медикаменти КЕКВ-1132 на 10%;

продукти харчування КЕКВ-1133 на 22%;

бензин КЕКВ-1135 на 60%;

послуги зв’язку КЕКВ-1138 на 30%;

інші послуги зв’язку КЕКВ-1139 на 90%;

відрядження КЕКВ-1140 на 60%.

Комунальні послуги КЕКВ-1163 і 1164 було профінансовано на всі 100%, а для поточного ремонту кошти взагалі не надходили.

У 2003 році до санаторію надійшло 1302900 грн., а було заплановано фінансів на 1303900 грн. Проте даного фінансування не вистачає, тому що споруди, практично ввесь інвентар та обладнання зношене і застаріле і потрібно набагато більше коштів, щоб оновити хоча б основну чатину санаторію.

Згідно звіту про результати фінансової діяльності за звітній 2005 рік загальний фонд отримання асигнувань дорівнює 1056970 грн. Видатки загального фонду 863967 грн., фінансовий результат за фондом склав 148743 грн.

За звітній 2006 рік по загальному фонду отримано асигнувань на 1302900 грн. При цьому видатки по загальному фонду склали 13505332 грн. загальний фінансовий результат дорівнює 224843 грн.

Причинами, що привели до зменшення виконання плану ліжко-днів є:–

недоїзд хворих по регіонах;–

неякісний відбір хворих на санаторно-курортне лікування;–

відсутність інформації у хворих про безкоштовне лікування;–

високі тарифи на проїзд у транспорті.

4 Рекомендації та пропозиції щодо вирішення та виходу з кризових ситуацій

Кризові ситуації можуть бути пов’язані з неправильно організованою роботою як цілого підприємства, так і його структурних підрозділів. Кожне підприємство у свої діяльності переживає кризові ситуації, але кожне по різному. Набагато простіше боротися зі щойно виявленою кризою, яка ще не завдала підприємству значних втрат, ніж з кризою, яка вже набула великого масштабу.

Причинами настання кризи санаторію „Горинь” стали такі причини: недосвідченість керівництва, недосконалість управління, зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі, морально та матеріально застаріле медичне обладнання і інше устаткування, зношена матеріально-технічна база санаторію, постійне недофінансування з державного бюджету та інші.

Для того, щоб вивести санаторій із кризовго становища та завоювати туристичний ринок, необхідно використовувати найефективніші методи для того, щоб реребороти кризу, вкладати багато зусиль та коштів, правильно організувати програму антикризового управління. Криза, що захопила вже майже ціле підприємство прогресує і, якщо не приймати ніяких заходів щодо її усунення, то санаторій може скоро опинитися на грані банкрутства. Для того, щоб керівництву санаторію вирішити всі питання, пов’язані з кризовим становищем, необхідно виконати наступні дії:

найняти на роботу для співпраці спеціаліста (менеджера) з кризових ситуації;

– визначити причини, які призвели до настання кризи;

– оцінити ситуацію, що склалася;

підібрати команду для роботи, визначити їхні обов’язки та права;

зібрати інформацію, яка необхідна для вирішення кризових питань;

розробити план дій та підготувати декілька запасних варіантів на випадок непередбачуваних обставин;

оцінити можливі способи та наслідки передбачуваних дій;

прийняти конкретне рішення антикризової програми, стежити і координувати його реалізацію.

Менеджер з кризових питань повинен бути професіоналом в таких галузях, як фінансовий менеджмент, менеджмент, економіка, маркетинг, господарське право та ін.; повинен рішуче йти до поставленої мети; мати досвід практичної діяльності щодо виведення підприємства з кризи.

Щоб вивести санаторій з кризи, всі дії антикризового управління необхідно здійснювати поетапно.

На першому етапі потрібно здійснити: комплексний аналіз результатів фінансової діяльності санаторію; визначити причини виникнення кризи санаторію; оцінити внутрішні можливості санаторію щодо локалізації та переборення кризових явищ.

На другому етапі необхідно визначити мету та завдання антикризового управління.

На третьому етапі – визначити суб’єкт антикризової діяльності, його права, обов’язки та відповідальність щодо розробки та впровадження антикризової програми санаторію.

На четвертому етапі потрібно розрахувати час, який санаторій має для проведення антикризової програми до моменту порушення справи про банкрутство.

На п’ятому етапі необхідно оцінити ресурсний потенціал антикризового управління, тобто техніку, технологію, персонал, організаційну структуру тощо.

На шостому етапі потрібно розробити детальний план заходів антикризового управління, які мають бути вжитими, їх послідовність і відповідальність за їх виконання.

На сьомому, найважливішому етапі, потрібно впровадити в дію антикризову програму управління санаторію і контролювати її виконання, а у випадку непередбачуваних змін у зовнішньому чи внутрішньому середовищі своєчасно вжити заходів щодо її вдосконалення.

На восьмому етапі, що є останнім, коли кризову ситуацію вже вирішено, необхідно розробити і реалізувати ряд профілактичних заходів для того, щоб запобігти подібним ситуаціям в майбутньому.

Якщо всі етапи будуть успішно пройдені, то в результаті виконаної антикризової програми санаторій почне процвітати. Але для того, щоб у майбутньому запобігти повторенню кризової ситуації, необхідно розробити програму їх передбачення та запобігання. А також необхідно вдосконалити організаційну структуру підприємства, оновити частину персоналу (найняти молодих висококваліфікованих спеціалістів), та матеріально-технічну базу санаторію.

ВИСНОВКИ

Виникнення кризових ситуацій – це об’єктивне явище в соціально-економічній системі, в основі функціонування та розвитку якої лежить керована діяльність людини. Бажання ефективно управляти економічною системою може виражатися в прагненні розширювати сферу управління, тобто знижувати частку некерованих процесів. І в певній мірі це вдається. Можна допустити, що в майбутньому людина взагалі виключить кризи з розвитку соціально-економічних систем, а сьогоднішні кризові ситуації тільки характеризують рівень розвитку людини, недолік знань, надосконалість управління та інше.

Криза – це крайнє загострення протиріч в організації, що загрожує її життєстійкості в навколишнім середовищі. Якщо вчасно не виявити кризу, то вона буде розвиватися, прогресувати і може викликати загрозу банкрутства підприємства.

Подолання кризи – це керований процес. Про це свідчить багато кризових явищ, що спостерігалися в історії розвитку людства, виробництва й економіки. Успіх управління залежить від своєчасного виявлення кризи, визначення симптомів її настання.

Незначні кризи необхідні для підприємства, тому що вони змінюють тенденції життєдіяльності системи, тобто порушують її стійкість, радикальним чином її оновлюють.