Контрольна робота

з дисципліни “Інвестиційний менеджмент”

на тему: “ Економічна суть інвестицій. Фактори, що впливають на динаміку обсягів інвестицій ”

Варіант 1

1. Економічна суть інвестицій. Фактори, що впливають на динаміку обсягів інвестицій.

2. Проект, що вимагає інвестицій у розмірі $160000, передбачає отримання річного доходу у розмірі $30000 протягом п'ятнадцяти років. Оцініть доцільність такої інвестиції, якщо коефіцієнт дисконтування – 15%.

Завдання 1

Виробнича і комерційна діяльність підприємств і корпорацій пов'язаназ об'ємами і формами здійснюваних інвестицій. Термін інвестиції походить від латинського слова «invest», що означає «вкладати».

В більш широкому трактуванні вони виражають вкладення капіталу з метою його подальшого збільшення. При цьому приріст капіталу, отриманий в результаті інвестування, повинен бути достатнім, щоб компенсувати інвестору відмову від наявних засобів на споживання в поточному періоді, винагородити його за ризик і відшкодувати втрати від інфляції в майбутньому періоді.

Інвестиції включають всі види майнових і інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності, в результаті якої утворюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Інвестиційна діяльність — вкладення інвестицій і здійснення практичних дій для отримання прибутку або іншого корисного ефекту.

Інвестиції в активи підприємства відображаються у лівій частині бухгалтерського балансу, а джерела їх фінансування — у правій (в пасиві балансу). Вони можуть бути спрямовані в капітальні, нематеріальні, оборотні і фінансові активи. Останні виступають у формі довгострокових і короткострокових фінансових вкладень.

Інвестиції в основний капітал (основні засоби) здійснюються у формі капітальних вкладень і включають витрати на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств, придбання устаткування, інструментів і інвентаря, проектної продукції і інші витрати капітального характеру. Капітальні вкладення нерозривно пов'язані з реалізацією інвестиційних проектів. Інвестиційний проект — обгрунтовування економічної доцільності, обсягів і термінів проведення капітальних вкладень, включаючи необхідну документацію, що розробляється відповідно до прийнятих стандартів (нормам і правил), а також опис практичних дій по здійсненню інвестицій (бізнес-план).

Джерела фінансування інвестицій (пасив балансу) — власні (нерозподілений прибуток) і позичені та залучені засоби (кредити банків, позики юридичних осіб, аванси, отримані від замовників проектів, державні дотації тощо).

Отже, при розгляді поняття «інвестиції» слід відповісти на три основні питання:

Хто інвестор?

Що він вкладає?

З якою метою і куди?

В ролі інвесторів виступають юридичні особи (підприємства і організації), держава, громадяни України, іноземні юридичні і фізичні особи.

Отже, що можна вкладати?

Авансується капітал в різних формах:

амортизаційні відрахування і чистий прибуток (що залишився після оподаткування підприємств (фірм));

грошові ресурси комерційних банків, страхових компаній і інших фінансових посередників;

фінансові ресурси держави, що мобілізуються в межах бюджетної системи;

заощадження населення;

професійні здібності і навички, а також здоров'я і час вкладника (підприємця).

Основу інвестування складає вкладення засобів в реальний сектор економіки, тобто в основний і оборотний капітал підприємств і корпорацій.

Головними етапами інвестування є:

Перетворення ресурсів в капітальні витрати, тобто процес трансформації інвестицій в конкретні об'єкти інвестиційної діяльності (власне інвестування);

Перетворення вкладених засобів в приріст капітальної вартості, що характеризує кінцеве споживання інвестицій і отримання нової споживацької вартості (будівель, споруд і т. д.);

Приріст капітальної вартості у формі прибутку, тобто реалізується кінцева мета інвестування.

Таким чином, початковий і кінцевий ланцюжки замикаються, утворюючи новий взаємозв'язок: дохід—ресурси—кінцевий результат (ефект), тобто процес накопичення повторюється.

Отже, джерелом приросту капіталу і метою інвестицій є одержувана від них прибуток (дохід).

Перш за все, обсяг інвестицій залежить від розподілу одержуваного доходу на споживання і накопичення (заощадження). В умовах низьких доходів населення основна їх частка (75-80 %) витрачається на споживання.

Зростання доходів громадян викликає підвищення частки, що направляється на заощадження, яке є джерелом інвестиційних ресурсів. Отже, зростання частки заощаджень в загальному доході викликає збільшення обсягів інвестицій, і навпаки.

На обсяг інвестицій впливає очікувана норма прибутку, оскільки прибуток є основним спонукальним мотивом для них. Чим вище очікувана норма прибутку, тим більше обсяг інвестицій, і навпаки.

Істотний вплив на обсяг інвестицій має ставка позичкового відсотку, оскільки в процесі інвестування використовуються не тільки власні, але і позичкові засоби. Якщо норма очікуваного чистого прибутку виявляється вище за середню ставку позичкового відсотку, то такі вкладення вигідні для інвестора. Тому зростання процентної ставки викликає зниження обсягів інвестицій в економіку країни.

На обсяги інвестицій також впливає передбачуваний темп інфляції. Чим вище цей показник, тим більшою мірою знецінюватиметься майбутній прибуток інвестора і менше стимулів до збільшення обсягів інвестицій (особливо в процесі довгострокового інвестування). Тому в розробці бізнес-планів інвестиційних проектів вказані фактори повинні враховуватися при оцінці ефективності їх відбору для реалізації.

Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних формах. Для обліку, аналізу і планування вони класифікуються по окремих ознаках.

По-перше, по об'єктах вкладення грошових коштів виділяють реальні і фінансові інвестиції.

Реальні інвестиції (капіталовкладення) — авансування грошей в матеріальні і нематеріальні активи (інновації). Капітальні вкладення класифікуються по:

Галузевій структурі (промисловість, транспорт, сільське господарство і т. д.);

Відтворювальній структурі (нове будівництво, розширення, реконструкція і розширення діючих підприємств);

Технологічній структурі (будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, інші капітальні витрати).

Фінансові інвестиції — вкладення засобів в цінні папери: пайові (акції) і боргові (облігації).

По-друге, за характером участі в інвестуванні — прямі і непрямі інвестиції.

Прямі інвестиції припускають безпосередню участь інвестора у виборі об'єкту для вкладення грошових коштів.

Непрямі інвестиції здійснюються через фінансових посередників — комерційні банки, інвестиційні компанії і фундації і ін.