І другий включає не тільки кількість виготовленої продукції, а також її споживну вартість. Кінцевим результатом процесу виробництва (виробничо-господарської діяльності підприємства) за пев-ний період часу є чиста продукція, тобто ново створена вартість, а фінансовим результатом комерційної діяльності — прибуток (при-бутковість).

і Важливо нагадати, що необхідні для одержання певного результату виробництва (діяльності) ресурси розподіляються на однора-зові (інвестиційні) та поточні, які витрачаються щоденно (ці пи-тання детально розглянуто в розділах 8 і 16).

1.1.2. Види ефективності виробництва. Ефективність виробництва (продуктивність сис-теми) має поліморфність визначення й застосу-вання для аналітичних оцінок та управлінських рішень. З огляду на це важливим є виокремлювання за окремими ознаками (класифікація) відповідних видів ефективності (продук-тивності), кожний з яких має певне практичне значення для систе-ми господарювання.

Відповідні види ефективності виробництва (діяльності) виок-ремлюються переважно на підставі одержуваних ефектів (резуль-татів) господарської діяльності підприємства (організації). У зв'язку з цим виникає необхідність навести сутнісно-змістову характерис-тику окремих видів ефективності.*

Економічну ефективність відображають через різні вартіс-ні показники, що характеризують проміжні та кінцеві резуль-тати виробництва на підприємстві чи в іншій інтеграційній виробничій структурі. До таких показників належать: обсяг то-варної, чистої або реалізованої продукції; величина одержано-го прибутку, рентабельність виробництва (виробів); економія тих чи тих видів ресурсів (матеріальних, трудових) або загальна еко номія від зниження собівартості продукції; продуктивність праці тощо.

Табл. 2

ВИДОВА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА (ДІЯЛЬНОСТІ) ЗА ОКРЕМИМИ ОЗНАКАМИ

Класифікаційна ознака | Ефективність

Одержаний результат (наслідки)* | Економічна*

Соціальна

Місце одержання ефекту* | Локальна (комерційна) *

Народногосподарська

Метод розрахунку* | Абсолютна *

Порівняльна

Ступінь збільшення ефекту* |

Первинна *

Мультиплікаційна *

Синергічна

Структура організації виробництва* |

Робочого місця *

Виробничого, підрозділу (дільниці, цеху, виробництва) *

Підприємства в цілому

Тип економічного зростання виробництва* | Екстенсивного розвитку *

Інтенсивного розвитку

Напрям інноваційно-інвестиційної діяльності* |

Науки, техніки і технології *

Організаційно-управлінських інновацій *

Інвестиційних проектів і програм

Характер витрат* |

Поточних витрат *

Одноразових (капітальних) витрат

Об'єкт оцінки* | Повна (інтегральна) *

Часткова (окрема) *

Чинникова (багаточинникова)

Масштаб міжнародного співробітництва* | Зовнішньоекономічної діяльності фірми *

Діяльності спільних підприємств і транснаціональних корпорацій

Соціальна ефективність полягає у скороченні тривалості ро-бочого тижня, збільшенні кількості нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшенні умов праці та побуту, стану довкіл-ля, безпеки життя тощо. Соціальні наслідки виробництва можуть бути не лише позитивними, а й негативними (безробіття, посилен-ня інфляції, погіршання екологічних показників).

Локальна (комерційна) ефективність визначає конкретний ре-зультат виробничо-господарської чи іншої діяльності підприємства, унаслідок якої воно має певний зиск (дохід, прибуток).

Коли ж виробництво продукції на даному підприємстві потре-бує додаткових витрат ресурсів, але її споживання (використання) на іншому підприємстві зв'язане з меншими експлуатаційними витра-тами або іншими позитивними наслідками діяльності, то кажуть про народногосподарську ефективність, тобто сукупний ефект у сфе-рах виробництва та споживання відповідних виробів (послуг).

Абсолютна ефективність характеризує загальну або питому (у розрахунку на одиницю витрат чи ресурсів) ефективність діяль-ності підприємства (організації) за певний проміжок часу.

Порівняльна ефективність відображає наслідки порівняння можливих варіантів господарювання і вибору ліпшого з них; рівень порівняльної ефективності відбиває економічні та соціальні пере-ваги вибраного варіанта здійснення господарських рішень (напрям-ку діяльності) проти інших можливих варіантів.

Абсолютна й порівняльна ефективність доповнюють одна одну. Визначення економічно найбільш вигідного варіанта господарю-вання завжди базується на зіставленні показників абсолютної ефек-тивності, а її аналітична оцінка здійснюється порівнянням запла-нованих, нормативних і фактично досягнутих показників, їхньої динаміки за певний період.

Первинна ефективність — це початковий одноразовий ефект, що його одержано внаслідок здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства (організації), запровадження прибуткових технічних, організаційних або економічних заходів.

Первинна (початкова) ефективність майже завжди примно-жується завдяки багатоспрямованому та багаторазовому викорис-танню названих заходів не лише на даному, а й на інших підприє-мствах, в інших сферах діяльності. Тоді можна казати про так зва-ну мультиплікаційну ефективність, яка виявляється здебільшого в кількох специфічних формах — дифузійному й резонансному ефектах, а також ефектах «стартового вибуху», супровідних мож-ливостей та акселерації.

Дифузійний ефект реалізується тоді, коли певне господарське ко-управлінське рішення, нововведення технічного, організаційного, економічного чи соціального характеру поширюється на інші галузі, унаслідок чого відбувається його мультиплікація (наприклад, перед тим, як метод безперервного розливання рідкого металу знайшов широке застосування в чорній металургії, ним досить тривалий час користувалися на підприємствах кольорової металургії).

Резонансний ефект має місце тоді, коли якесь нововведення в певній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищ у вироб-ничій сфері (наприклад одержання синтетичного волокна високої! якості уможливило виробництво нових видів тканини, а відтак нових видів одягу тощо).

Ефект «стартового вибуху» — це своєрідна «ланцюгова реакція» в перспективі. Він можливий за умови, коли певний «стартовий вибух» стає початком наступного лавиноподібного! збільшення ефекту в тій самій або в іншій галузі виробництва! чи діяльності (переконливий приклад — застосування економіко-математичних методів і моделей в управлінні, виробництві, різних галузях науки).

У процесі створення будь-яких матеріальних цінностей з'являються супровідні можливості з певним ефектом. Такі можливості виявляються у вигляді різних проміжних і побічних результатів (ефектів), використання виробничих і побутових відходів тощо.

У будь-якій діяльності має місце також ефект акселерації (від лат. accelero — прискорюю), який означає прискорення! темпів поширення і застосування якогось конкретного позитивного результату.

Межі між окремими формами мультиплікаційної ефективності) є досить умовними, рухливими та відносними. Діалектичний взаємозв'язок цих форм полягає в тім, що всі вони разом формують загальний інтегральний ефект від практичної реалізації того чи того управлінського рішення.

Синергічна ефективність (від гр. synergos — діючий спільно) виражає такий комбінований вплив сукупності тих чи тих інновацій на фінансово-економічний стан суб'єкта господарювання!, коли загальний ефект перевищує суто арифметичну суму впливу на виробництво (діяльність) кожної інновації зокрема, тобто коли кожна