середня арифметична проста;*

середня арифметична зважена;*

середня хронологічна;*

середня квадратична.

Порівняння — дуже поширений прийом, який застосо-вується в аналізі. Саме з нього, звичайно, розпочинається розв’язання багатьох аналітичних задач, саме воно задає напрямок аналітичному дослідженню. У фінансово-еконо-мічному аналізі застосовуються такі порівняння:*

явищ, показників у динаміці, тобто з аналогічними даними за минулий період (минулі періоди), що приймаєть-ся за базовий;*

даних фактичних (звітних) за аналізований період з плановими (бізнес-плановими);*

звітних даних з середніми (у межах підприємства, галузі, держави в цілому, розвинених країн);*

просторові порівняння з даними роботи інших підпри-ємств.

Основна умова ефективності застосування прийому по-рівняння (і водночас одна з найскладніших задач фінан-сово-економічного аналізу) — це досягнення зіставності показників, які характеризують процес, що аналізується. Тільки після того, як з’являється повна впевненість, що показники зіставні між собою за всіма параметрами, мож-на проводити аналітичні розрахунки, які базуються на по-рівнянні.

Безглуздо порівнювати без попередньої обробки, наприклад, фінансові ресурси підприємства за даними звітних балансів для висновків про їх динаміку в умовах значної інфляції, так само, як фондовіддачу основних за-собів підприємства хутряної промисловості з аналогічним показником підприємства машинобудування, або, скажімо, річні суми одержаного українським підприємством при-бутку в 1992—1997 рр., коли інфляція у країні досягала 10 000%, а вимірник прибутку — карбованець, гривня — постійно змінював свою купівельну спроможність.

Дина-мічні порівняння майже завжди потребують перерахунку показників у зіставні ціни за допомогою індексів цін і та-рифів.

Побудова рядів динаміки. Для відображення розвитку аналізованого показника у часі (в динаміці) будують ряди динаміки. Вони являють собою хронологічні (моментні) або часові (інтервальні) ряди значень показника, які да-ють змогу аналізувати особливості розвитку того чи іншо-го економічного явища. Ряди динаміки можуть бути по-будовані за абсолютними, відносними або середніми вели-чинами. Прикладом рядів можуть служити такі дані фінан-сово-господарської діяльності промислового підприємства за період 1993—1999 рр. (табл. 1).

Вже просте прочитання й осмислення даних, представ-лених подібним чином, дає підстави для деяких важливих аналітичних висновків. Вони, однак, можливі, якщо витримується основна умова застосування прийому порівняння взагалі і, зокрема, побудови рядів динаміки, — йдеться про зіставність усіх величин, що входять у ряди динаміки. У фінансово-економічному аналізі доводиться досягати зіставності показників або при збиранні та обробці необхідних для побудови рядів динаміки даних, або шляхом перера-хування зібраних незіставних даних. Задача зведення рядів Динаміки до зіставного виду тим складніша, чим більший часовий період охоплює аналізований масив інформації.

Групування — це прийом аналізу, який полягає у фор-муванні з масиву даних, що аналізуються, класифікацій-них груп за ознаками, істотними з точки зору розв’язання конкретних аналітичних задач. Таке розчленування ма-сиву аналітичної інформації ще до аналітико-статистичної обробки груп, побудованих за певними ознаками, дає можливість виявляти закономірності та тенденції, властиві аналізованим процесам і явищам. З поглибленням аналі-зу (побудова груп за більшою кількістю ознак, за менші часові проміжки тощо), усередненням підсумкових показ-ників можна аналізувати структуру, структурні зрушення в об’єктах, що аналізуються, визначати залежність між різними показниками. Свого завершення метод групуван-ня набуває у формі аналітичних таблиць. Без аналітич-них таблиць жодна більш-менш складна аналітична зада-ча не може бути розв’язана раціонально.

Балансовий метод аналізу — це відображення й аналіз кількох (найчастіше — двох) груп взаємопов’язаних і взаємоврівноважених економічних показників. У формі балан-су підприємство планує свою фінансову діяльність (баланс доходів і видатків), звітує про стан своїх фінансових ре-сурсів та їх розміщення (бухгалтерський баланс); велике аналітичне значення має складання матеріальних балансів, балансів робочого часу і часу роботи устаткування тощо. Балансовий метод дає змогу аналізувати забезпеченість фінансово-господарської діяльності підприємств ресурса-ми (трудовими, матеріальними, фінансовими) шляхом досягнення рівності аналізованих взаємопов’язаних показ-ників. Наприклад, при складанні фінансового плану підприємства (балансу доходів і видатків) аналізується можливість одержання прибутку та інших джерел фінан-сових ресурсів виходячи з суми необхідних видатків; при складанні матеріальних балансів аналіз спрямований на пошук варіантів збалансування потреби у тих чи інших ресурсах з джерелами їх надходження (в тому числі за рахунок економії витрат цих ресурсів, знаходження шляхів розширення сировинної бази тощо).

Індексний метод аналізу дає змогу розв’язати ці задачі шляхом побудови агрегатних індексів. Агрегатні індек-си — це загальні індекси, у яких з метою елімінування впливу окремих елементів (факторів) на індекс відбуваєть-ся фіксування інших елементів на незмінному (базовому або звітному) рівні. Форми агрегатних індексів для загаль-ного індексу обсягу реалізації продукції

I=(g1p1 / (g0 p0 мають такий вигляд:

а) агрегатний індекс фізичного обсягу реалізації про-дукції

Iоп =(g1p0 / (g0 p0 ; (1)

б) агрегатний індекс цін на продукцію підприємства

Iц =(g1p1 / (g1 p0 ; (2)

Застосування індексного методу виявлення впливу фак-торів на результатний показник обмежується тим, що за його допомогою досить зручно аналізувати лише два фак-тори у мультиплікативних моделях типу у = аb. Застосу-вання цього методу для встановлення впливу факторів у багатофакторних моделях досить трудомістке, тому універ-сальніше значення для факторного аналізу економічних явищ має метод ланцюгових підстановок. За допомо-гою цього методу, якщо є функціональна модель (мультиплікативна чи адитивна), що описує взаємозв’язок фак-торів і результатного показника, можна визначити від-окремлений вплив кожного з факторів (кількість їх не має значення) на кінцевий показник, що аналізується, і пере-вірити одержані результати аналізу шляхом балансуван-ня факторів.

Основні прийоми аналізу тенденцій розвитку рядів динаміки

На сучасному етапі розвитку економіки значення економічної

статистики стає дедалі важливішим.

Світовий досвід свідчить, що повноцінний розвиток ринку дає

помітний імпульс росту національної економіки. Незважаючи на

значний потенціал, роль та місце вітчизняної економіки питання

економічної статистики залишається незначним та не відповідає

завданням, які стоять перед Україною в сучасних умовах.

У процесі розвитку економіки