Завдання міжнародного маркетингу зумовлені загальними завданнями діяльності підприємства, в т.ч. у зовнішній сфері. Можна виділити такі групи завдань:
1. Ті, що характеризують становище підприємства на ринку (досягнення певного становища ринку, показники обігу, освоєння нових ринків).
2. Виробничого характеру (ефективне використання ресурсів, продуктивність праці).
3. Рентабельність (цільові показники прибутковості підприємства).
4. Фінансові (кредитна здатність, ліквідність, структура капіталу).
5. Соціального характеру (становище робітників та ін.).
6. Забезпечення і підтримка іміджу підприємства.
Безпосередньо основним завдання міжнародного маркетингу являють собою конкретизацію першої групи загальних завдань підприємства. Це забезпечення цільового становища ринку і виходу підприємства на традиційні і нові ринки, підвищення об'єму продажу (закупок), формування попиту, стимулювання збуту і т.д.

1.2. Система методів вивчення ринку.

Вихідним моментом при формуванні системи маркетингу на підприємстві є сприяння зміцненню його зовнішніх позицій. Тому основна мета функціонування системи маркетингу - охоплення потреб ринку із забезпеченням вигоди (прибутку) для підприємства.

Основне коло питань, які включає в себе системний маркетинг, складається з:

1. Аналіз можливостей ринку - дозволяє визначити потребу ринку в товарі, економічну кон’юнктуру, фірмову структуру ринку, сегменти ринку, характеристику та мотивацію покупців щодо товарів, власні можливості при існуючих умовах.

2. Аналіз середовища маркетингу - виявлення контрольованих та неконтрольованих факторів середовища, яке впливає на діяльність, вироблення заходів, необхідних для мінімізації впливу неконтрольованих факторів.[5]

3. Вивчення роздрібного та оптового ринку - дає уявлення про поведінку фізичних та юридичних покупців, яке дозволяє конкретно визначити можливості ринку.

4. Вивчення попиту, сегментування ринку, вибір цільових сегментів та позиціонування товарів на ринку - дозволяє зосередити зусилля на задоволенні потреб певних груп споживачів, яких вигідно та зручно обслуговувати.

5. Розробка комплексу маркетингу - включає окупність змінних факторів (товар, ціна, система розповсюдження та стимулювання), які використовуються фірмою, з метою впливу на суб’єкти цільового ринку.

6. Комплекс допоміжних систем маркетингу - призначений для забезпечення ефективності управління маркетингом на всіх етапах діяльності. Система маркетингової інформації спрямована на збір, обробку та аналіз різної інформації, представлення необхідних відомостей для прийняття оперативних та стратегічних рішень.

7. Система планування розподіляється на стратегічне планування і планування систем маркетингу. Основними завданнями стратегічного планування є створення і підтримка стратегічної відповідності між цілями та можливостями маркетингу, визначення генеральних напрямів діяльності та розробка "портфельної" стратегії. Плани маркетингу розробляються з урахуванням розвитку стратегічного плану в окремих виробництвах (організаційні одиниці, окремі товари та сегменти ринку). Система маркетингового контролю призначена для нагляду за заходами, які здійснюються, щоб досягти певної мети маркетингу. Існує три види контролю: контроль за виконанням річних планів, контроль за прибутком та стратегічний контроль.

8. Побудова організаційної структури визначається певною стратегією та завданнями. Велике значення має організація маркетингової служби, яка може будуватися на функціональному, географічному, товарному, ринковому або товарно-ринковому принципах.

9. Результатом маркетингових досліджень повинні бути можливі рекомендації, які розробляються на основі ділової інформації, тобто вивчення ринку є не самоціллю, а способом отримання інформації для прийняття ефективних керівних рішень. Термін "маркетинг-мікс" є ключовим терміном, який визначає комбінацію інструментів підприємства на оперативному рівні і використовується ним у визначений термін.

У маркетингу системний метод склався в період останнього десятиліття, в результаті переходу від первісного домінування в дослідженнях чисто економічної проблематики до визнання рівноправності всіх елементів ринкової й економічної системи. Першим ученим, що спробував хоч якось об'єднати всю різноманітність маркетингових напрямів, інструментів і методів, став Філіп Котлер, який на протязі майже 30 років досліджує і оновлює обширний комплекс знань про маркетинг. Робилися й інші спроби розробити універсальні ключі до розуміння суті маркетингу, наприклад, 4Р маркетингу, що розростаються до 6, 7, 9 і більш “Р” (викликаючи побоювання, що скоро до цього комплексу ввійдуть всі статті словника на цю букву) і вступаючі в зв'язок або протидію з 4, 5 і більш “С”.

Системою називається сукупність взаємозалежних елементів, створюючих єдине ціле; ціле виконує деяку функцію. Тут істотне те, що елементи повинні бути взаємозалежними або такими, що взаємодіють. Самі різні частини можуть бути об'єднані в «ціле», але це «ціле» ще не система, поки не сформований, скажімо, якийсь механізм. Будь-яка система може розглядатися як підсистема деякої більшої системи.

Для того, щоб зрозуміти, як система виконує свою функцію, необхідно дізнатися, як всі її елементи взаємозв'язані один з одним і як вона пов'язана з системою, створюючою її зовнішнє середовище. Щоб зрозуміти, як годинник відмірює час, треба вивчити механізм з'єднання їх частин один з одним; а з'ясувати, яким чином вони показують час. Ми можемо, лише розібравшись в тому, як ними користуються, тобто дослідивши взаємини між годинником і користувачем.

При цьому виникають два важливі питання. Як встановлюється межі системи? Що вважати відповідними нею підсистемами? Відповіді на ці питання залежать від мети аналізу, а неправильні відповіді можуть привести до помилок.

Останніми роками слово «система» втратило своє значення. Тепер з'явився новий термін: «системний підхід». На практиці системи вивчаються шляхом дослідження їх компонентів і впливу останніх один на одного. Якби системи досліджувалися