Діловий світ Великобританії значно відрізняється від ділових кіл ін-ших країн. Особливо це стосується англійського бізнесу, якому властива кастовість, що, з одного боку, визначає його високий професійний рі-вень, а з другого — стримує розвиток і притік свіжих сил. У зв'язку з цим хоча й англійські бізнесмени одні з найкваліфікованіших у діловому світі Заходу, промисловий сектор бізнесу Великобританії ще не досяг тих висот розвитку, що характерний для США, Німеччини та Японії.
Англійські бізнесмени в цілому не можуть піднятись до надзвичайно високого рівня аналізу довгострокових перспектив. Як правило, вони проявляють ініціативу, коли мова йде про швидкий прибуток, і не хочуть іти на витрати, якщо прибуток можна буде отримати тільки через п'ять-десять років.
Наводимо типовий портрет британського бізнесмена. Це вишколена ерудована людина, в якої поєднані висока професійна підготовка та сво-єрідний політичний інфантилізм. Загальнолюдські якості мають для нього вирішальне значення. Він не замикається у своїй роботі, а має ши-роке коло інтересів, що пов'язані не тільки з економікою, а й зі спортом, літературою, мистецтвом. Він — спостережливий, хороший психолог, тому не приймає фальші та приховування слабких сторін професійної підготовки.
Отже, щоб не попасти у скрутну ситуацію, вам краще зразу заявити, що в англійців є чому повчитися та попросити свого англійського колегу про консультативну допомогу. Англійці із задоволенням діляться своїми знаннями та досвідом, розкривають секрети свого ремесла та розповіда-ють про особливості ринку різних країн.
Спілкування. У британському бізнесі діє певний ритуал спілкуван-ня, якого дотримуються при особистому та телефонному спілкуванні, при проведенні ділових обідів, симпозіумів, конгресів, семінарів, виста-вок або участі в роботі престижних клубів. Для британської еліти, у то-му числі й для бізнесменів, важливе значення має відвідування таких за-ходів, як тенісні турніри, скачки та ін. Все це потрібно враховувати, щоб привернути до себе британських колег. Встановивши з ними контакт, ви придбаєте не тільки ділового партнера на цей момент, а й тим самим сформуєте основу для встановлення довгострокових ділових стосунків, які у майбутньому принесуть вам і вашому підприємству немалу вигоду.
Запрошення на ланч. Якщо англійський партнер запросив вас на ланч, не відмовляйтесь, але запам'ятайте, що ви також повинні органі-зувати такий самий прийом. Перебуваючи на ланчі, не забувайте про час. Перед початком зустрічі поцікавтесь, яким часом володіє ваш партнер. Цим ви покажете, що цінуєте не тільки його, а й свій час.
Тут завжди звертають увагу на те, як людина поводиться за столом. Цьому вчать з раннього дитинства. Отже, потрапивши за обідній стіл, потрібно виконувати певні правила. Ніколи не кладіть руки на стіл - тримайте їх на колінах. Прибори не знімаються з тарілок, оскільки під-ставки для ножів у Англії не використовують. Не перекладайте прибори з однієї руки в іншу: ніж повинен бути весь час у правій руці, виделка - у лівій, з кінцями повернутими до тарілки. Не варто цілувати руки або робити на публіці таких компліментів, як: "У вас чудове вбрання!", "Який смачний торт!" - це буде розцінено як нетактовність. За столом не дозволяються окремі розмови. Всі повинні чути того, хто говорить, та, у свою чергу, говорити так, щоб чули всі.
У Великобританії не прийнято на роботі та на офіційних зустрічах з'являтися дуже роздягненим. На ланч краще прийти у добротному кос-тюмі, для жінок - в елегантному (недовгому) платті із класичними ак-сесуарами. Перевагу потрібно віддавати нейтральним кольорам і високо-якісним тканинам. Для жінок — нейтральний макіяж, невеличкі прикра-си. На ділові збори та зустрічі жінки теж вдягають костюми, а не плаття.
У британців, якщо вони відпочивають, а не знаходяться на діловій зустрічі, не прийнято говорити про справи. Розмова про справи - це на-віть порушення етикету. Оскільки англійці започаткували різноманітні "хобі", саме пошуки схильностей та інтересів, що пов'язані із дозвіллям, складають канву британського спілкування. Значущі теми для дружньої співбесіди - садівництво, яке дуже популярне в Англії, домашні твари-ни, які оточені любов'ю та турботою, погода, спорт. До речі, свого часу М. Горбачов (ще не будучи президентом СРСР) приємно вразив і привер-нув до себе британців тим, що цікавився їхніми спортивними автомобі-лями, та не тільки цікавився, а й пробував на них їздити.
Ділова зустріч, ділові переговори. Про ділову зустріч прийнято до-мовлятися письмово, а не по телефону, оскільки така форма спілкування дозволяє гнучкіше планувати свій час. В англійців високо розвинуте по-чуття справедливості, тому в переговорних процесах вони сповідують віру в чесну гру, не терплять хитрості та підступності.
Позиція на переговорах будь-якої британської фірми, як правило, жорстка. Переговори ведуться з використанням значного фактичного до-відкового та статистичного матеріалу. Прораховується кожна позиція, фіксується кожна деталь, кожен параметр контракту. Визначається не тільки все, що пов'язано із контрактом, а також діяльність, що спрямова-на на подальший розвиток ділового співробітництва.
На відміну від англійських, українські бізнесмени (про це часто гово-рять наші закордонні партнери) грішать тим, що не користуються точни-ми підрахунками та ретельно складеними бізнес-планами, а переговори можуть звести лише до емоційних заяв типу: "Це дуже добре, чудово, прекрасно". На різноманітних міжнародних виставках ми часто можемо побачити таку картину: стенди, що представляють різні держави, запов-нені цифрами - показниками розвитку бізнесу та прогнозами на май-бутнє; стенди ж України прикрашають, як правило, мальовничі україн-ські краєвиди та українські прапорці.
Отже, переговори з британськими фірмами не варто проводити без сумлінної підготовки та узгодження. Імпровізації тут неприпустимі.
