Перше і найважливіше питання, що стосується «стану здоров'я» виробничих процесів: «Який відсоток завантаження виробничих потужностей?» Критичним показник стає, якщо завантаження виробництва стає менше 50%. Третє, але також важливе питання – про нормування витрат. Чи є на підприємстві нормативи витрат на більшість необхідних ресурсів? Чи обновлюються вони у зв'язку із зміною устаткування або технологій? Відповідь “ні” означає, що менеджмент підприємства має нагоду безконтрольно використовувати засоби і просто завищувати суми витрат[4;22].

Причини криз, що виникають на підприємствах, можуть бути різними. Вони поділяються на об’єктивні, пов’язані з циклічними потребами модернізації і реструктуризації підприємств, а також з несприятливими впливами зовнішнього середовища організацій, і суб’єктивні, що відбивають помилки і волюнтаризм в управлінні. Причини криз можуть носити також природний характер, що відбивають явища клімату, землетрусу, повені й інші катаклізми природної властивості. А можуть носити і техногенний відбиток, пов’язаний з діяльністю людини.

Причини кризи можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Перші пов’язані з тенденціями і стратегією макроекономічного розвитку чи розвитку світової економіки, конкуренцією, політичною ситуацією в країні. Другі – з ризикованою стратегією маркетингу, внутрішніми конфліктами, недоліками в організації виробництва, недосконалістю управління, інноваційною й інвестиційною політикою (рисунок 2.1).

Рисунок 2.1 – Причини криз

Існують загальні і локальні кризи. Загальна криза охоплює всю соціально-економічну систему, тобто ціле підприємство. Локальна криза охоплює тільки частину підприємства, тобто деякі його підрозділи. До локальних криз належать: криза збуту; криза діяльності; фінансова криза; криза менеджменту; криза організаційної структури підприємства; криза платоспроможності.

Вказані чинники не є безпосередніми причинами виникнення кризи на тій або іншій стадії життєвого циклу підприємства і тим більше його банкрутства. Проте вони впливають на розвиток чинників погіршення фінансово-економічного і господарського стану підприємства. Причини кризи і банкрутства підприємств часто обумовлені непродуманістю менеджменту або його помилками. У цих умовах підвищується значущість діагностики у виявленні і розпізнаванні кризи, що наближається. Таким чином, причинами кризи можуть стати і загальний спад ринку, і неправильно вибрана стратегія розвитку підприємства, але найважливішою, що часто зустрічається на практиці, причиною є загальна криза менеджменту підприємства, зокрема:

зіткнення інтересів менеджменту і власників підприємства;

недостатня кваліфікація менеджменту.

У розумінні кризи велике значення мають не тільки її причини, але й різноманітні наслідки: можливе відновлення організації чи її руйнування, оздоровлення чи виникнення нової кризи. Вихід із кризи не завжди пов’язаний з позитивними наслідками. Існує можливість і консервації кризових ситуацій на досить тривалий час. Це може пояснюватися

політичними причинами. Взагалі наслідки кризи найтіснішим чином пов’язані з двома факторами: її причинами і можливістю управління процесами кризового розвитку.

Наслідки кризи можуть привести до різких змін чи м’якого тривалого і послідовного виходу. І післякризові зміни в розвитку організації бувають довгостроковими і короткостроковими, якісними і кількісними, оборотними і необоротними. Причому вони можуть носити як позитивний, так і негативний характер як для самої організації чи підприємства, так і для навколишнього середовища. Тому керівництву необхідно вкрай відповідально підходити до прийняття рішень антикризового характеру.

Різні наслідки кризи визначаються не тільки її характером, але й антикризовим управлінням, що може чи пом’якшувати кризу, чи загострювати її. Можливості управління в цьому відношенні залежать від мети, професіоналізму, мистецтва управління, характеру мотивації, розуміння причин і наслідків, відповідальності.

Можливі наслідки кризи

Оновлення організації

Руйнування організації | Оздоровлення організаці

Виникнення нової кризи

Загастрення кризи

Послаблення кризи | Різкі зміни

М’який вихід

Перебудова організації

Збереження організації | Довгострокові зміни

Короткострокові зміни

Якісні зміни

Кількісні зміни | Необоротні зміни

Оборотні зміни

Негативні наслідки

Позитивні наслідки

Рисунок 2.2 – Наслідки кризи

Фактори, які ведуть до фінансової кризи, поділяють на зовнішні (незалежні від результатів діяльності підприємства) і внутрішні (залежні від результатів діяльності підприємства).

Фінансові кризи підприємств бувають трьох видів:*

стратегічна;*

криза прибутковості;*

криза ліквідності.

Таблиця 2.1 – Фактори, що зумовлюють різні види кризи

Стратегічна криза |

Криза прибутковості | Криза ліквідності

Неправильний вибір виробничого майданчика (місця розташування підприємства)

Неефективна політика

збуту та асортиментна

політика

Недосконале планування

та прогнозування

Помилкова політика диверcифікації

Неефективний апарат

управління

Дефіцити в організаційній

структурі

Відсутність виробничої

програми

Зайві виробничі потужності

Відсутність або недієздатність системи контролю

Форс-мажорні обставини | Несприятливе співвідношення

цін і собівартості

Невиправдане завищення цін

Ризикові великі проекти

Зростання собівартості за

стабільних цін

Зменшення обороту від реалізації продукції

Збитковість окремих структурних підрозділів

Придбання збиткових підприємств

Значні запаси готової продукції на складі

Високі витрати на персонал

Високі процентні ставки

Неефективна маркетингова

політика

Форс-мажорні обставини | Невраховані вимоги золотого правила фінансування

Незадовільна структура

капіталу

Відсутність або незначний

рівень страхових (резервних) фондів

Незадовільна робота з

дебіторами

Надання незабезпечених товарних кредитів

Великий обсяг капіталовкладень із тривалим терміном окупності

Великі обсяги низьколіквідних оборотних активів

Зниження кредитоспроможності підприємства

Високий рівень кредиторської заборгованості

Форс-мажорні обставини

Кризові явища носять циклічний характер і тому в них можна виділити окремі фази. Прийнято ідентифікувати три фази розвитку кризового стану підприємства. Кожна з них мас свої зовнішні ознаки та різноманітність прояву залежно від ступеня порушення параметрів життєздатносі та індивідуальних причин розвитку кризи конкретного підприємства.

Зовнішні ознаки кожної фази розвитку кризового стану підприємства полягають у такому:

1 фаза - криза ефективності (прихована криза). Характерними ознаками цієї стадії є зниження ефективності діяльності підприємства, яка виявляє себе через негативну динаміку показників прибутковості обороту та капіталу, тривалості операційного та фінансового циклу підприємства, його ринковій вартості та інше. Причиною зниження ефективності є отримання збитків спочатку від проведення окремих господарських операцій, потім - в окремі часові періоди, і поступово - в цілому за результатами господарсько-фінансової діяльності. Спочатку збитки, що виникають, покриваються за рахунок внутрішніх резервів (компенсаторних можливостей) - нерозподілених прибутків минулих періодів, ліквідної частини власного