1. Принципова схема формування результатів та ефективності виробництва (продуктивності виробничо-економічної системи)

Сутнісна характеристика ефективності виробництва (продуктивності системи) знаходить відображення в загальній методології її визначення, формалізована форма якої має вигляд:

Результативність виробництва як найважливіший компонент для відзначення його ефективності не варто тлумачити однозначно. Необхідно розрізняти:

1) кінцевий результат процесу виробництва;

2) кінцевий народногосподарський результат роботи підприєм-ства або іншої інтеграційної структури як первинної автономної ланки економіки.

І Перший відбиває матеріалізований результат процесу виробниц-тва, що