1.1.3. Вимірювання ефективності діяльності. Процес вимірювання очікуваного чи досягнутого рівня ефективності діяльності підприємстві (організації) методологічно пов'язаний передовищ із визначенням належного критерію і формуванням відповідної системи показників.

Критерій—це головна відмітна ознака й визначальна міра вірогідності пізнання суті ефективності виробництва (діяльності), відповідно до якого здійснюється кількісна оцінка рівня цієї ефективності. Правильно сформульований критерії має якнайповніше характеризувати суть ефективності як економічної категорії і бути єдиним для всіх ланок суспільного виробництва чи господарської діяльності.

Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (діяль-ності) полягає в тім, щоб на кожну одиницю ресурсів (витрат) —-трудових, матеріальних і фінансових—досягати максимально мож-ливого збільшення обсягу виробництва (доходу, прибутку). Виходя-чи з цього, єдиним макроекономічним критерієм ефективності ви-робництва (діяльності) стає зростання продуктивності суспільної (живої та уречевленої)-праці. Кількісна визначеність і зміст крите-рію відображаються в конкретних показниках ефективності виробничо-господарської та іншої діяльності суб'єктів господарювання.

Формуючи систему показників ефективності діяльності суб'єктів господарювання, доцільно дотримуватися певних прин-ципів, а саме:

забезпечення органічного взаємозв’язку критерію та системи конкретних показників ефективності діяльності;

відображення ефективності використання всіх видів застосо-вуваних ресурсів;

можливості застосування показників ефективності до управління різними ланками виробництва на підприємстві (діяльності в організації);

виконання провідними показниками стимулюючої функції в процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва (діяльності).

Система показників ефективності виробництва (діяльності), що її побудовано на підставі зазначених принципів, має включати кілька груп: 1) узагальнюючі показники ефективності виробництва (діяль-ності); 2) показники ефективності використання праці (персона-лу); 3) показники ефективності використання виробничих (основ-них та оборотних) фондів; 4) показники ефективності використан-ня фінансових коштів (оборотних коштів та інвестицій). Кожна з цих груп включає певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характеризують загальну ефективність господарювання або ефективність використання окремих видів ресурсів (табл. 17.4).

Для всебічної оцінки рівня й динаміки абсолютної економічної ефективності виробництва, результатів виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємства (організації) порад із наведе-ними основними варто використовувати також і специфічні показники, що відбивають ступінь використання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видів матеріаль-них ресурсів тощо.

Конкретні види ефективності можуть виокремлюватися не лише за різноманітністю результатів (ефектів) діяльності підприємства (організації), а й залежно від того, які ресурси (застосовувані чи спо-живані) беруться для розрахунків. .Застосовувані ресурси—це сукупність живої та уречевленої праці, а споживані – не поточні витрати на виробництво продукції (надання послуг). У зв’язку у практиці господарювання варто виокремлювати також ефективність застосовуваних і споживаних ресурсів як специфічні форми прояву загальної ефективності виробництва (діяльності). У даному разі йдеться про так звані ресурсні та витратні підходи до визначення ефективності із застосуванням відповідних типів показників.

Узагальнюючий показник ефективності застосовуваних ресурсів підприємства (організації) можна, розрахували, користуючись фор-мулою -

де Езр — ефективність застосовуваних ресурсів, тобто рівень продуктивності суспільної (живої та уречевленої) праці; Vчп—обсяг чи-стої продукції підприємства; Чп—чисельність працівників підприє-мства; Ф с— середньорічний обсяг основних фондів за відновною вартістю; Фоб— вартість оборотних фондів підприємства; kпво — коефіцієнт повних витрат праці, що визначається на макрорівні як відношення чисельності працівників у сфері матеріального виробництва до обсягу утвореного за розрахунковий рік національного доходу і застосовується для перерахунку уречевленої у виробничих фондах праці в середньорічну чисельність працівників.

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЕФЕІСПШНОСТІ ВИРОБНИЦТВА (ДІЯЛЬНОСТІ) ПЕРВИННИХ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Узагальнюючі показники. | Показники ефективності використання

праці (персоналу) | виробничих фондів | фінансових коштів*

Рівень задоволен-ня потреб ринку* | Темпи зростання продуктивності праці* | Загальна фондо-віддача (за обсягом продукції)* | Оборотність обо-ротних коштів*

Виробництво чис-тої продукції на одиницю витрат ресурсів* | Частка приросту продукції за раху-нок зростання про-дуктивності праці* | Фондовіддача ак-тивної частини ос-новних фондів* |

Рентабельність оборотних коштів*

Прибуток на одиницю загальних ви-трат* | Відносне вивіль-нення працівників* | Рентабельність ос-новних фондів* | Відносне вивіль-нення оборотних коштів*

Рентабельність виробництва * Витрати на оди-ницю товарної продукції .* | Коефіцієнт вико-ристання корисно-го фонду робочого часу* |

Фондомісткість одиниці продукції*

Матеріаломісткість одиниці продукції* | Питомі капітальні

вкладення (на оди-ницю приросту по-тужності або продукції)*

Частка приросту

продукті за раху-нок інтенсифікації виробництва*

Трудомісткість одиниці продукції* |

Коефіцієнт вико-ристання найважливіших видів си-ровини й мате-ріалів* | Рентабельність інвестицій*

Народногосподар-ський ефект вико-ристання одиниці

продукції* |

Зарплатомісткість одиниці продукції* |

Строк окупності вкладених інвестицій

Узагальнюючим показником ефективності споживаних ресурсів може бути показник витрат на одиницю товарної продукції, що характеризує рівень поточних витрат на виробництво і збут виробів (рівень собівартості).

Як відомо, до собівартості продукції споживані ресурси вклю-чаються у вигляді оплати праці (персонал), амортизаційних відра-хувань (основні фонди і нематеріальні активи) і матеріальних ви-трат (оборотні фонди).

З-поміж узагальнюючих показників ефективності виробництва (діяльності) того чи того первинного суб'єкта господарювання ви-окремлюють насамперед відносний рівень задоволення потреб рин-ку. Він визначається як відношення очікуваного або фактичного обсягу продажу товарів (надання послуг) суб'єктом господарювання до виявленого попиту споживачів.

До важливих узагальнюючих показників ефективності вироб-ництва (діяльності) належить також частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва. Це зумовлюється тим, що) за ринкових умов господарювання вигіднішим економічно й соціаль-не є не екстенсивний (через збільшення застосовуваних ресурсі в), а саме інтенсивний (за рахунок ліпшого використання наявних ресурсів) розвиток виробництва.

ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТКИ ПРИРОСТУ ОБСЯГУ ПРОДУКЦІЇ ЗА РАХУНОК ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА |

Період

базисний | розрахунковий

1. Обсяг виробництва продукції, тис. грн. | 20000 |

24000

2. Приріст обсягу виготовленої продукції, % |

X |

20

3. Розрахунковий коефіцієнт повних затрат праці, частка одиниці | 0,18 |

0,18

4. Чисельність працівників підприємства, осіб | 1800 |

2000

5. Основні фонди за відновною вартістю, тис.грн. | 15000 |

16500

6. Оборотні фонди, тис.грн. | 3000 | 3450

7. Сума основних та оборотних фондів, тис.грн. | 18000 | 19950

8. Ресурси уречевленої праці в перерахунку на середньорічну чисельність