У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати
Тор 100
|
|
Короткий курс
“Інвестиційний менеджмент” ЗМІСТ
Вступ 3 Опорний конспект лекцій з курсу «Інвестиційний менеджмент» Розділ 1. Інвестиції як об'єкт економічного регулювання 4 Розділ 2. Фінансова оцінка ефективності інвестиційних проектів….. 14 Розділ 3. Економічний зміст і призначення фінансових інвестицій 24 Розділ 4. Аналіз сучасного стану портфельних інвестицій в Україні 37 Розділ 5. Управління портфелем цінних паперів акціонерного товариства і методи його оптимізації 45 Тестове завдання 57 Методичні рекомендації до виконання контрольних робіт 61 Варіанти контрольних робіт 62 Питання для самоконтролю з курсу «Інвестиційний менеджмент» 64 Література 66 ВСТУП Предметом даного навчального курсу є інвестиційна діяльність підприємств та організацій. Метою викладання дисципліни “Інвестиційний менеджмент” є формування у студентів знань і навичок із розроблення інвестиційної стратегії підприємства, аналізу інвестиційної привабливості проектів, методів оцінки їх ефективності, ризиків, ліквідності, формування інвестиційного фінансового портфеля та програм реальних інвестицій підприємства. Завданням даного курсу є набуття студентами теоретичних знань про сутність, методології і методики менеджменту інвестиційної діяльності. Студент повинен вміти: визначати специфіку інвестиційного процесу у сфері реальних та фінансових інвестицій, характеризувати складові та описувати аналізувати механізм функціонування інфраструктури ринку цінних паперів та грошових зобовязань, поводити вивчення головних показників економічної ефективності інвестиційного портфелю; аналізувати як ефективність інвестиційного проекту загалом, так і окремі його показники та використовувати їх у перспективному плануванні та пронозуванні; двати характеристику інвестиційного клімату в Україні та окремих секторах господарювання; врішувати комплексні господарські проблеми пов’язані із здійсненням та залученням інвестицій на підприємстві. І. ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ» Розділ 1 ІНВЕСТИЦІЇ ЯК ОБ'ЄКТ ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ І ФОРМИ ІНВЕСТИЦІЙ Виробнича і комерційна діяльність підприємств і корпорацій пов'язана з об'ємами і формами здійснюваних інвестицій. Термін інвестиції походить від латинського слова «invest», що означає «вкладати». В більш широкому трактуванні вони виражають вкладення капіталу з метою його подальшого збільшення. При цьому приріст капіталу, отриманий в результаті інвестування, повинен бути достатнім, щоб компенсувати інвестору відмову від наявних засобів на споживання в поточному періоді, винагородити його за ризик і відшкодувати втрати від інфляції в майбутньому періоді. Інвестиції включають всі види майнових і інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності, в результаті якої утворюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Інвестиційна діяльність — вкладення інвестицій і здійснення практичних дій для отримання прибутку або іншого корисного ефекту. Інвестиції в активи підприємства відображаються у лівій частині бухгалтерського балансу, а джерела їх фінансування — у правій (в пасиві балансу). Вони можуть бути спрямовані в капітальні, нематеріальні, оборотні і фінансові активи. Останні виступають у формі довгострокових і короткострокових фінансових вкладень. Інвестиції в основний капітал (основні засоби) здійснюються у формі капітальних вкладень і включають витрати на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств, придбання устаткування, інструментів і інвентаря, проектної продукції і інші витрати капітального характеру. Капітальні вкладення нерозривно пов'язані з реалізацією інвестиційних проектів. Інвестиційний проект — обгрунтовування економічної доцільності, обсягів і термінів проведення капітальних вкладень, включаючи необхідну документацію, що розробляється відповідно до прийнятих стандартів (нормам і правил), а також опис практичних дій по здійсненню інвестицій (бізнес-план). Джерела фінансування інвестицій (пасив балансу) — власні (нерозподілений прибуток) і позичені та залучені засоби (кредити банків, позики юридичних осіб, аванси, отримані від замовників проектів, державні дотації тощо). Отже, при розгляді поняття «інвестиції» слід відповісти на три основні питання: Хто інвестор? Що він вкладає? З якою метою і куди? В ролі інвесторів виступають юридичні особи (підприємства і організації), держава, громадяни України, іноземні юридичні і фізичні особи. Отже, що можна вкладати? Авансується капітал в різних формах: амортизаційні відрахування і чистий прибуток (що залишився після оподаткування підприємств (фірм)); грошові ресурси комерційних банків, страхових компаній і інших фінансових посередників; фінансові ресурси держави, що мобілізуються в межах бюджетної системи; заощадження населення; професійні здібності і навички, а також здоров'я і час вкладника (підприємця). Основу інвестування складає вкладення засобів в реальний сектор економіки, тобто в основний і оборотний капітал підприємств і корпорацій. Головними етапами інвестування є: Перетворення ресурсів в капітальні витрати, тобто процес трансформації інвестицій в конкретні об'єкти інвестиційної діяльності (власне інвестування); Перетворення вкладених засобів в приріст капітальної вартості, що характеризує кінцеве споживання інвестицій і отримання нової споживацької вартості (будівель, споруд і т. д.); Приріст капітальної вартості у формі прибутку, тобто реалізується кінцева мета інвестування. Таким чином, початковий і кінцевий ланцюжки замикаються, утворюючи новий взаємозв'язок: дохід—ресурси—кінцевий результат (ефект), тобто процес накопичення повторюється. Отже, джерелом приросту капіталу і метою інвестицій є одержувана від них прибуток (дохід). На практиці маса прибутку (П) зіставляється з інвестиційними витратами (ІВ) і визначається їх ефективність: Ефективність інвестицій= (1.1.) Процес порівняння інвестиційних витрат і фінансових результатів (прибутку) здійснюється безперервно: до інвестування (при розробці бізнес-плану інвестиційного проекту), в ході нього (в процесі будівництва об'єкту) і після інвестування (при експлуатації нового об'єкту). Процеси вкладення капіталу і отримання прибутку можуть відбуватися в різній часовій послідовності. При послідовному протіканні цих процесів прибуток реалізується відразу після здачі готового об'єкту в експлуатацію і виходу його на проектну потужність, як правило, в межах до одного року. Наприклад, установка нової технологічної лінії на діючому підприємстві. При паралельному їх протіканні отримання прибутку можливо до повного завершення будівництва нового підприємства. Наприклад, при введенні в експлуатацію першої черги (цеху або пускового комплексу). При інтервальному протіканні процесів вкладення капіталу і отримання прибутку між періодом завершення будівництва підприємства і реалізацією прибутку проходить тривалий час (декілька років). Тривалість часового лага залежить від форм інвестування і особливостей конкретних об'єктів, а також від фінансових можливостей забудовників. Слід також відзначити характерні неточності, що |