стан гострої неплатоспроможності. У підприємства немає можливості профінансувати виробництво і здійснювати платежі за попередніми зобов'язаннями. Виникає реальна загроза припинення або навіть повного припинення виробництва, а потім банкрутства.

2.4 Менеджер у кризових ситуаціях

Антикризове управління – це управління, в якому поставлено певним чином передбачення небезпеки кризи, аналіз його симптомів, заходів для мінімізації негативних наслідків кризи і використання його факторів для наступного розвитку.

Менеджеру як керівнику необхідно вміти передбачати причини кризи та джерела виникнення кризових ситуацій, а також потрібно мати заздалегідь спроектований механізм їхнього розв’язання. Менеджер в кризових ситуаціях повинен швидко і адекватно реагувати на розвиток подій, що склалися. Висококваліфікований менеджер не пропустить жодного кроку проблеми й ухвалення рішення, суть яких зводиться до наступного:

вивчити ситуацію;

провести аналіз підприємства;

визначити мету;

зібрати факти;

врахувати та оцінити можливі способи дій;

оцінити можливі наслідки передбачуваних дій;

прийняти рішення і втілити його у життя;

слідкувати і координувати реалізацію рішень;

підвести підсумки і дати оцінку виконуваних дій.

Менеджер з антикризового управління повинен володіти такими особистими якостями як [11;101]:

високий професіоналізм у таких галузях, як фінансовий менеджмент, економіка, маркетинг, менеджмент, господарське право;

досвід практичної діяльності;

ініціативність, спроможність до активних дій щодо виведення підприємства з кризи, незважаючи на окремі невдачі, промахи і неефективність рішень;

творчий підхід, спроможність до побудови нестандартних бізнес-схем і програм;

бізнес-інтуїція, спроможність до передчуття одержання прибутку і досягнення поставленої мети;

висока відповідальність за доручену справу;

вміння працювати в команді, прислухатись до думки фахівців підприємства і бути їх лідером;

високі морально-етичні якості, відповідальність за використання конфіденційної інформації тощо.

Крім особистих якостей ефективність діяльності антикризового керівника визначається певними чинниками (передумовами, що мають бути створені для нього):

повна передача повноважень і відповідальність за результати діяльності підприємства в період проведення антикризових процедур;

доступ до всієї інформації, що стосується діяльності підприємства і його взаємовідносин із зовнішнім середовищем;

створення дійового механізму зацікавленості (матеріального і морального) в подоланні кризи і збереження підприємства як життєздатного суб’єкта.

3 Аналіз кризових ситуацій санаторію “Горинь”

Санаторій „Горинь”, який розташований в мальовничому куточку Рівненської області, в даний момент знаходиться в скрутному становищі.

Ще з 80-х років санаторій був відомий по всій Україні, а також за її межами. Тоді він був постійно заповнений дітьми та підлітками, які відвідували цей заклад не тільки з метою оздоровлення, але й відпочинку. Санаторій відвідували діти та підлітки як з України, так і з сусідніх країн.

В той час всі питання, пов’язані з діяльністю санаторію вирішувались в державних органах влади, тобто вищим керівництвом. Проте після розпаду Радянського Союзу санаторій почав занепадати, тому що керівництво санаторію не змогло адаптуватися до змін у зв’язку з недостатньою освідченістю в різних питаннях.

В даний період стає все більше і більше людей, які хочуть та мають можливість відпочивати, тому для них слід створювати заклади відпочинку чи оздоровлення відповідно до сучасних вимог. А оскільки санаторій не має відповідної матеріально-технічної бази, тому він і знаходиться в скрутному становищі і, якщо керівництво санаторію не буде приймати відповідні заходи, то скоро санаторій стане банкрутом.

Практично все устаткування санаторію є морально і матеріально застарілим. Медичне обладнання не відповідає сучасним вимогам, тому що з допомогою такого обладнання не можливо поставити чіткий діагноз захворювання, так як це можна зробити на новому і більш вдосконаленому устаткуванні. Щодо матеріально-технічної бази, то вона також не відповідає європейським стандартам. Споруди, яких в санаторії налічується 29, вже зношені і підлягають реконструкції, а деякі з них навіть не використовуються.

За звітній період було проведено капітальний ремонт приміщення дезкамери, поточний ремонт котельні, ремонт покрівель спальних та адміністративного корпусів; проведено ремонт центрального корпусу та школи. Проводились роботи по вдосконаленню матеріально-технічної бази санаторію. Закуплено інвентар та обладнання згідно фінансування: м’який інвентар – 16,04 тис.грн., твердий інвентар – 23,2тис.грн., інше обладнання – 28,1тис.грн.

Бюджетне фінансування за другу половину 2005 року становить суму в розмірі 887600 грн. профінансовано і використано повністю по всіх видатках бюджетної класифікації. Невикористаних коштів та списаних в дохід бюджету не було. За першу половину 2006 року в санаторій профінансовано 620400 грн., використано 463677 грн. На придбання обладнання і капітальний ремонт приміщень кошторисом на рік не передбачено ніяких коштів, що негативно впливає на загальний вигляд санаторію.

За другу половину 2005 року поступило 35850 грн. позабюджетних коштів (по оздоровленню дітей).

За першу половину 2006 року надійшло позабюджетних коштів 11310 грн. при плані 46800грн. Недоодержано кошти внаслідок не поступлення від оздоровлення дітей, які постраждали від аварії на ЧАЕС.

Проаналізувавши звіт про виконання загального фонду кошторису слід зазначити, що санаторій „Горинь” фінансується із державного бюджету та за рахунок коштів, які заробляє самостійно. Кошти з державного бюджету фінансуються не на всі 100 % згідно кошторису. В 2005 році було недофінансування коштів на:

матеріали та обладнання КЕКВ-1131